За інформацією: Суспільне Вінниця.
Єлизавета Смолінська. Суспільне Вінниця
Єлизавета Смолінська розповіла нам, що хотіла служити Україні ще з початку повномасштабного вторгнення РФ, але через вік не могла. На той час їй було лише 17.
"У мене воював мій дядько, ще в АТО, в мене був яскравий приклад. Також батько військовий, дідусь. Дядько загинув у 2015 році в АТО. Я зрозуміла, що не можу бути осторонь", — сказала дівчина.
Єлизавета Смолінська. Суспільне Вінниця
На початку 2022 року Ліза виїхала у Польщу. Там провчилася рік і зрозуміла, що залишатися в Європі не хоче. Повернувшись до Вінниці, вступила до торговельно-економічного інституту на спеціальність "Журналістика". Півтора року тому дівчина потрапила на фронт. Наразі служить на Покровському напрямку. Спочатку працювала журналісткою: фільмувала збройну агресію РФ проти України. Але згодом захотіла стати медикинею. Пройшла навчання з надання домедичної та тактичної медицини.
"Я зрозуміла, що, попри те, що в мене немає медичної освіти, я хочу рятувати життя".
Єлизавета Смолінська. Суспільне Вінниця
За рік служби Єлизавета врятувала понад 200 військових. За її словами, коли рятуєш чиєсь життя, то про своє не думаєш. Про свій перший бойовий виїзд розповіла, що було страшно.
"Насправді було дуже важко, думала, що не справлюсь, думала: як це все буде відбуватися. Це постійні обстріли, постійні вибухи, прильоти близько", — розповіла бойова медикиня.
Бойові виїзди вона фільмує на нагрудну камеру.
Єлизавета Смолінська біля стенду Небесної Сотні. Суспільне Вінниця
Найважче на війні, за словами дівчини, це коли людина, яку ти рятуєш, помирає.
"Вивозити полеглих, коли ти дивишся на схід сонця, розумієш, що він його вже не побачить. Також розмови з рідними, якщо я присутня на похованні, віддати залишки особистих речей…".
З багатьма врятованими бійцями Ліза підтримує дружні стосунки.
"З дуже багатьма спілкуюся, підтримую звʼязок. Вони пишуть: "Дякую за врятовану руку, ногу, за врятоване життя". Це душу гріє", — розповіла Єлизавета Смолінська.
Єлизавета Смолінська. Суспільне Вінниця
Ліза захоплюється фотографією. Раніше вона фотографувала святкові події, нині ж в її обʼєктиві — зруйновані війною будівлі.
Найбільше, за словами дівчини, вона хоче, аби Україна перемогла. А ще хоче фотографувати не зруйновані будівлі, а щасливих, усміхнених людей. Також Єлизавета мріє вступити до авіаційного університету та навчитися керувати літаком.
