За інформацією: Суспільне Полтава.
Три з половиною роки Наталія Костеріна із села Петрівка, що у Полтавській громаді, чекала з полону сина Володимира. Про звільнення сина дізналась від дружини сина Валерії.
Про це жінка розповіла Суспільному.
До лав Збройних сил України Володимира Костеріна призвали 2019 року. Спочатку — строкова служба, згодом він підписав контракт. У грудні 2021 року його підрозділ із Миколаєва направили на ротацію до Маріуполя.

Чоловік служив у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти. Facebook /36 окрема бригада морської піхоти
Там він служив у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти. Саме там військовий зустрів початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У російський полон воїн потрапив у квітні 2022-го, розповіла сестра Олена Мася.

Дружина військового із його портретом. надане В.Костеріною"Крайній раз ми з ним спілкувались до полону, це був вечір 27 березня. Він написав повідомлення, відео скидав. Після того ми з ним не спілкувались. Він більше не виходив на зв’язок. Ми дзвонили, дзвонили, дзвонили, зв’язку не було ніякого з ним зовсім. А потім ми аж 15-го чи 16-го квітня дізналися, що він у полоні. Знайомі повідомили, що їхня бригада вся потрапила у полон. Вони виходили з оточення і потрапили у полон", – розповіла сестра воїна.

Володимир Костерін. надане О. Масею
Про те, де її син матір точно не знала. Із Володимиром впродовж усіх років полону не контактували. Про місце перебування вдалося встановити лише зі слів звільнених військових.
"Точної інформації в нас не було. А тоді вже прийшло сповіщення, підтвердили, що він перебуває в полоні. І побратими, що їх міняли, ті, що бачили його, повідомляли, що він там перебуває, живий, здоровий. По нашій інформації, то він перебував в Суходольську, в колонії", – додала сестра Олена Мася.
Про те, що Володимира везуть на обмін, родина дізналася лише в день події — через офіційне сповіщення. Згодом матір розмовляла із сином по телефону.
"Дружина мені подзвонила його. Я на роботі була якраз. І дружина подзвонила і каже, що: "Я вас вітаю, ваш син обміняний, їде додому". Сиділа і плакала. А що б робила? І плачу весь час, поки не побачу. Ото таке. «Слава Богу, що ти дома. Ми дуже раді, хочемо тебе побачити». Оце перші слова були", – зазначила Наталія Костеріна.

Про місце перебування вдалося встановити лише зі слів звільнених військових. надане В.Костеріною
Нині Володимир проходить реабілітацію. А родина збирається найближчим часом відвідати його у госпіталі.
"Всі разом будемо їхати. Змінився, звичайно. Схуд і трішки, так ніби постарів, подорослішав. Таке ж майже чотири роки у полоні. Кожна мати переживає у своїй душі по-різному. Переживала, працювала, не падала духом, знала, що дитина вернеться. Так і дочекалися", — додала Наталія Костеріна.
