За інформацією: Суспільне Вінниця.
Звільненого з полону Вадима Шрамка зустріли у Липовецькій громаді. Суспільне Вінниця
За словами захисника, його сім’я родом із Токмака, що на Запоріжжі, на Вінниччину після окупації переїхали дружина з донькою. Тож не очікував, що тут, де він нікого не знає, його зустрінуть як рідного.
"Я не герой, служив в міру своїх можливостей", — сказав захисник.
Вадим Шрамко брав участь в АТО, коли почалося повномасштабне вторгнення, знову став на захист країни. У січні 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині отримав осколкове поранення ноги. Тоді ж його із товаришем взяли в полон.
"Ми були в Кіровську, гранатами нас закидали, і мені осколки потрапили по всій нозі. Перший час я ще на ній якось ходив, а потім в полоні почали змушувати присідати, вона зламалася. В лікарню не повезли, поклали на ліжко і сказали, що якось зростеться. У квітні нас повезли в Нижній Новгород, тримали по 14 людей в камері. Мені як інваліду дозволили сидіти, а хлопцям сидіти не можна. Раз в тиждень водили митися, милиць не давали, мене хлопці носили", — сказав захисник.
Звільненого з полону Вадима Шрамка зустріли у Липовецькій громаді. Суспільне Вінниця
Розповів, що коли принесли цивільний одяг і наказали вдягатися — вперше з’явилася надія на обмін. А, коли дорогою побачив автобуси з синьо-жовтими стрічками, емоції не стримував. Додому в Україну чоловіка повернули 10 червня 2025 року.
"Чекали, чекали, а потім бачимо: наші автобусси привезли росіян, ми всі перезавантажилися в білоруські автобуси, їдимо і бачимо ліс, аж тут видніється стела — "Україна". Там люди з прапорами і так до самого Чергнігова", — розповів Вадим Шрамко.
Вадим Шрамко. Суспільне Вінниця
Після звільнення, переш, що зробив. Написав дружині Людмилі смс: "Я в Україні". Після місяця лікування вони зустрілися.
"Ми дуже плакали. Інколи руки опускалися, чи дочекаюся його, чи ні. Але я трималася. Взяла йому солодощі, він їх дуже любить, і поїхала. Перші дні він "кидався" на ці солодощі, був худенький, замучений. Я сказала: "Дякую, що ти повернувся живим", — сказала Людмила Шрамко.
Після полону Вадим Шрамко проходив лікування та реабілітацію. Наразі пересувається на милицях, бо має перелом правої ноги. Тепер, обіймаючи дружину й доньку, каже, що хоче одного — побути з рідними й хоч ненадовго забути все, що пережив у російських тюрмах.
