За інформацією: Суспільне Вінниця.
Сергій Райлян займається гончарством. Суспільне Вінниця/Ірина Хоходра
Сергій Райлян родом із Миколаєва. На війну пішов у 2015 році — тоді йому було 18 років. Сергій служив у десантно-штурмових військах, а повномасштабне вторгення РФ зустрічав у місті Щастя в Луганській області. Наприкінці 2022 року на Донеччині ветеран отримав важке поранення та втратив зір і обидві ноги.
"Між Мар’їнкою і Новомихайлівкою мене поранило. Визвався добровольцем поїхати завезти хлопців на позицію. Наїхали на міну протитанкову. Відкрита черепно-мозкова, очниці, ніс, щелепа, зараз пластини стоять. Хребет зламаний, таз розтрощений, стегно, ампутація двох ніг. Зазвичай не виживають, коли наїжджають на протитанкову міну", — розповів ветеран.
Одна із перших фотографій Сергія після поранення. Фото надав Сергій Райлян
Відновлюватись після поранення чоловіку допомагає його дружина Валерія. Суспільному розповіла, що подружжя вчить одне одного жити у новій реальності, де він — бачить серцем, а вона знаходить силу в його незламності.
"Він моя підтримка і опора. У нас з ним ідеальна сім’я. Я знала, за кого виходила заміж. По-друге — ми ще до поранення обговорювали це, що це можливо. Те, що чоловік із ногами повернеться, я навіть не розраховувала. Зір — сильно підкосив. Тим паче, це шлях. Немає того, що було раніше. В тебе є два варіанти — ти робиш своє нове життя щасливим, а спитися або з собою щось зробити завжди встигнеш".
Валерія та Сергій разом ліплять із глини. Суспільне Вінниця/Ірина Хоходра
Сергій пережив більше, ніж 30 операцій. Попереду ще не одна, але разом із дружино. — впораються з усім, каже ветеран.
"Обличчя рихтувати будемо. Пересаджувати з лоба на ніс тканини. Мені уламком знесло. Ці губи — це щоки натягнуті. Оце все було зрізано із частиною носу. Ніс треба поправити, нормально дихати не можу. Життя нове, просто треба до нього адаптуватись. Звикати якось, жити по-новому. Багато функціоналу з’явилося у незрячих, можна жити самостійно і навіть із задоволенням".
Сергій Райлян до поранення. Фото надав Сергій Райлян
Частина реабілітації — це заняття спортом, зокрема, турнік та орієнтування в просторі. Сергій все вчиться робити наосліп.
"Оскільки Сергій зараз не пересувається добре на протезах, він в процесі того, щоб йому їх видозмінили, тому нам не вдається позайматися орієнтуванням. Він надзвичайно легкий, комунікабельний, з суперсильним характером і цілеспрямованістю. Жодного разу не бачила його у поганому гуморі. Стійкий дуже і надихаючий в роботі", — розповіла керівниця відділення реабілітації людей із порушенням зору Юлія Бабаєва.
Сергій та Валерія на спортивному майданчику. Суспільне Вінниця/Ірина Хоходра
Після завершення відновлення та реабілітації Сергій Райлян планує й надалі займатись гончарством. Його перші роботи вже виставляють в артпросторі "Етночари", деякі вироби чоловік вже продає. Вдома планує облаштувати гончарну майстерню і розвивати керамічний бізнес.
"Глина для мене це наразі хобі. Якщо вийде продавати свої вироби, бо на пенсію наврядчи проживеш. Подобається. Доволі медитативне заняття. Розслабляє. Є чим зайняти свій вільний час і творити різні речі".
