За інформацією: Суспільне Вінниця.
Родина Володимира Іпатова. Суспільне Вінниця
У їхній квартирі — світлини, де вся родина разом, у кожній кімнаті — згадка про тата, зокрема й малюнок, який повернувся до них із Бахмута.
"Я його був намалював військовим, папі. Зобразив, що ми їм довіряємо, що вони сильн і перемога за нами", — сказав син Володимира — Марат Іпатов.
Малюнок сина Володимира Іпатова – Марата. Суспільне Вінниця"Ми відісали його Вові, а потім з Вовиними речами він повернувся нам назад", — додала Наталя.
На фронт Володимир Іпатов пішов із медичного університету, де викладав із 2011 року. Колеги кажуть він і тепер із ними.
"Ми з ним вдвох викладали на однакових дисциплінах. Коли він пішов добровольцем, я його пари і студентів забрала. Кожну пару студенти його згадували. Просив надсилати мені їх фото. Його студенти любили і він дуже студентів любив”, — говорить колега Володимира Іпатова, викладачка Ірина Байдюк.
Колеги Володимира Іпатова. Суспільне Вінниця
За словами колеги, Наталі Острожинської, у військо Володимир міг не йти, адже був викладачем та мав трьох дітей, але відмовити його було неможливо.
"Ми запитували: "Чому?". А він: "Як я не піду? В мене троє дітей. Я не хочу щоб вони жили в країні де буде панувати Росія". Ми його дуже любили. Завжди будемо пам’ятати”, — сказала Наталя Острожинська.
Родина Володимира Іпатова. Суспільне Вінниця
Нині родина захисника намагається жити так, ніби він поруч, каже дружина Наталя. Провідують його могилу та приносять квіти й улюблені смаколики.
Біографія Володимира Іпатова
Народився Володимир Іпатов 15 травня 1980 року у Вінниці. Навчався у школі №26. У 2001 році закінчив Вінницький медичний коледж ім. Д. К. Заболотного: відділення підготовки помічників військового лікаря для Збройних Сил України, спеціальність "Лікувальна справа".
З 2001 року по 2004 рік Володимир проходив службу на посаді начальника медичного пункту 261 станції дальньої радіонавігації (Європейський ланцюжок) села Плодове Бахчисарайського району, АР Крим. З 25 лютого по 29 грудня 2004 року чоловік проходив службу на посаді начальника медичного пункту 1194-го окремого батальйону радіоелектронної боротьби у Первомайську Миколаївської області. З 2007 по 2010 працював фармацевтом.
У 2008 році закінчив у Вінниці медуніверситет ім. М.І. Пирогова (фармацевтичний факультет, спеціальність "Провізор". З 2012 почав працювати у закладі на посаді асистента — на кафедрі соціальної медицини та організації охорони здоров’я.
У 2019 році Володимир Іпатов з відзнакою закінчив Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, здобув кваліфікацію магістра освітніх, педагогічних наук.
З початку повномасштабного вторгнення чоловік добровольцем пішов захищати Україну. Служив капітаном медичної служби А 7334 (А7048). 23 березня 2023 року Володимир Іпатов загинув під час евакуації поранених з Бахмута у Донецькій області. Без батька залишилися троє дітей.
