За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Юрій Радзівон служив командиром гранатометного відділення. з особистого архіву Юрія Радзівона
37-річний Юрій Радзівон до повномасшабного вторгнення працював у Старокостянтинівському лісовому господарстві, що на Хмельниччині. У лютому 2022 року вступив до лав ЗСУ, служив командиром гранатометного відділення. Після важкого поранення пройшов лікування та реабілітацію. Наразі Юрій повернувся працювати у свою філію.
В лісовій галузі на посаді лісника Юрій Радзівон почав працювати за три роки до повномасштабного вторгнення.
“Був закріплений за обходом лісу. Також займався його захистом від хвороб і шкідників. Проводили лісогосподарські роботи з посіву та посадки лісу, доглядали за ним. Загалом цікава та спокійна робота”.
Після початку повномасштабного вторгнення чоловіку одразу прийшла повістка, бо він мав досвід строкової служби та відповідні навички. Юрій потрапив у 53 окрему механізовану бригаду імені князя Володимира Мономаха на посаду командира гранатометного відділення.
“Навесні 2022 року ми були під Волновахою. Тоді на тому напрямку була критична ситуація. Росіяни кидали всі резерви на Маріуполь. А наша задача якраз була забезпечувати вогневу підтримку в бойових операціях та розбивати ворожу бронетехніку, знищувати його вогневі точки".
Пізніше Юрій воював на Бахмутському напрямку, де і отримав перше поранення.
“Це для військових у таких обставинах доволі легке поранення. Куля прошила плече і біля хребта. Лежав у лікарні в Покровську. Тоді до мене приїхала дружина — їхала через всю країну. Вона в мене безстрашна. Потім разом, як стало краще, з’їздили додому, побачив своїх трьох дітей”.
Юрій зі своєю сім’єю. З особистого архіву Юрія Радзівона
Остання дислокація, де був Юрій Радзівон — Авдіївка.
“Прилетіло серед ночі. Біля мене розірвався снаряд. Перебило ногу, посікло руки. Я тоді лежав в комі в лікарні в Дніпрі. Жінка сама знайшла мене в госпіталі. Потім вже лікувався в Києві. Відновлення зайняло 4 місяці. А у травні цього року мене списали за станом здоров’я”.
Після лікування Юрій повернувся на роботу у філію Старокостянтинівського лісового господарства. Наразі чоловік перенавчається у Кременецькому лісотехнічному коледжі. Поки демобілізований воїн працює на сезонній роботі, далі — стане майстром лісу.
"Зараз дуже важко згадувати те, що пережив. Неодноразово потрапляв у складні ситуації, лежав кілька разів на лікуванні. Та все ж підтримка рідних, які були поруч, та те, що про мене на роботі не забули, надавали сил рухатись далі”.
