За інформацією: Суспільне Вінниця.
Староста Стрижавської громади Михайло Демченко. Суспільне Вінниця
Бізнес отримав дозвіл на кар'єр без погодження з громадою, бо наприкінці 2022 року набув чинності закон, який скасував низку попередніх погоджень для пришвидшення видачі дозволів на користування надрами .
"Ці землі перебувають зараз в оренді наших жителів громади, але через постанову, яка вкінці грудня 2022 вступила в силу, це не зупиняє право видобування тих надр…", — сказав Демченко.
Селищна рада подала позов до Господарського суду Києва, а в березні 2026 року відкрили кримінальне провадження. 26 березня суд заборонив видобуток до вирішення справи по суті. Про це сказала юристка Вікторія Парпальос.
"Стрижавська селищна рада звернулася з позовом у господарський суд Києва про визнання недійсними результатів аукціонів проведених 15.10 25 Державною службою геології і надр України з продажу спецдозволу на користування надрами Сосонського родовища. Також визнати недійсним спецдозвіл на користування надрами, угоду про умови використання надр з метою видобутку корисних копалин".
Збори громади села Сосонка на Вінниччині. Суспільне Вінниця
10 березня 2026 року було відкрито кримінальне провадження за даним позовом.
"26 березня господарський суд Києва прийняв ухвалу відповідно до якої заборонено ТОВ "ІНТЕР-ОІЛ ТРЕЙД" видобування корисних копалин піску сосонського родовища", — розповіла Вікторія Парпальос.
Що каждуть місцеві жителі
На сполох громада забила, коли почалися підготовчі роботи 12 березня. Тоді територію позначили, землю розорали, встановили будівельний вагончик. Про це Суспільному розповів місцевий житель Василь Біланчук.
"Я там з дитинства корів пас, зараз тут теж пасовище, сіно косять люди. Заберуть пісок звідси, і всі будинки будуть зруйновані, всі будемо їсти пісок з продуктами, борщем, салом, бо він буде підніматися", — сказав Василь Біланчук.
Територія, де планують cтворити кар’єр. Суспільне Вінниця
Інша місцева жителька Тетяна каже, що боїться, якщо почнуть копати, люди залишаться без води, а їхні оселі просядуть.
"Я живу на відстані 100 метрів від того місця, де хочуть робити розкопки копалин піску. Від житлової зони метрів 100, недотримані жодні стандарти. Не розумію, хто їм дав дозвіл, і, де вони мають знайти претендованих 35.17 гектарів, якщо тут їх просто немає… Лякає, перш за все, відсутність води в будинках. По-друге, тут "плавуни", нестабільний фундамент", — сказала Тетяна.
За словами місцевого жителя Василя Біланчука, на цій території у 1960 роках ховали тварин, які хворіли на сибірку.
"Захоронення на відставні 50 метрів звідси, і вони тут мають добувати пісок. Як думаєте, сибірка піде разом із піском? Закопували тут тварин, палили спершу, а потім загортали. Звозили не лише з нашого села, а з усього округу тракторами, машинами везли", — сказав Василь Біланчук."Тварин закопували і тут, і там, всюди, бо до кладовища не могли довезти. Всі ті тварини лежать тут дохлі. Свині, коні, корови і все решту. "Падіж" був масовий", — сказав Михайло Білий.
Територія, де планують cтворити кар’єр. Суспільне Вінниця
Що кажуть фахівці
Ось що кажуть фахівці про ризики старих скотомогильників:
"На території нашої області більше 3700 таких місць поховань. Спори сибірки можуть жити до 90-100 років і потім викликати захворювання. Сибірка – це один із різновидів біологічної зброї. І найчастіше використовується вона у вигляді інгаляції, тобто як інгаляційне розпилення. І далі вже буде достатньо того, що буде ушкоджена або інфікована у людей шкіра, але найгірший варіант – це коли вона потрапляє через легені. Тому що більше ризиків смертельних випадків", — розповів директор обласного центру контролю і профілактики хвороб Ігор Матковський.
За його словами, грунт будуть збирати окремо в автомобілі і в погрузчики, але він все одно може залишатися і прилипати до коліс.
"Далі воно потихеньку може розноситися. Ми можемо спровокувати оце інгаляційне розпилення цих спор, які далі з травоїдними потраплять до тварин, а далі все поколу запускається механізм інфікування людей", — сказав Ігор Матковський.
Територія, де планують cтворити кар’єр. Суспільне Вінниця
За словами очільниці обласної асоціації захисників довкілля ГО "Явір" Наталі Шибінської, ця територія належить до Смарагдової мережі — європейської екологічної мережі, що має міжнародний природоохоронний статус. Поруч із територією, де планують видобуток піску річка Десна, яка впадає у Південний Буг, а той — у Чорне море.
"Мальовнича прекрасна територія, має велике біорізноманіття флори й фауни, представників Червоної, Зеленої книг України, видів, що охороняються різноманітними міжнародними конвенціями. Ми намагалися знайти хоч один позитивний момент від цього дійства, ми його не знайшли. Корисні копалини будуть добуватися, рівень води дуже впаде, це вплине на водність самої річки. І, відповідно, на зміну цього біорізноманіття. Буде знищено великий відсоток всіх видів на цій території. Ці скотомогильники, це все піде у водозабір міста Вінниці", — сказала Наталя Шибінська.
Фірма ТОВ "ІНТЕР-ОІЛ ТРЕЙД", яка планує видобувати пісок на Сосонському родовищі, розпочала процедуру оцінки впливу на довкілля. В оголошенні на сайті Стрижавської громади йдеться, що кожен мешканець може ознайомитисяз їхніми планами та надіслати свої зауваженнядо Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
"Місцеві хочуть, щоб нас залишили у спокої. Хочемо жити, а не існувати, щоб наші будинки стояли, і воду ми пили, жили в нормальних умовах, а не в кар’єрах, куди наші будинки припливуть", — сказав місцевий житель Михайло Білий.
Ми звернулися із запитами до представників фірми, аби дізнатися їхню позицію, до Державної служби геології та надр: "Чи була перевірка Сосонського родовища на наявність поховань тварин, хворих на сибірку", та до Мінекономіки: "Чи надходили матеріали звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ТОВ "Інтер-Оіл Трейд". На момент виходу статті відповіді не надійшли.
