За інформацією: Суспільне Полтава.
На одному з цвинтарів Полтавської громади 28 квітня зібралися місцеві, щоб вшанувати померлих близьких. На меморіалі пам’яті героїв, що на Затуринському кладовищі, священнослужителі Свято-Успенського храму ПЦУ провели панахиду за загиблими захисниками. Також її провели на центральному міському кладовищі.
Про це розповів Суспільному митрополит Полтавський і Кременчуцький ПЦУ Федір.
У поминальний день 28 квітня полтавці на кладовищах вшанували пам’ять померлих рідних. Марина Палій приїхала до могили чоловіка на меморіалі пам’яті героїв у Затуриному.
Дружина загиблого захисника Марина Палій. Суспільне Полтава
"Зараз в такі дні, знаєте, дуже тяжко це переноситься, тому що дуже його не вистачає. Тому що хотілось би, щоб поменше, щоб не відчували інші люди цей біль, який відчуваємо ми. Мені хочеться щоб всі люди розуміли, якою ціною нам дається захист цієї землі. Мій чоловік, загинув в селі Урожайне, Волноваха, Донецька область", — розповіла дружина загиблого захисника Марина Палій.
Панахида на Затуринському кладовищі. Суспільне Полтава
На двох кладовищах Полтави також провели панахиду за загиблими захисниками. Після цього капелани освятили могили усіх полеглих захисників на Затуринському кладовищі.
Алея Героїв на Затуринському кладовищі. Суспільне Полтава
"Є християнська традиція після завершення світлого тижня, коли ми згадували Воскресіння Христове, молитися за спокій людей, які відійшли у вічність, померлих. Ми молилися сьогодні за наших захисників, тому що це наші герої, завдяки яким ми сьогодні маємо можливість тут молитися. Вони виконували свій обов'язок. Коли людина робить те, що важливо і те, що правильно, її совість завжди чиста, мирна і спокійна. Це в цьому якраз і щастя. І я вірю, що наші воїни заслуговують пошани і Божого царства", — додав митрополит Полтавський і Кременчуцький ПЦУ Федір.
Капелани освячують могили полеглих захисників. Суспільне Полтава
На меморіалі пам’яті героїв до могили Сергія Горбаня прийшли його дружина та син.
"З першого дня він пішов захищати Батьківщину, але так, як йому було 52 роки, сказали: "Сиди, чекай свого часу". Він був механіком-танкістом. Потім він пішов, знову ж, добровільно, 6 лютого 2023-го року. 6 серпня їх перевели на Курськ, і там він тримав 11 вересня поранення. Потім його перевезли в Київську обласну лікарню, де 33 дні ми в реанімації боролися за життя, але, на жаль, він помер. Принесла, роздаю. Поклала пиріжки і цукерки. Я сюди кожну неділю приходжу, інколи двічі на тиждень прибираю, віддаю шану, дуже важко, дуже важко, з цим неможливо змиритися", — продовжила Тетяна Горбань.
Могила чоловіка Тетяни Горбань Сергія Горбаня. Суспільне Полтава
Загалом поминальні дні триватимуть весь другий тиждень після Великодня.
