Україна потребуватиме десятиліть для відновлення екосистем після війни – КНДІСЕ
Експерти КНДІСЕ оцінили терміни відновлення різних екосистем України після війни. Для повного відновлення лісів знадобиться 30-50 років, водних ресурсів – 10-20 років, а заповідних зон – від 10 до 40 років.
Українські екосистеми постійно страждають від бойових дій. Експерти у сфері інженерно-екологічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) розповіли УНН, скільки може тривати відновлення постраждалих екосистем, які дії росіян найбільше загрожують довкіллю України та у чому складність проведення експертизи підриву Каховської ГЕС.
Деталі
Експерти КНДІСЕ зазначають, що терміни повного відновлення екосистем України після війни варіюються залежно від типу екосистем і рівня завданої шкоди. Якщо припустити, що війна, розвʼязана росією проти України, завершиться завтра, різні екологічні системи відновлюватимуться з різною швидкістю, і цей процес може зайняти роки або навіть десятиліття.
Наприклад ліси, які постраждали від обстрілів, пожеж або вирубок, можуть потребувати 30–50 років для відновлення. Відновлення залежатиме від ступеня руйнування ґрунтів, можливостей природного поновлення, а також людських зусиль щодо заліснення
– розповіли науковці.
Водні ресурси, включаючи річки, озера та водосховища можуть зазнати серйозних екологічних втрат через забруднення, знищення гребель та інших гідротехнічних споруд. Для повного відновлення екосистем річок, за прогнозами експертів, може знадобитися 10–20 років, зокрема для стабілізації якості води, відновлення біорізноманіття та очищення водоносних шарів.
Забруднені або заміновані землі можуть стати непридатними для ведення сільського господарства на десятки років. Їхнє відновлення включатиме розмінування, очищення від токсичних речовин та відновлення родючості ґрунтів. Цей процес може зайняти від 5 до 30 років, залежно від ступеня забруднення та зусиль з відновлення.
Так само постраждали від війни й багато територій, що мають особливе природоохоронне значення. Вони потребують специфічних заходів з відновлення – розмінування, відновлення природних ландшафтів, повторного заселення тварин і контроль за біологічним балансом. Особливо це стосується зникаючих видів, для яких війна може стати критичним фактором у виживанні. Процес відновлення заповідних зон може тривати від 10 до 40 років, прогнозують у КНДІСЕ.
Зелені зони міст та урбанізовані екосистеми, пошкоджені війною, можуть швидше відновитися при активному людському втручанні. Однак, зважаючи на масштаби руйнувань від російських ракетних обстрілів, для створення комфортних умов і стабільної екології міст також може знадобитися тривалий час
– наголосили в Інституті.
Водночас експерти вказують на те, що всі прогнози залежать від масштабів екологічної шкоди, ресурсів, доступних для відновлення, та екологічних програм, які будуть впроваджені після війни.
Які дії росіян найбільше загрожують довкіллю України
Фахівці у сфері інженерно-екологічних досліджень КНДІСЕ зазначають, що обстріли, ракетні атаки та інші види бойових дій, що супроводжуються вибухами, викидають у повітря токсичні речовини, важкі метали та небезпечні хімічні сполуки, які забруднюють ґрунти, водойми, а також негативно впливають на повітря, завдаючи шкоди екосистемам і здоров’ю людей.
Воєнні дії призводять до руйнування лісів, сільськогосподарських угідь та природно-заповідних територій. Міни, обстріли й пожежі завдають серйозних збитків екосистемам, знищують біорізноманіття та природні ресурси, які є критичними для екологічної рівноваги регіону.
Велика кількість замінованих сільськогосподарських і природних територій унеможливлює їх безпечне використання. Заміновані землі залишаються небезпечними навіть через десятиліття після війни, знижуючи продуктивність ґрунтів і створюючи ризики для дикої природи.
Атаки на промислові об’єкти, електростанції, нафтосховища, хімічні заводи та греблі можуть призводити до масштабних витоків шкідливих речовин у навколишнє середовище. Наприклад, руйнування Каховської ГЕС призвело до затоплення великих територій, порушення водопостачання та масової загибелі рослин і тварин.
Крім того, однією з найбільших загроз є загроза для атомних електростанцій, особливо Запорізької АЕС, яка перебуває під російською окупацією. Будь-яка аварія на таких об’єктах може мати глобальні наслідки, подібні до катастрофи на Чорнобильській АЕС
– підкреслили в КНДІСЕ.
За словами експертів, ці дії завдають масштабної шкоди екологічній системі України та мають довготривалі наслідки, які потребуватимуть багаторічних зусиль для відновлення та реабілітації.
Екоцид через підрив росіянами Каховської ГЕС
Фахівці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз досліджують підрив Каховської ГЕС росіянами. Ця експертиза, як і інші подібні випадки масового руйнування об’єктів інфраструктури, здійснюється на основі чітко встановленого механізму судово-експертної діяльності, зазначили в Інституті. Судові експерти працюють з метою встановлення всіх обставин справи та над підготовкою надійної доказової бази для українського та міжнародного суду.
За фактом інциденту органами досудового розслідування призначена низка експертиз. Зібрана правоохоронними органами первинна інформація, а це тисячі свідчень очевидців, інформація від органів місцевого самоврядування на постраждалих територіях, дані відповідних моніторингових служб, органів державного екологічного контролю, інформація від постраждалих комерційних підприємств тощо, передається для експертного аналізу. Ці етапи супроводжуються співпрацею між різними експертними підрозділами, зокрема з залученням спеціалістів із міжнародних організацій, які можуть здійснювати незалежні розслідування. Результати експертизи вносяться до матеріалів кримінального провадження, на підставі яких правоохоронні органи зможуть висувати обвинувачення відповідальним за цей злочин
– розповіли у КНДІСЕ.
Зокрема, за фактом підриву Каховської ГЕС проводиться низка досліджень за різними напрямами.
“Експертиза в частині вибухотехнічних досліджень наразі завершена. Ми точно можемо сказати як відбувалися вибухи, де було встановлено вибухові пристрої, яким чином були проведені підриви”, – нагадали експерти.
Водночас, за їхніми словами, інженерно-екологічні експертизи наразі тривають, як і робота щодо встановлення наслідків від підриву російськими військовими Каховської гідроелектростанції.
Ситуація ускладнена величезними масивами інформації для аналізу та системним продовженням призначення відповідних досліджень за фактом цієї трагедії, адже ситуація змінюється і виникають нові обставини. Наприклад, підрив Каховської ГЕС призвів до стрімкого обміління водосховища та масового мору риби в Мар’янському Зеленодольської громади. Вирішуються питання щодо наслідків у контексті біоресурсів, збитків, завданих рибному господарству, а також який період часу потрібен для відновлення екологічної рівноваги. Тож загалом дослідження є дуже складним і потребує багато зусиль
– розповіли у КНДІСЕ.
До роботи над експертизою залучено велику кількість основних фундаментальних інститутів України: Академія наук України та її інститути, Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів, Міністерство розвитку громад, Міністерство енергетики, ДСНС, Міністерство охорони здоров’я тощо.
Усі вони спільно з Київським науково-дослідного інститутом судових експертиз формують докази для подачі Україною позову проти росії у Міжнародний кримінальний суд за фактом екоциду проти України.
“Завчасно можемо сказати, що факти екоциду у нас вже встановлені”, – зазначили експерти.
Загалом КНДІСЕ співпрацює з міжнародними організаціями, зокрема й з Міжнародним кримінальним судом. Така співпраця є важливою в контексті розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та інших серйозних міжнародних правопорушень, скоєних під час російської агресії проти України.
