За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Будівля угорського парламенту у Будапешті, підняття прапору під час святкування річниці революції 1956 року, 23 жовтня 2022 року, ілюстративне фото: AP
Угорщина підготувала та розіслала іншим країнам-членам Європейського Союзу документ з претензіями до України щодо угорської національної меншини. У ньому Угорщина вимагає повернення своїй меншині "всіх прав, які вона мала до 2015 року".
Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням заяву, яка є у розпорядженні редакції.
“У документі зазначено, що захист національних меншин є одним із пріоритетів, зазначених у переговорній рамці щодо вступ України до Європейського Союзу, а тому Угорщина вимагає відновлення прав національних меншин угорської громади в Україні на той самий рівень, який був до 2015 року”, — відзначили у редакції.
Зокрема, Угорщина вимагає відновити права, які гарантують вільне використання угорської мови в Україні та відновити право на політичне представництво на регіональному та національному рівнях.
У документі зазначається, що наразі в українських школах навчається 20 000 учнів з угорською мовою навчання.
“Всупереч попереднім обіцянкам, потреби представників угорської громади в Україні були проігноровані, наприклад, у випадку визначення предметів, які мають викладатися українською мовою в школах угорської меншини”, – йдеться у заяві.
Крім того, угорська сторона заявляє, що після переформатування адміністративних районів в Україні змінилося співвідношення населення в регіоні.
У розісланому документі йдеться про те, що обов’язкове 10% співвідношення, яке національні меншини повинні досягти серед місцевого населення, щоб мати можливість претендувати на мовні права, “не є виправданим у випадку з національними меншинами”.
Крім того, Угорщину не влаштовує, що угорська громада не має свого делегата у Верховній раді. Угорщина просить, щоб угорській громаді “було надано право на політичне представництво, і в цьому контексті було дозволено використання національної мови під час виборчих кампаній, референдумів та загалом у суспільному житті, як це було раніше”.
Раніше під час зустрічі в Ужгороді 29 січня Дмитро Кулеба та Петер Сіярто домовилися створити спеціальну комісію, яка протягом десяти днів представить на розгляд урядів обох країн конкретне розуміння остаточного рішення спільних питань щодо прав угорської нацменшини.