За інформацією: Суспільне Чернігів.
Волонтер з Чернігова Олег Серик на фоні Верховної Ради України та російського Кремля. Суспільне Чернігів
15 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив провадження за позовом чернігівця Олега Серика. Суть його позову стосується визнання бездіяльності Верховної Ради України щодо непризначення виборів президента України 31 березня 2024 року. Чому ці дії розцінюють як участь у дезінформаційній кампанії "Майдан-3" на користь РФ, на досягнення яких цілей спрямовані подібні заяви, чому на думку судді Берназюка Верховний Суд повинен був відмовити Серику у відкритті провадження та яка мотивація цього позову у самого Серика — читайте далі.
Заяву підхопили російські пропагандистські ЗМІ та Telegram-канали
Олег Серик про свій позов до Верховної Ради України та рішення суду про відкриття провадження написав у своїх соцмережах через 11 днів після ухвалення рішення — 26 квітня.
За словами виконавчого директора ГО "Інститут постінформаційного суспільства" Дмитра Золотухіна, російські "РИА-Новости" та Ura News опублікувало інформацію щодо позову Серика на наступну добу після його публікації в соцмережах.
Дмитро Золотухін. Facebook-сторінка Дмитра Золотухіна"Існує гіпотеза, що в травні інтенсивність інформаційних атак стосовно тематики непризначення виборів в Україні значно підвищиться, на фоні інаугурації Путіна та активізації бойових дій. Ми продовжуємо досліджувати Олега Серика, однак динаміка і форма розповсюдження інформації про прийняття Верховним Судом України позову стосовно легітимності президента України свідчить про високу ймовірність спланованої інформаційної атаки проти України, яка направлена на дестабілізацію держави", — йдеться у повідомленні інституту.
Водночас Центр протидії дезінформації розглядає позов Серика як частину дезінформаційної кампанії на користь РФ щодо президентських виборів в Україні — "Майдан-3".
"Наголошуємо, що подібні маніпуляції спрямовані на дискредитацію легітимності президента України та зниження довіри українців до уряду", — йдеться у повідомленні.
Чому суд міг відхилити позов Серика
Окрім рішення Верховного Суду щодо відкриття провадження про визнання бездіяльності парламенту протиправною та зобов`язання вчинити певні дії у вільному доступі є окрема думка пана Берназюка, який є одним з суддів колегії, що ухвалювала рішення.
На його думку, суд повинен був відмовити Серику у задоволенні його позову та відкритті провадження. Також він зазначив, що усі позови, які не підлягають судовому розгляду, умовно, можна поділити на чотири категорії:
- Позови до президента України або Верховної Ради України як політичних органів, які формуються шляхом всеукраїнських виборів, з позовною вимогою, яка не стосується безпосередньої управлінської діяльності цих суб`єктів владних повноважень.
- Позови, в яких заявник обрав неефективний (передчасний) спосіб захисту за наявності альтернативного ефективного способу захисту.
- Позови, в яких заявник обрав неправовий (штучний) спосіб захисту.
- Позови, в яких заявник обрав спосіб захисту, для якого законом визначено спеціальний порядок або встановлено обмеження стосовно суб`єкта звернення з відповідним позовом.
"У справі, що розглядається, позов високоймовірно має «штучний» характер та заявлений до Верховної Ради України як політичного органу, що формується шляхом всеукраїнських виборів, з вимогою, яка не стосується безпосередньої управлінської діяльності цього суб`єкта владних повноважень. Водночас обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, а також таким, що не відповідає вимогам щодо реальності, обґрунтованості та індивідуальної вираженості прав чи інтересів, які позивач, ніби, планує захистити в суді", — каже Берназюк.
Також суддя назвав кілька додаткових аргументів на користь відмови у задовільненні позову Олега Серика, зокрема мова про:
- Не обґрунтовану реальну мету позову: яке право/права намагається захистити позивач, зокрема, враховуючи його попередній досвід участі у політичному житті України та реальність намірів у майбутньому брати активну участь у політичному житті України?
- Відкриття провадження у цій справі без достатніх правових підстав може бути використано для «інформаційної атаки», спрямованої на зниження довіри громадян до державних інститутів та України, в цілому, а також може бути використано в інших формах «гібридної війни» проти нашої держави як дезорганізуючий та дезорієнтуючий фактор.
- Останні соціологічні опитування в Україні свідчать, що переважна більшість громадян виступають проти проведення виборів президента України у період воєнного стану.
Чому виборів президента до кінця воєнного стану не може бути
20 травня минає п'ять років як Володимир Зеленський склав присягу та став президентом України. У мирний час чергові вибори президента мали б відбутися 31 березня 2024 року.
Проте за інформацією старшої радниці з правових питань громадянської мережі "ОПОРА" Ольги Коцюруби, в умовах воєнного стану Конституція та профільне законодавство забороняють проведення будь-яких виборів.
Ольга Коцюруба. Громадянська мережа “ОПОРА”"Фактично Конституція дозволяє і Верховній Раді, і президенту продовжити свої повноваження доки загроза не буде відвернута. Таке регулювання дозволяє забезпечити безперервність влади, що особливо важливо для захисту державного суверенітету та стабільності конституційного ладу в умовах протидії агресору. Саме тому президентські вибори не були призначені парламентом наприкінці 2023 року та не відбудуться доки триватиме воєнний стан. Водночас Росія у своїх медіа і не тільки поширює фейковий наратив про "нелегітимність" українського президента і загалом української влади", — каже Коцюруба.
Хто такий Олег Серик та чим запам'ятався раніше
Олег Серик — чернігівський волонтер та фізична особа-підприємець (ФОП). За словами правозахисника та помічника депутатки міськради Марини Семененко Олександра Гашпара, після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році волонтер отримував нагороди та грамоти від Чернігівської ОВА.
Олександр Гашпар. ФОТО: Суспільне Чернігів"Якщо зайти на його сторінку у соціальних мережах та подивитися той період до того, як він почав критикувати обласну військову адміністрацію, то він зі своєю волонтерською організацією дякував тоді ще заступнику начальника Чернігівської ОВА Дмитру Іванову та начальнику ОВА В'ячеславу Чаусу за допомогу, придбання матеріалів, розвезення гуманітарної допомоги".
Все змінилося після того, як з посади заступника начальника ОВА пішов Дмитро Іванов, каже Гашпар. Тоді Серик, за його словами, розпочав критикувати Чернігівську ОВА та називав Чауса "казнокрадом".
"Після звільнення Іванова спочатку спливала інформація про склади з гуманітарною допомогою, потім почалися вкиди документів щодо закупівлі будматеріалів для постраждалих громад для відбудови. І, в принципі, після цього почалися оці пікети безпосередньо Серика та різні його перфоманси під Чернігівською ОВА".
