За інформацією: Суспільне Вінниця.
На війні проти російських окупантів 14 лютого загинули Іванішин Артем Володимирович і Кондратюк Вадим Олександрович. Воїнам було по 23 роки. Фото: колаж Суспільне Вінниця
У Вінниці попрощалися з полеглими військовими 23-річним Артуром (Артем) Іванішиним та 23-річним Вадимом Кондратюком. Вони були друзями, захищали Україну у складі об’єднаної штурмової бригади "Лють" та загинули в один день — 14 лютого.
Артем Іванішин на псевдо "Депутат" навчався на третьому курсі Вінницького торговельно-економічного інституту ДТЕУ за спеціальністю "менеджмент". Вадим Кондратюк закінчив ДонНУ імені Василя Стуса, мріяв стати правозахисником та мав псевдо "Юрист". Обоє — були волонтерами та членами Вінницької молодіжної Ради.
"Вони були справжніми друзями, надійними, не розлий вода. Прийшли до Молодіжної ради у 2017 році зовсім юними. Дивилися, знайомилися і за короткий час активно почали брати участь у молодіжному житті міста, волонтерили, проводили акції. Грали у футбол, волейбол, їздили у ліс — проводили військові табори, спали в наметах. За цей час стали, як рідні. Були завжди на зв'язку: телефонували, запитували як справи. На жаль, більше дзвінків і зустрічей не буде", — згадує директор VinSmart Центру Дмитро Мира.
Фото: Суспільне Вінниця
Вадим та Артур (Артем) були помічниками депутатки ВМР Світлани Ярової. Приймали громадян, першими реагували на звернення та допомагали мешканцям у розв'язанні проблем.
"Попри те, що робота помічників депутатів міської ради не оплачується, вони на громадських засадах робили більше, ніж багато людей роблять за гроші. Пам'ятаю, на фестивалі "Вінниця ФудФест" Вадим відповідав за організацію Алеї громадських організацій. Це був єдиний пункт, по якому у мене не було проблем. Вони робили все професійно. Дуже класні хлопці, таких я більше не знаю", — каже Світлана Ярова.
Фото: Суспільне Вінниця"З Артемом та Вадимом я був у місцях, де насправді відчував страх, але від хлопців такого ніколи не бачив"
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Артем та Вадим разом вступили до лав ЗСУ та стали на захист України. Воювали у складі об’єднаної штурмової бригади "Лють".
"Ми розпочали військовий шлях із хлопцями в один день у лютому 2023 року. Разом проходили навчання у Вінниці, потім були направлені в Одесу. Там ближче і познайомилися. Хлопці займалися дронами, мали досвід аеророзвідки. Запропонували мені спробувати разом із ними допомагати нашим хлопцям — бути їхніми очима на бойових завданнях. Навчили мене практично всього: користуватися кропивоюбагатофункціональне програмне забезпечення, розроблене організацією «Армія SOS», літати на дронах", — згадує бойовий побратим захисників на псевдо "Заєць".
Фото: Суспільне Вінниця
За його словами, коли вони потрапили на ротацію, на той час це був один із найважчих напрямків — Бахмутський.
"Разом виконували бойові завдання. У найбільш "гарячі" точки, в які я заїжджав — я заїжджав із цими хлопцями. З ними я був у місцях, де насправді відчував страх, але від хлопців такого ніколи не бачив", — розповів "Заєць".
"Невдовзі мали приїхати на весілля до третього хлопця — Ігоря, який загинув разом із ними".
Про загибель побратимів, він дізнався під час відпустки — 14 лютого.
"Коли я почув, що "Юрист" і "Депутат" — "двісті", не міг у це повірити. Я збирав свої речі, щоб їхати додому. Так склалося, що в попередню відпустку, у вересні, я ховав свого найкращого товариша, який загинув у Мар'їнці. І тепер — знову на похованні бойових товаришів. Це не просто друзі, це побратими. Ми з ними жили в полі, в домівках, перебували в окопах. Це хлопці з великим серцем, які залишаться у моїй пам'яті до останніх днів. Низький уклін перед батьками за таких хлопців", — каже "Заєць".
Артем Іванішин та Вадим Кондратюк загинули 14 лютого 2024 року, виконуючи бойове завдання у Бахмутському районі. Як розповіла депутатка Світлана Ярова, найближчим часом вони мали святкувати весілля побратима, який загинув разом із ними.
"Останнього разу ми бачилися 19 грудня. Передавали їм від міської ради допомогу — дрони, термогрілки, термоси, і вони розповідали про свої плани. Вони от-от мали приїхати на весілля до третього хлопця Ігоря, який також з Вінниччини. Вони втрьох загинули. І до Ігоря на весілля не потрапили, і Ігор на весілля не потрапив…" , — згадує Світлана Ярова.
Фото: Суспільне Вінниця"Артур — це людина, яка завжди обирала свій шлях. І навіть те, як його називали"
Прощалися із Вадимом та Артемом у Церкві Воскресіння Христового. Провести в останню путь захисників прийшли рідні, знайомі, друзі, однокласники, побратими, поліцейські та містяни. Серед них класна керівниця захисника Артема Іванішина — Ніна Чміль. Розповідає, що за паспортом ім'я захисника — Артур. Але в житті хлопець завжди називав себе Артемом, оскільки це ім'я подобалося більше.
"Артем, Артур — це людина, яка завжди була амбітна, яка обирала свій шлях. І навіть те, як його називали. Він завжди був світлим. Як і кожна дитина в школі, намагався виразити себе, проявити. Це було у всіх його вчинках, — згадує Ніна Чміль. — Це людина, в середині якої завжди світило сонце. Зараз би хотілося б щоб він сяяв життям. Але сьогодні ми його проводжаємо. Щира пам'ять йому, світла пам'ять герою. Він назавжди у наших серцях".
"Ми казали по-нашому, вуличному, Артурчик. Знала його дуже давно, з дитинства. Він завжди був дуже ввічливий, приносив мені якусь квіточку. Так, як мала дитина, зірве і приносить. Дуже радісний був. Малюнки малював, які хочеш. Казав, що коли я виросту, буду великий — куплю літак і ми обов'язково полетимо в Америку", — згадує сусідка Раїса Григоренко.
Фото: Суспільне Вінниця
"Це була людина з великої літери. Він був волонтером. Не такий волонтер, на один раз. А на постійній основі. Він був дуже доброзичливий, розумний. Любив нас в класі дражнити. Ми зараз згадуємо це і хочемо просто подякувати йому, що ми знали таку людину. І сказати батькам дуже дякую, за такого героя", — додає однокласниця Артура Іванішина, Дарина Дорофєєва.
Поховали Артура (Артема) Іванішина та Вадима Кондратюка на Алеї Слави Героїв, що на Сабарівському кладовищі.
