За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Тернопільський міськрайонний суд. Суспільне Тернопіль
Нагадаємо, 27 квітня в під’їзді будинку в Тернополі школярка отримала ножові поранення. Підозрювана — 15-річна однокласниця. Під час одного з ударів уламок леза залишився в голові травмованої. Дівчину прооперували, вона у стабільному стані, розповів генеральний директор дитячої обласної лікарні Володимир Семерез.
Батьки травмованої давати коментарі на камеру не хотіли. Два дні поспіль кореспонденти Суспільного намагалися отримати коментар від директорки школи та шкільного психолога. Керівниця навчального закладу сьогодні, 29 квітня, сказала, що, допоки триває слідство, коментувати ситуацію не буде. Також повідомила, що в школі проводять службове розслідування. З психологом зустрітися кореспонденти Суспільного не змогли, її на робочому місці не було. Начальниця Тернопільського міського управління освіти Ольга Похиляк ситуацію також не коментує. Батьки, яких кореспонденти Суспільного зустрічали біля школи, на камеру говорити не хотіли.
Шкільний коридор. Суспільне Тернопіль
За словами адвоката Павла Вароди, що могло вплинути на поведінку дитини і чи мала неповнолітня прямий умисел убивства, має встановити слідство:
"Оскільки злочин вчинила неповнолітня, то в такій категорії справ суд досліджує обставини, за яких був вчинений злочин. Зокрема, допитують свідків: батьків, опікунів, також адміністрацію школи, керівника, вчителів щодо того, чи до цього часу були якісь особливі події, які вплинули на психологічний стан дитини.
За наявною інформацією в ЗМІ, щодо цієї дитини, можливо, було вчинено булінг. Булінг не є підставою, щоби вчиняти насильницькі дії своєму кривднику, але в побуті є таке поняття, як "афект","стан афекту", "стан сильного душевного хвилювання".
Для того, щоби встановити всі обставини, слідство насамперед має дати відповідь на запитання, чи мали місце факти булінгу, чи були вони систематичними, чи могли довести до стану сильного душевного хвилювання неповнолітньої, що призвело до відповідних тяжких наслідків.
Кваліфікація дій неповнолітньої за статтею 15 та статтею 115 ККУ є попередньою, оскільки сам факт заподіяння тяжкого тілесного ушкодження не свідчить одразу ж про те, що особа діяла з прямим умислом на вчинення вбивства. Чи діяла неповнолітня з прямим умислом і чи мала на меті одразу ж позбавити потерпілу особу життя, відповідь має дати слідство, а в подальшому — суд".
Павло Варода, адвокат. Суспільне Тернопіль
Слідство також має перевірити умови, в яких росла та навчалася підозрювана, каже адвокат. Якщо доведуть, що булінг в школі замовчували, відповідальність може понести й дирекція навчального закладу.
"Участь у таких справах беруть, зокрема, органи піклування, Національної поліції. Вони дають оцінку умовам життя дитини, виконанню батьківських обов’язків. Також будуть питання щодо адміністрації школи, чи повідомляла адміністрація про факти булінгу, оскільки відповідальність за такі повідомлення лежить саме на керівнику закладу.
Якщо вона не повідомила і такі факти мали місце систематично, то й керівник закладу освіти може нести відповідальність за службову недбалість. Це передбачено статтею 367 ККУ. Тобто, ці всі обставини з’ясовуватиме слідство шляхом допиту всіх осіб, причетних до цієї події, зокрема, оточення неповнолітньої особи".
Павло Варода також розповів, яка відповідальність передбачена за статтею, яку інкримінують неповнолітній:
"Санкція статті за умисне вбивство передбачає максимальний строк до 15 років. Якщо говоримо про вчинення вбивства в стані сильного душевного хвилювання, то санкція статті передбачає максимальний термін покарання до 5 років.
Але в нашому випадку має місце замах на умисне вбивство, отже, навіть у випадку визнання особи винною, їй може бути призначене максимальне покарання у вигляді 2/3 від максимального строку. Тобто, у випадку доведення за статтею 115, тобто, умисне вбивство не в стані сильного душевного хвилювання, максимальний термін не може перевищувати 10 років. Якщо встановлять, що вона діяла в стані сильного душевного хвилювання, то максимальний строк покарання не може перевищувати 3 років і 4 місяців".
Тернопільська психологиня Світлана Хабло розповіла, чим булінг відрізняється від конфлікту:
"У школі, як і в будь-якому іншому колективі, виникають певні непорозуміння, конфлікти чи суперечки. Наприклад, діти бігли по коридору й не розминулися, не поділили м’яч чи посперечалися. І це нормально. В цьому випадку діти самі можуть вирішити конфлікт без допомоги дорослих.
Іноді може знадобитися допомога дорослого, у таких випадках допомагає класний керівник. Але буває й по-іншому, коли одну й ту саму дитину цькують постійно, знову й знову, над нею знущаються, кривдять, наговорюють, псують особисті речі, залякують, пишуть образи в чатах, погрожують. Це вже не конфлікт, а булінг. Булінг від конфлікту відрізняється тим, що він є систематичним і характеризується свідомим наміром заподіяти комусь шкоду".
Світлана Хабло, психологиня. Суспільне Тернопіль
За словами психологині, поведінка дитини, яка зазнає булінгу, змінюється, як і її психологічний стан:
"Зміна психологічного стану може призвести до різних наслідків. Наприклад, реактивна агресія. Коли дитина доведена до відчаю, то, захищаючись, може раптово вибухнути і завдати шкоди агресору.
Ефект накопичення. Навіть найтихіша дитина, яка є в класі, коли довго перебуває в стресовій ситуації, може почати планувати помсту, що іноді призводить до трагічних наслідків.
Зміна ролей: жертва стає агресором. Коли дитина зі стану жертви переходить у стан агресора, тоді починає ображати інших або самого агресора".
Важливо помітити зміну поведінки, зазначила психологиня. А також вислухати дитину, якщо вона звертається за допомогою до батьків чи інших дорослих:
"Коли дитина звертається до своїх батьків з розповіддю про те, що її булять у школі, батькам потрібно не хвилюватися, а діяти чітко і спокійно. Вислухати дитину, висловити їй слова підтримки, наприклад: "Я дякую тобі, що ти мені це розповідаєш", "Я з тобою", "Давай разом подумаємо, що можемо з цим зробити", "Я тебе люблю", "Я тебе чую".
У шкільному колективі, щоб побачити булінг, потрібно більш детально приглядатися до дітей. Змінюється їхня поведінка, може бути зміна у зовнішності, вони можуть втратити інтерес до навчання, ставати агресивнішими, конфліктнішими, а хтось навпаки, стає замкнутішим".
