У Тернополі попрощалися з офіцером розвідки Степаном Лехом

За інформацією: Суспільне Тернопіль.

Люди зустрічають траурний кортеж. Суспільне Тернопіль

Траурна процесія. Суспільне Тернопіль

Потім траурна колонна попрямувала на Микулинецьке кладовище.

Матері захисника вручили "Грамоту пошани та скорботи" і прапор України.

Матері загиблого військового передають прапор. Суспільне Тернопіль

За словами Богдана Павлишина, до початку повномасштабного вторгнення Степан служив прикордонником в Одеській області.

"Він був командиром "Кременецької сотні". Це 100 людей у підпорядкуванні нашого командира. Він, не знаючи нас, подружився зі всіма, людина була із великої букви. Він знаходив підхід до кожного".

Богдан Павлишин. Суспільне Тернопіль

Попрощатись із Степаном з Івано-Франківська приїхав ветеран Богдан Рожелюк. Він навчався з ним у Коропецькому ліцеї.

"Я був на курс менший від Степана, але запам’ятав його дуже спортивним, в навчанні він був також дуже успішний. Тут не тільки Степан, ще є багато моїх знайомих, яких хочу провідати, а для мене це віддати належну честь і шану загиблому воїну, офіцеру".

похорон лех. Суспільне Тернопіль

У дописі спільноти "Сильний Хоростків" в фейсбуці йдеться:

"Він був не лише справедливим командиром, а й доброю, відданою своїй справі людиною, справжньою гордістю нашої громади".

Портрет Степана Леха. Суспільне Тернопіль

"Степан був мені другом і побратимом, з яким я познайомився в лютому 2022 року. Ми разом зголосилися їхати на початку березня у складі зведеного батальйону на схід, на той час у мене не було ніякої підготовки, а Степан мав досвід служби в прикордонних військах. Незважаючи на свій молодий вік, він досить добре справлявся зі своїми обов'язками командира зведеної роти", написав у фейсбуці побратим загиблого бійця Роман Яріш.

За словами військовослужбовця, Сепан Лех був впевнений і рішучий, мав лідерські якості:

"Він старався сформувати з солдат, деякі з яких ще вчора були цивільними людьми, згуртований бойовий підрозділ. Доля розвела нас по різних підрозділах, але ми залишилися в одній бригаді і продовжували спілкуватися і дружити. Часто коли вже підходив вечір, від нього приходило повідомлення з одним словом: "Зіграєм?". І я відписував: "Та давай"! І тих 10-15 хвилин гри в шахи онлайн відволікати мене від проблем і розвіювали смуток за сім'єю за рідними. Більше ми не зіграємо партії. Спочивай з миром побратиме, ти був більше ніж друг!".

Могила Степана Леха. Суспільне Тернопіль

Новини України