За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Третій Парламентський саміт Кримської платформи. Кримська платформа
У столиці Латвії — Ризі 24 жовтня пройшов третій Парламентський саміт Кримської платформи. Він зібрав делегації з понад 40 країн світу та представників міжнародних організацій.
Журналісти Суспільне Крим зібрали головні заяви саміту.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Чубаров
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров під час свого виступу на саміті подякував міжнародній спільноті за підтримку України та кримських татар у боротьбі проти російської агресії. Він зазначив, що важливо не лише визнавати біль українців, але й посилювати зусилля для протидії агресору.
"Ми вдячні вам, що ви сприймаєте біль українців, кримських татар та всіх громадян України як власний біль, за те, що ви поділяєте демократичні цінності та послідовно не визнаєте російських зазіхань на нашу територію. Але треба посилювати наші зусилля у відсічі російської агресії," — заявив Чубаров.
Він також наголосив на необхідності єдності в захисті територіальної цілісності України.
"Ми не готові платити за мир будь-яку ціну, ми не торгуємо нашими територіями, в тому числі Кримом, батьківщиною кримськотатарського народу, який Росія перетворила на військовий плацдарм для подальшого розширення своєї агресії проти інших країн" — додав він.
Франція
Голова сенату Франції Жерар Ларше почав свій виступ зі слів підтримки й подяки Україні та уряду Чехії, який був приймаючою стороною Другого Парламентського саміту Кримської платформи, також підкресливши, що Крим був першою територією України, яку РФ окупувала, і стане територією, яку Україна обовʼязково деокупує. Пан Жерар Ларше під час свого виступу запевнив, що Україна не залишиться наодинці, а кількість та міцність її партнерів буде збільшуватися й забезпечувати Україну всім необхідним для захисту. Завершуючи свою промову спікер зауважив, що завжди є демократичні країни та країни, які хочуть їх захопити, але демократія буде сильніше.
Боснія та Герцеговина
Заступник спікера парламентської асамблеї Боснії та Герцеговини Денис Звіздіч на міжнародному саміті наголосив на необхідності посилення підтримки України з боку світової спільноти. Він зазначив, що військова, економічна та інша допомога Україні є ключовою для подальшої боротьби за її суверенітет.
"Без постійної підтримки воєнний сценарій буде таким: війна триватиме, світ закриватиме очі на жахливі злочини, як закривав очі на війну в Боснії та Герцеговині," — підкреслив Звіздіч, звертаючи увагу на уроки історії та нагальну потребу в рішучих діях.
Крім того, він закликав до створення міжнародного трибуналу для покарання за воєнні злочини, скоєні в Україні.
"Подібний трибунал був сформований для колишньої Югославії, хоча він не забезпечував абсолютне правосуддя. Він виконав важливе історичне завдання: визначив, хто є воєнними злочинцями, хто боровся за демократію, за територіальну цілісність, за суверенітет Батьківщини", — зазначив Звіздіч.
Туреччина
Заступник спікера Великої національної асамблеї Туреччини Бекір Боздаг наголосив на важливості підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, підкресливши, що Туреччина бере активну участь у діяльності Кримської платформи.
“Україна повинна досягти справедливого миру, важливого не лише для нашого регіону, але й для всього світу. Туреччина продовжує підтримувати вирішення конфлікту, що базується на принципах міжнародного права”, — наголосив Бекір Боздаг.
Він також запевнив, що Туреччина надаватиме всебічну підтримку для повного відновлення територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України, включно з Кримом.
Чорногорія
Заступник Голови Парламенту Чорногорії Ніколла Цамай нагадав, що Чорногорія була першою країною, що не входила до складу Європейського Союзу, що засудила військову агресію Російської Федерації проти України.
“На нещодавньому Третьому засіданні Спільної українсько-чорногорської комісії Чорногорія приєдналася до 12 інших країн-учасниць у підписанні Дубровницької декларації. Ми вважаємо, що зміцнення співпраці між Україною, ЄС та НАТО є життєво важливим для вирішення поточної кризи та відновлення миру і стабільності”, — заявив Ніколла Цамай.
Він також зазначив, що Чорногорія і надалі надаватиме беззастережну підтримку збереженню політичного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.
Молдова
Голова парламенту Молдови Ігор Гросу заявив, що його країна хоче бути хабом для відновлення України і брати участь у стратегічних проєктах, які забезпечать енергетику, транспортування, а також в інфраструктурних проєктах.
"70 тисяч українців наразі знайшли прихисток у Молдові. Наш парламент прийняв декларацію щодо дітей, незаконно вивезених до Росії. На додачу до цього, ми долучилися до реєстру збитків ради Європи, для того, щоб переконатися, що Росія виплатить репарації тому що, те що відбувається в Росії — це геноцид і всі ці дії мають бути засуджені і винні мають бути покарані", — наголосив він.
Велика Британія
Заступниця спікера Палати представників Великої Британії Джудіт Камінс повідомила, що те, що відбувається в Україні зараз, може відбутися з усіма іншими країнами завтра. І це боротьба, яку всі ведуть разом.
"Ми маємо пам'ятати, що порушення Росією суверенітету України не почалося у 2022 році, воно почалося з анексії Криму в 2014 році. І після цього пішов паттерн репресій та порушень прав людини в Україні та в Криму, зокрема. Це порушувало принципи міжнародного права та Хартії ООН. Не має бути спроб насильницької зміни міжнародно визнаних кордонів. Кримська платформа посилює глобальне реагування та залучення до питання Криму. Наша позиція залишиться незмінною, коли прийде новий уряд", — заявила вона.
Норвегія
Заступник спікера парламенту Норвегії Свен Харберг заявив, що глибоко вражений "стійкістю українських людей, мужністю та творчістю, креативністю перед лицем набагато сильнішого ворога".
"Норвегія запропонувала закони, які підтримують Україну і які посилять підтримку до 2030 року. 5 млрд євро допомоги, це лише нижній поріг, не верхній поріг допомоги і ми будемо продовжувати оцінювати, чи потрібно її збільшити. Це підтримують всі партії нашої країни", — повідомив він.
Швейцарія
Голова ради кантонів Парламенту Швейцарії Ева Херцог заявила, що питання миру та безпеки в Європі не є ізольованим питанням — воно колективне. Водночас саміт Кримської платформи є "надзвичайно важливим", адже забезпечує розуміння ситуації, а спільна європейська відповідь забезпечує безпеку на всіх рівнях та повагу до національних кордонів.
"Порушення прав людини, націлення на цивільну інфраструктуру, порушення законів на окупованих територіях Криму підтверджують нашу відданість Женевській конвенції. Вони не просто правові інструменти, вони забезпечують спільні цінності та забезпечують людську гідність навіть у часи війни. Зараз наше колективне зобов'язання нагадати всім особам, що ухвалюють рішення, що ці стандарти не обговорюються ні щодо Криму, ні щодо решти України і ніде більше в світі", — зауважила вона.
Австралія
Голова Парламенту Австралії Мілтон Дік заявив, що необхідно підтримувати Україну в її боротьбі з "неморальною навалою Росії".
"Росія має вивести свої війська з міжнародно визнаних кордонів України, в тому числі з Кримського півострова… І ми 1,3 мільярди австралійських доларів виділили допомоги Україні з початку повномасштабного вторгнення. Ми також долучаємо нашу військову підтримку до України, ми впроваджуємо санкції проти тих, хто підтримує Росію. Ми нашими діями маємо показати, що масштаби і обсяги не дозволяють цій країні діяти безкарно", — наголосив він.
Ташева
Постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева заявила, що цьогоріч — 80-річниця депортації кримськотатарського народу. Вона назвала це шрамом, який лишив слід. Наразі геноцидом цю трагедію визнали Литва, Латвія, Польща та Естонія. Зараз історія повторюється з окупацією Криму та повномасштабною війною.
"Крим так само, як і інші території, які тимчасово окуповані Росією, хоче бути звільненим від російської окупації. Ми раді бачити Нарімана Джеляла, Леніє Умерову звільненими з російського полону, але понад 280 людей залишаються за ґратами, багатьом потрібна термінова медична допомога. Ми втратили двох полонених, які загинули в російській в'язниці. Молода Журналістка Вікторія Рощіна, яка висвітлювала ситуацію на окупованих територіях, зокрема, в Криму, була захоплена окупантами та вбита в російській неволі", — повідомила Ташева.
Вона розповіла, що Україна наразі активно готується до реінтеграції ТОТ, зокрема, Криму. В розробці перебуває комплексна програма відновлення інфраструктури економіки та соціальної сфери, а також забезпечення прав і свобод кожного громадянина.
"Ми маємо боротися за серця і уми людей, ми маємо поширювати правду про Крим та кримських татар у світі. Ось чому розвиток кримськотатарських досліджень є одним з наших пріоритетів. Перша леді України Олена Зеленська оголосила про створення глобальної коаліції українських студій, що включатиме кримськотатарські студії. Це крок до забезпечення, що голос Криму буде почутий. Ми покладаємось на всі країни долучитися до цієї ініціативи", — зазначила постійна представниця.
Естонія
Спікер Рійгікогу Естонії Лаурі Хуссар заявив, що вого країна виділяє 0,2% ВВП на Україну щороку і заохочує партнерів брати на себе подібні зобов'язання. Також Естонія нещодавно офіційно визнала депортацію кримських татар радянською владою 1944 року актом геноциду.
"Ми також засуджуємо політику геноциду кримських татар у Криму спочатку російської окупації в 2014 році. Це включає в себе систематичні придушення їхніх прав, збройного використання кримськотатарської мови, вбивства, катування і викрадення тощо", — заявив він.
Польща
Спікер Сейму Польщі Шимон Головня виокремив головні істини, "які мають почути всі у світі".
Перше — війна триває не з 2022 року, а з 2014-го. По-друге, Крим — це Україна. Третє — те, що робить Росія зараз у Криму, є злочином проти людяності. Четверте — те, що радянська Росія робила в 1944 році, у тому числі масову депортацію кримських татар — це геноцид.
"І ми в Польському сеймі прийняли заяву підтвердження цьому і заохочуємо ваші парламенти зробити це в найближчому майбутньому", — додав він.
П'ятою істиною спікер парламенту Польщі вважає те, що Україна має стати членом НАТО якомога швидше.
"Шосте. Я особливо це присвячую всім лідерам, які зустрічаються просто зараз у Казані в Росії. Простий меседж. Якщо ви не знаєте де бути, залишайтесь на стороні жертви, на стороні тих, кому нанесено шкоду, а не на стороні агресора", — заявив він.
Хорватія
"Сьогоднішній саміт на рівні парламентів є проявом солідарності та консолідації зусиль і свідченням нашого прагнення боротися із тоталітарними суспільствами, тоталітаризмом в суспільстві. Ми переконанні, що в Україні буде відновлено мир верховенства права і буде припинено порушення міжнародного права", — наголосив голова хорватського парламенту Гордан Яндрокович.
За його словами, мало хто знає, як важко було втримати баланс у формулі миру на європейському континенті.
"Югославія і комуністичні переконання, комуністичні ідеали, які зрештою призвели до кровопролиття на Балканах. Ми у Хорватії дуже добре розуміємо прагнення українців до свободи. Нещодавно Хорватія стала місцем проведення саміту за участі президента Зеленського та інших лідерів регіону. Також свого часу ми приймали перший Парламентський міжнародний саміт першої Кримської платформи", — зазначив Яндрокович.
Німеччина
Спікерка німецького Бундестагу Барбель Бас закликала під час саміту звільнити політв'язнів, а також наголосила на "дуже стійкій" підтримці України.
"Міжнародна спільнота ніколи не визнавала і не визнає окупації Криму з 2014 року… Україна потребує нашої підтримки і Україна також потребує перспективу приєднання в ЄС та НАТО", — заявила вона.
Чехія
Голова Сенату Чехії Мілош Вистрчіл заявив, що за 2,5 роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну демократичні країни визнали, що були допущені деякі помилки щодо співіснування з недемократичними країнами на основі економічної співпраці.
"Ми повинні визнати — такого не буває, це була помилка, помилкове уявлення проте що можна співіснувати з недемократичними державами, але мати економічну співпрацю. В усьому світі ми ведемо боротьбу. Боротьба демократії з тиранією відбувається. Ми підтримуємо демократію, Україна одна з цих країн. Україна сьогодні це є центр того, стосовно чого ми приймаємо наші рішення — чи тиранія переможе, чи демократія", — зазначив він.
Джелял
Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, колишній політв'язень Наріман Джелял, звільнений з російського полону, нагадав, що щонайменше 218 громадян України в окупованому Криму позбавлені волі за сфабрикованими політично вмотивованими кримінальними справами. З них — 136 є кримськими татарами.
Ще тисячі кримських татар та українців були змушені покинути Крим, щоб уникнути примусової мобілізації в російську армію, тоді як окупаційна влада продовжує заселяти півострів власними громадянами.
"Ми розуміємо, що поки триває окупація, ці злочинні дії триватимуть. Наша позиція має бути чіткою: війна Росії проти України розпочалася у Криму і звільненням Криму вона має завершитися. Будь-які пропозиції — залишити Крим окупантам — не призведуть до бажаного справедливого миру, який ми прагнемо досягти", — наголосив Джелял.
За його словами, позиція кримськотатарського народу — чітка: Крим є батьківщиною кримських татар та невід'ємною складовою незалежної, суверенної і цілісної української держави.
"Реінтеграція деокупованого півострова в політичний та економічний простір України має передбачати реалізацію корінним кримськотатарським народом права на самовизначення у формі національно-територіальної автономії. Автономія в межах повноважень, визначених Конституцією України, має забезпечувати рівні права і свободи для всіх мешканців Криму", — наголосив Джелял.
Зеленський
"Кількість державних прапорів у цій залі зараз точно свідчить про те, що Росія з 2014 року провалилась у головному для неї — Путіну не вдалося зробити міжнародний злочин частиною норми для народів. Саме із захоплення Криму почався напад Росії на систему міжнародного права, але вкрасти землю іншого народу, депортувати тих, хто чинить спротив і зламати життя цілої нації — тобто все, що робить Росія — ніколи не буде прийняті міжнародною спільнотою", — повідомив президент України Володимир Зеленський.
За його словами, для всіх держав однаково важливо зберігати суверенітет, територіальну цілісність, і право визначати своє майбутнє. На цьому базується Статут ООН, який є про справжній мир, а не про те, як нормалізувати війну.
"Росія ухиляється від справжньої дипломатії і не хоче віддавати вкрадене. Але треба примушувати їх робити це. Тобто треба посилювати Україну та наші з вами спільні позиції. Україна представила партнерам План перемоги, який містить все необхідне, щоб позбавити Росію будь-яких альтернатив, на які вона зараз розраховує, окрім справедливого миру", — зазначив президент.
Він також згадав українців, які перебувають у російському полоні.
"Я знаю, що серед вас зараз є представники кримськотатарського народу, є Наріман Джелял — представник кримськотатарської спільноти, корінного народу Криму. Людина, яка пройшла російську неволю, репресії та ув'язнення. І його свобода є доказом того, що єдність і рішучість можуть зробити реальністю навіть те, що здавалося неможливим. Ніде у світі не повинно бути сили у таких слів, як окупація, як полон, як депортація", — наголосив Зеленський.
Президент заявив, що коли буде реалізований план перемоги, то побачимо Росію на саміті миру.
"Коли та якщо план перемоги буде повністю реалізовано, ми побачимо Росію на саміті миру. Ми побачимо реалізовану формулу миру, ми побачимо повністю відновлену дієвість цілей та принципів Статуту ООН", — сказав глава держави.
Стефанчук
"Ми ніколи не відмовимося від Криму, як ніколи не відмовимося від жодного клаптика тимчасово окупованого агресором української землі. Для нас звільнення Криму не має альтернативи. Це наша земля і там живуть наші люди", — заявив спікер Верховної ради України Руслан Стефанчук.
За його словами, кримськотатарський народ мріє про відновлення справедливості, яким мало б стати визнання його депортації актом геноциду, як це вже зробили парламенти Латвії, Литви, Канади і Естонії. Глава ВРУ також закликав учасників саміту розглянути можливість ухвалення аналогічних рішень і в їхніх парламентах.
"Боротьба за повернення Криму є невід'ємною складовою боротьби України за свободу і незалежність", — зазначив Стефанчук.
Серед пріоритетів цієї боротьби він назвав:
- сприяння збільшенню військової підтримки України,
- надання дозволу сусіднім з Україною країнам ЄС і НАТО збивати російські ракети і дрони,
- зняття будь-яких обмежень на надання і використання далекобійної зброї по законних військових об'єктах і цілях на території РФ,
- підтримка енергетичного сектору України,
- посилення санкцій на РФ,
- створення міжнародного компенсаційного механізму, завданих Росією збитків.
Спікер ВРУ також представив формулу миру, яку минулого тижня презентував в українському парламенті президент України. Зокрема, йдеться про швидке запрошення України до НАТО, зміцнення української оборони та стримування агресора. Стефанчук запропонував партнерам укласти спеціальну угоду включення України у систему захисту Європи.
"Ми будемо готові забезпечити Європу високопрофесійними, вмотивованими і досвідченими українськими військовими підрозділам", — сказав він.
Також Стефанчук заявив, що окупація Латвії, депортація кримськотатарського народу і сучасна агресія Росії щодо України "є ланками одного ланцюга російської ненависті і безкарності".
Латвія
Спікерка Саейми Латвії Дайґа Мієріня на відкритті саміту заявила, що мета цієї зустрічі — підтримати Україну та підтримати принципи міжнародного права.
"Україна бореться не лише за свою територіальну цілісність, але і за збереження системи міжнародних відносин, які базуються на верховенстві права та на мирній співпраці… Є світовий порядок, де хтось може досягти своїх зусиль і брутальною силою та агресією, якщо ми живемо в Європі, в Африці, в Азії чи на американському континенті. І ось чому я особливо надихаюся такою репрезентативною присутністю країн на цьому саміті, що показує, що Україна не одна у своїй боротьбі за міжнародне право та справедливість", — заявила вона.
Як заявила прем’єр-міністерка Латвії Евіка Силіня, Україна може перемогти, якщо міжнародні партнери нададуть вирішальну політичну та військову підтримку.
За її словами, Латвія робить свій внесок для того, щоб Україна досягла перемоги. Зокрема, продовжують надавати українцям військову підтримку в обсязі 0,25% ВВП Латвії, а також підтримують питання енергетичної безпеки, розмінування прифронтових територій, сферу прав людини і справедливості, санкцій.
"Як країна-член ЄС і НАТО, Латвія продовжить підтримувати Україну до незворотного шляху до НАТО та ЄС. Ми віримо в те, що майбутнє України полягає в мирі, безпеці та добробуті для Європи і євроатлантичної спільноти", — заявила Силіня.
Новина доповнюється…
Кримська платформа — ініційований Україною міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини, сприяння деокупації півострова, зміцнення європейської та глобальної безпеки.
