За інформацією: Суспільне Полтава.
У Полтаві під час весняної висадки кленів у Павленківському парку комунальники виявили в землі кам’яну кладку. Це край фундаменту старої Свято-Покровської церкви, яка стояла на цьому місці на початку ХХ століття. Будівлю підривом знищили 1935-го року. Кілька фрагментів старої церкви передадуть до краєзнавчого музею.
Про це Суспільному повідомив краєзнавець Леонід Булава.
Залишки фундаменту старої церкви виявили комунальники під час висадки кленів поблизу дев’ятої школи та зруйнованого літнього кінотеатру, що у Павленківському парку. Ділянку дослідили археологи.
У Павленківському парку під час висадки кленів комунальники виявили залишки фундаменту Свято-Покровської церкви. Суспільне Полтава
"Ми археологічних досліджень тут ніяких не проводили, оскільки на це мають бути відповідні дозволи, документи. Зачистили борти цієї ями, почистили фундамент, сфотографували, зафіксували, заміряли його", — розповів археолог Юрій Пуголовок.
У двох ямах, де планували посадити дерева – край фундаменту Свято-Покровської церкви. Фото надане Ю. Пуголовком
У двох ямах, де планували посадити дерева – край фундаменту Свято-Покровської церкви, яка стояла на місці нинішнього парку з 1903-го по 1935-й рік. Як розповів краєзнавець Леонід Булава, споруда була побудована із червоної цегли в одній зв’язці із дзвіницею.
Покровська церква на Павленках, збудована в 1903 році, й зірвана вибухом у другій половині 1930-х років. Фото надане Л. Булавою
"Це була церква дуже довга, вона простягалась як за канонами, зі сходу на захід. Було в неї три входи. Церква була огороджена кам'яною такою огорожею, висота її була 36 метрів, тобто приблизно висота десятиповерхового будинку. Споруджував її архітектор, за проєктом архітектора Носова, той, який будував будинок нинішнього СБУ, Козельщинську церкву, церкву у Нижніх Млинах. Церква була побудована у псевдоросійському стилі, який був модний на початку XX століття. До початку 1930-х років служба йшла, до 1934 року мінімум, 1935-го року була закрита і знесена вибухом", — повідомив краєзнавець Леонід Булава.
Археолог Юрій Пуголовок показує фрагменти цегли з літерним маркуванням. Суспільне Полтава
На фрагментах цегли фундаменту археологи виявили кириличні літери «Ц».
"Швидше за все так маркувалася цегла, яка йшла на будівництво, власне, оцієї церковної споруди. Можливо, це пов'язано з тим, щоб її не передали цю цеглу десь на будівництво якоїсь іншої споруди або ще чого.Таких маркованих цеглин у Полтаві ми не знаходили. І тому встановити який завод, яка цегельня це виробляла, наразі досить складно", — зазначив Юрій Пуголовок.
Цегла з кириличною літерою “Ц”, кілька таких цеглин археологи планують передати до Полтавського краєзнавчого музею. Суспільне Полтава
На думку археолога на місці виявлення фундаменту Свято-Покровської церкви було б добре облаштувати музей під відкритим небом. Це може стати цікавим туристичним об’єктом.
На думку Юрія Пуголовка на місці виявлення фундаменту Свято-Покровської церкви можна облаштувати музей під відкритим небом. Суспільне Полтава
"Два варіанти того, що можна робити з цими залишками, знахідками, з фундаментом. Це залишити так, як є, посадити дерево, засипати землею і робити вигляд, що там нічого не було. Це простий варіант. Інший варіант – це провести тут повноцінні дослідження на невеликій ділянці, абсолютно на невеликій ділянці, зробити, розкрити фундамент, наскільки можна, встановити, де він є, ця стіна, от цей куток, і його музеїфікувати. Зробити такий тут музей, частину музею з відкритим небом. Територію цю гарно засипати кольоровим щебенем якимсь там, поставити якісь інформаційні дошки. Міськрада повинна бути зацікавленою в тому, щоб зробити тут дослідження", — розповів Юрій Пуголовок.
Залишки старої церкви знайшли поблизу дев’ятої школи та зруйнованого літнього кінотеатру у Павленківському парку Полтави. Суспільне Полтава
"Там дерево не треба саджати. На місці цієї церкви. Ото там дві ямки, які викопали, його треба б закопати і свого часу дочекатися", — прокоментував краєзнавець Леонід Булава.
За словами Юрія Пуголовка, кілька фрагментів цегли з літерним маркуванням передадуть на зберігання до Полтавського краєзнавчого музею.
