За інформацією: Суспільне Полтава.
Військовий із Полтавщини Олександр Швець загинув у 25 років. У юності він створював картини, малювати не полишив і під час служби. Також чоловік був керівником військово-патріотичного клубу для дітей.
Про Олександра Швеця Суспільному розповіла його мама Ірина Яковенко.
Він народився у Чернівецькій області, того ж року родина переїхала на Полтавщину. Хлопець ріс у селі Коханівка, а з 2002-го проживав із рідними у селищі Скороходове. В Олександра ще є двоє молодших братів ― 22 і 12 років. Він допомагав мамі з їх вихованням.
Військовий з Полтавщини Олександр Швець. Instagram/_shved_25
Творчість Олександра Швеця
Як розповіла Суспільному Ірина Яковенко, її син у шостому класі школи вирішив займатися грою на баяні, але за рік полишив це заняття. А 2012-го захотів спробувати себе у живописі. У листопаді відкрили виставку його робіт у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара.
"Допомогли нам знайти це місце, звісно, директор музичної школи. На день художника у селищі Чутове теж музична школа відкрила виставку в пам'ять про Сашу. Для мене це виставка в пам'ять про нього. Показати людям, що військові, які пішли захищати нашу країну, у них було інше життя", ― сказала Ірина Яковенко.
У військового Олександра Швеця залишилося двоє дітей. Instagram/_shved_25
Коли почалася російсько-українська війна, хлопець змінив свої плани на майбутнє, розповіла мама.
"Якраз на той час він ще почав ходити в військово-патріотичний клуб, який розташований у селищі Чутове ― на той час "Гвардія", зараз "Штурм". Він дуже сильно був захоплений цим і він вирішив стати військовим".
Остання робота Олександра, яку він створив у війську. Суспільне Полтава
Ескізи робіт Олександра Швеця рідні знайшли у блокноті, який їм передали з фронту після загибелі воїна.
"Коли він навчався в художній школі у Ірини Сергіївни, Саша був такий своєрідний хлопчик з жартами, іноді він не слухався. І Сергіївна казала завжди йому: "Я бажаю тобі, щоб ти колись викладав дітям, і щоб були в тебе такі діти, як ти". І ось настав той момент, коли Саша став керівником військово-патріотичного клубу "Штурм", де були 20 з лишком дітей під його керівництвом. І вони були такі, як він. Непосидючі, неслухняні", ― сказала Ірина Яковенко.
Військовослужбовець з Полтавщини Олександр Швець. Instagram/_shved_25
Військовий шлях Олександра Швеця
Контракт на військову службу Олександр Швець підписав у квітні 2016-го, після закінчення школи. Служив у полтавській частині, а 2019-го 9 місяців був в зоні АТО.
"Під час повномасштабної Саша служив у полтавській частині, але вони готували самооборону Полтавщини. Згодом, в березні 23-го року, він підписав контракт з 38-ю окремою бригадою морської піхоти. Пройшов курс навчання за кордоном в Іспанії на бойового медика. Після того вони поїхали на Донеччину. На Донеччині вони побули десь приблизно до вересня. Потім їх перевели на Херсонщину. Там він і загинув".
Після повернення з АТО Олександр казав матері, що війна з Росією не закінчиться швидко, а буде продовжуватися з новою силою. Так і сталося 2022-го, сказала Ірина Яковенко.
Загинув військовий із Полтавщини Олександр Швець у 25 рокі. Instagram/_shved_25"Він не любив дуже розказувати події війни для того, щоб не травмувати нас усіх. Це були короткі розмови. Дуже погано він спав, спогади не давали йому заснути, а якщо засинав, то тільки під ранок. Болюча тема була ― евакуація своїх хлопців".
Олександр Швець загинув 21 жовтня 2023-го на Херсонщині. Перед цим він написав останнє повідомлення матері про те, що буде без зв’язку близько 5 днів, обіцяв, що все буде добре.
"Напередодні загибелі в мене було передчуття. Ми не знали, що він йде на лівий берег, у Кринки. Я завжди знала, що він знаходиться на правому березі і чекає евакуацію хлопців. Але в той в той день він пішов на лівий берег. Нам повідомили про загибель Сашка у вівторок, 24 жовтня. Приїхали його друзі. Я зрозуміла, що щось сталось".
Роботи воїна Олександра Щвеця. Суспільне Полтава
Із воїном попрощалися 17 листопада 2023-го у Полтаві, поховали у селищі Скороходове.
Особисте життя Олександра Швеця
Олександр вперше одружився у 18 років, також рано став татом ― народилася донька. Друга дружина уже під час повномасштабної війни народила Олександрові сина.
"Він завжди казав, "моя принцеса" ― Маша, Марія. Копія тата. Така, дійсно, Саша номер два ― шебутна, круть, верть. Його погляд, його вираз лиця це можна побачити в Марії. Коли він уже був одружений на Дар'ї, де народився у нас Макарчик. Але, на жаль, він мало був з ним. Він їх обожнював. От для нього діти було це все", ― розповіла Ірина Яковенко.
Переглянути повне інтерв’ю із мамою воїна можна у відео Суспільного.
