У середу, 17 вересня, у Центрі розвитку креативних індустрій «Або Або» відбулася публічна розмова «Сарцевич: феномен мистецтва нвїву» про унікального митця-наївіста з Луцька Станіслава Сарцевича.
Про скульптора говорили: куратор та засновник артцентру «Я Галерея» Павло Гудімов та мистецтвознавиця Зоя Навроцька, повідомляють організатори заходу.
Вони представили маловідомі факти з життя Сарцевича, обговорили його внесок у розвиток українського мистецтва наїву та вплив радянського контексту на творчість художників того часу. Послухати про творчість митця, імʼя і мистецьку спадщину якого повертають в культурницьке поле, прийшло понад 100 лучан та гостей міста.
Читати ще: У Луцьку відкрили маловідомі імена митців-наївістів та показали унікальну виставку
Під час презентації дослідниця життя і творчої спадщини митця Зоя Навроцька так сказала про його непростий мистецький шлях, що розпочався у Сарцевича в дуже зрілому віці й тривав, попри виклики того часу: «Є поняття «природа» у цьому витоку такого таланту. В більшості випадків суспільство бачило в таких оригінальних, дивакуватих людях певну загрозу. Чому? Тому що Сарцевич не жив за шаблонами всього іншого суспільства, яке ходить на роботу, їздить у відпустки, потім йде на пенсію і тихо помирає. Він хотів залишити слід на землі, залишити ще й мистецтво. Це страшне нахабство! Особливо в радянські часи. Особливо, якщо в тебе немає диплома художньої освіти».
На події також можна було переглянути стрічку про Сарцевича, а також – архівні фото, які передали організаторам родичі та знайомі скульптора.
Читати ще: «Я хочу, щоб було гарно на землі»: у Луцьку стартував проєкт дослідження феномену скульптора-наївіста Станіслава Сарцевича
«Ми з вами зараз говоримо про те, що, по суті, ми є тими першопрохідцями в розумінні природи, непереборної природи творчості, яка виникає від представників, звичайних людей, які не запрограмовані на це усе своєю освітою і своєю діяльністю. І скульптура в цьому всьому присутня як особливий, елітарний жанр наїву, який собі може дозволити далеко не кожен представник мистецтва, який вийшов на пенсію. Для цього потрібно мати мінімум територію, а максимум – силу, ну і, звісно, для цього потрібно мати ще те, що називається визнання. Кожен з художників, які працюють у наїві, не усвідомлює до кінця всіх процесів, тому що вони є так званими аматорами», – сказав Павло Гудімов.
Наступний захід у межах проєкту – панельна дискусія «Мистецтво наїву. Україна у світовому контексті» за участі мистецтвознавиці Зої Навроцької, професорки кафедри культурології ВНУ ім. Лесі Українки Вікторії Головей та Петра Гончара, директора НЦНК «Музей Івана Гончара» (Київ).
Подія запланована на 2 жовтня.
Проєкт із дослідження життя і творчого шляху Станіслава Сарцевича реалізовує платформа «Алгоритм дій» за підтримки Українського культурного фонду.
