“У криницях сухо”: черкащани скаржаться на брак питної води

За інформацією: Суспільне.

На Черкащині за останні три роки видали втричі більше дозволів на промисловий забір підземних або поверхневих вод. Наприклад, за 2024 рік видали на 69 дозволів більше, аніж за попередній.

Про це Суспільному розповів начальник обласного управління екології Віталій Петров. З його слів, посуха збільшила потребу населення у водокористуванні.

Черкащани скаржаться на брак питної води. Суспільне Черкаси

Житель Шполи Олександра Сотула розповів, що для нього єдине джерело води нині — водорозбірна колонка, адже криницях порожньо. По воду він приходить по кілька разів на день:

"Відер шестеро—семеро, і це до обіду. Після обіду на вечір також взяти треба додому, помитися немає. Оце одна колонка на пів Шполи, ще одна на Забережній, ну приходять, вода чиста, он скважина".

Черкащани скаржаться на брак питної води. Суспільне Черкаси

Вдома має насоси, які качали воду з криниці, відколи влітку вода зникла — стоять без діла, додав Олександр Сотула:

"Води нема, якшо цвиркає — то вже нема води там, вже всьо. От собачці воду набрав, ще на вечір заллю, вона ж тоже води хоче".

За словами пана Олександра, йому колонки пройти вулицю, однак тим, хто живе далі — пощастило менше:

"В кого є машина, велосипед, то приїхали і набрали, а є і старі люди, як вони прийдуть? Добре, що сусіди є, та машини і набирають, буде бабі в бутилочки хоч попити чаю".

Рік живе без води у колодязі, розповів місцевий житель Віталій Уманець:

"Звісно, що незручно, у мене ж інвалідність. По відру туди і назад сходив, посидів і назад сходив отак. Двадцять тисяч, аби провести собі, а де їх взяти зараз такі гроші?".

Черкащани скаржаться на брак питної води. Суспільне Черкаси

Місцева жителька пані Марія провела воду у двір три роки тому, тепер до неї приходять набирати воду сусіди:

"В мене є своя скважина, а у криницях сухо — у кого із пів відра можна зачерпнути, а в кого зовсім суха. Оце підчистити — вісім тисяч, і ще найняти, щоб хтось відвозив глину. Але проводять воду. Оце на вулиці Рощинського мало людей тоді проводили, як усі, а тепер, коли не стало води, то вони стараються провести".

Рішення із водорозбірними колонками є тимчасовим. Каже виконувач обов’язків Шполянського міського голови Анатолій Сторчак. До нового року на чотирьох вулицях, де ситуація критична, планують прокласти водогінну мережу:

"Розробляємо документацію для буріння двох свердловин в районі Попова і в районі Братів Коломійченків, закільцювання води з вулиці Франка, Кондратюка, Центр, Слобідська. Для того, щоб збільшити подачу води, ще відділяємо кошти на підняття другого рівня подачі води на нашому водоканалі".

Аби забезпечити водопостачанням усе місто, треба від двох до трьох років, додав пан Анатолій. Натомість у селах ситуація інша:

"Є проблеми в деяких селах. В основному це південь нашої громади. Ми можемо бити свердловину і потім вже з цього розробляти весь централізований водогін, але де на вулицю дві особи пенсійного віку, якщо вони будуть навіть підключатися, це ж економічно невигідно".

Черкащани скаржаться на брак питної води. Суспільне Черкаси

За 90 кілометрів віл Шполи у селі Чубівка Леськівської громади люди самотужки долають дефіцит води у колодязях, розповів місцевий житель Микола Педан:

"Років 30 стара криниця була тут, якщо не більше, потом замулило її, різко плавун пішов з-під землі, кільця поламало, і все".

За словами пана Миколи, 7 років тому, аби не залишитися без води, вирішили пробити у дворі свердловину глибиною 24 метри, втім, вирішити проблему із питною водою це не допомогло:

"40 метрів пласт граніту, а під гранітом уранові руди. Для пиття, для їжі вона не годиться. Набираєш у відро, і плівка зʼявляється від заліза".

Для своїх потреб два роки тому викопали новий колодязь, як довго зможуть вживати воду із цієї криниці, не знає, додав Микола Педан. Проблему з водою в криницях чоловік повʼязує з пересиханням річок:

"Був Тясмин повністю, глибина була, це моя мати розказувала, тут риби було — не злічити, глибина була найбільша 15 метрів. Були щуки, навіть мальок був, а раки завбільшки, як картуз в мене оце".

Черкащани скаржаться на брак питної води. Суспільне Черкаси

Повністю місцева річка Жаботинка висохла 4 роки тому, розповіла жителька села Неля Дьолог:

"Ця річка була два метри глибини, ви подивіться шо її вже то немає. То якщо немає в річці води, то немає і в криницях. Якшо тільки трошечки більше відро опустить — зачепить глину. Ось вам приклад, що це не вода".

Більшість мешканців села Чубівка змушені їздити по питну воду в сусідні населені пункти, розповів місцевий житель Федір Мазур. За словами чоловіка, аби було що пити, у свої 90 років, раз на три тижні долає 60 кілометрів до обласного центру. Воду з власної свердловини використовує як технічну:

"Я беру 20 бутлів по пʼять літрів, а що робити".

Черкащани скаржаться на брак питної води. Суспільне Черкаси

Зима і літо стали теплішими, а кількість річних опадів зменшилася вдвічі. Про такі зміни за останні 30 років розповіла провідна синоптикиня обласного гідрометцентру Яна Жукова, і за таких обставин, води ставатиме все менше:

"При кліматичній нормі 410 міліметрів випало лише 210 міліметрів. Тобто, ми самі розуміємо, це трошки більше половини. До того ж, 30% цих опадів — це саме оці швидкоплинні зливи. Тобто, за дві — чотири зливи тривалістю менше доби. І вони не встигають промочити ґрунт до потрібної глибини".

До причин нестачі води, треба додати і людський вплив, додала пані Яна:

"Це і зрошення полів, це і зарегулювання річок, тобто, коли використовують для промисловості воду із річок. Для комунальних потреб ми, можливо, використовуємо більше, ніж річка може сама дати, відновитися".

Черкащани скаржаться на брак питної води. Суспільне Черкаси

Деякі річки можна врятувати від висихання і для цього в області діє спеціальна програма, розповів начальник обласного управління екології Віталій Петров:

"В програмі охорони навколишнього природного середовища є розділ по кожному району стосовно водних об'єктів. І більше половини річок, які у нас знаходяться на території Черкаської області — включені в цю програму. Вони стосується прибережно-захисних смуг, чистки, приведення річки у природне русло, відновлення її".

У Кам’янці в межах цієї програми нині чистять пʼять кілометрів річища річки Тясмин. За словами пана Віталія, контролює держава і промисловий забір води:

"У 2022 році, за інформацією регіонального офісу водних ресурсів, видали 92 дозволи на забір води. У 2023 році — 201 дозвіл, у 2024 році — 270 дозволів на забір підземних або поверхневих вод. Тобто, зрозуміло, чим більша посуха — тим більше потреба у населення і, тим паче у сільського господарства".

На думку пана Віталія, має бути комплексний захід уряду, регіонів і бізнесу.

"Фермери мають використовувати крапельне зрошення, а не полив, який станом на сьогодні є, і плюс контроль, державний контроль в реальному часі забору води, тобто, винесення на монітори в реальному часі забір води з підземних або поверхневих вод".

Водночас щоб бурити свердловини у приватних подвір’ях, люди не завжди беруть дозвіл, додав Віталій Петров.

Черкащани скаржаться на брак питної води. Суспільне Черкаси

То як забезпечити людей водою, аби з року в рік не доводилося копати нові криниці і бурити свердловини? На думку експерта аналітичного центру Асоціації міст України Олега Гарника, вихід один — централізоване водопостачання.

"Зрозуміло, що це коли стосується якогось невеличкого поселення, там де є кілька людей, то туди тягнути відповідно водогін для того, щоб забезпечити питне водопостачання, напевно, не зовсім економічно обґрунтовано", — розповів пан Олег.

За словами експерта, на Черкащині можуть застосовувати досвід, який раніше реалізовували на Херсонщині та в Криму:

"Є різні підходи. Ну, наприклад, в свій час на Херсонщині, там в Криму, це були в селі колодязі, які просто бурилися на велику глибину, і туди цистерна приїжджала, заливала воду, там десять кубів, і вони просто звідти для себе потім вибирали. Тому тут просто вже виходиш з того, що є. Є можливість – буриш артезіанську свердловину".

Забезпечити треба не лише водопостачання, а й водовідведення. А ще думати наперед, додав Олега Гарник. Аби через кілька років не довелося переривати землю і замінювати систему:

"Потрібно будувати очистні споруди, які будуть унеможливлювати забруднення навколишньої води. Потрібно розуміти тенденцію, кількість людей, будувати додаткові об'єкти інфраструктури.Чому? Тому що, можна зараз зробити систему водопостачання і через пʼять років перекопувати всі канали, міняти або на більше, або на менше".

З 2011 до 2020 року в Україні, розповідає, діяла державна цільова програма "Питна вода України", яка мала на меті осучаснення систем водопостачання та водовідведення. Користувалися нею і на Черкащині, додав Олег Гарник.

Черкащани скаржаться на брак питної води. Суспільне Черкаси

У Христинівській громаді до початку повномасштабної війни 12 населених пунктів вдалося забезпечити централізованим водопостачанням, розповів начальник відділу містобудування Христинівської міськради Іван Рябоконь.

Нині забезпечення водою жителів громади лягає на плечі самої громади. Або коштом донорів та міжнародних партнерів, розповів пан Олег:

"Була ухвалена відповідна програма на наступні періоди, але в зв'язку з повномасштабною агресією, фактично вона взагалі не фінансується. Вони передбачають просто-напросто, що фінансування починається через рік або через два роки після завершення війни".

Новини України