За інформацією: Суспільне Полтава.
23 липня у Кременчуцькій РВА вручили державні нагороди родинам двох загиблих військовослужбовців — Артема Братка та Сергія Поповича. Воїнів посмертно нагородили орденами "За мужність" ІІІ ступеня.
Про це повідомив кореспондент Суспільного з місця події.
Старшого солдата Артема Братка нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня посмертно. Він навчався у Зарудянській школі, закінчив вище професійне гірниче училище у Горішніх Плавнях та працював на комунальному підприємстві "Муніципальна варта" у Кременчуці. До лав Національної гвардії вступив добровольцем 5 березня 2022 року, де служив старшим кулеметником. Загинув 11 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі селища Миропільське на Сумщині.
Виконання державного гімну на врученні посмертних нагород у Кременчуці. Суспільне Полтава
"Повномасштабне вторгнення 24 лютого я зустріла у військовому шпиталі міста Полтава. О 5-й ранку, кому я зателефонувала, це був Тьома, мій старший син. Він не зрозумів, що відбувається, тому що в засобах масової інформації була відсутня будь-яка на ту годину ще інформація. Він посміхнувся і сказав: "Мам, чим вас там колять? Лягай спати. Яка війна? Ти про що?" Але о 6:30, він сам перетелефонував і запитав: "Мамуль, що мені робити?" Кажу, синочок: "Як військова я говорю — так, але як мама — я благаю: ні". Він каже: "Мамуль, я уже з речами, зібрався у військкомат", — згадує мама загиблого воїна Ірина Лихацька.
Вручення ордену «За мужність» ІІІ ступеня мамі загиблого військовослужбовця Артема Братка Ірині Лихацькій. Суспільне Полтава
Також посмертно нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня старшого солдата Сергія Поповича. Чоловік народився 27 лютого 1987 року в селі Зибкове Кіровоградської області. У складі 2-го батальйону оперативного призначення служив старшим механіком-водієм бойової машини піхоти. Загинув 12 жовтня 2024 року в районі населеного пункту Липці Харківської області.
Вручення ордену «За мужність» ІІІ ступеня родині загиблого військовослужбовця Сергія Поповича. Суспільне Полтава
"Він не зміг, він не зміг не піти і не зміг від втрати відійти. Я не знаю, що казати про дитину, яку ти любиш, яка була опорою тобі і всім, що було в житті. Яка мати скаже про свого сина? Я сказала все життя, що він пішов і помер за нас. Він сказав: "Мамо, хто, як не я? А хто вас буде захищати? А хто, як не я? Як не ми? Хто?",— розповіла мама загиблого Валентина.
