За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Андрій Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті. Facebook / Valera Terentiev
У Києві шукають локацію для встановлення меморіалу в пам'ять жертвам депортації кримськотатарського народу в 1944 році радянською владою. Раніше глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявляв про розробку цього проєкту.
Про пошуки локації розповів в етері Радіо "Крим.Реалії" голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
"Ми активно залучені до обговорення цих локацій. Ми виступаємо за те, що це має бути локація в центральній частині міста. Має бути фактично просторою, не в контексті якихось попередніх меморіалів, монументів, у тому числі подалі від радянських. Для того, щоб це було самостійне меморіальне висловлювання, новий простір, який відповідатиме баченню і кримськотатарського народу про комеморацію та історичну правду", — пояснив він.
Депортація кримськотатарського народу
18 травня 1944 року на світанку розпочалася депортація кримськотатарського народу з Криму. У таємній постанові Державного комітету оборони "Про кримських татар" увесь народ звинуватили у зраді та колабораціонізмі і наказали виселити з Криму. Готували цю операцію тиждень, залучивши до неї 32 тисячі НКВСників.
За майже три доби з Криму вивезли близько 200 тисяч кримських татар. У дорозі та в перші роки після виселення загинуло 46% депортованих.
Вивозили переважно до республік Центральної Азії, зокрема до Узбекистану. 10 тисяч кримських татар, солдатів Червоної армії, які повернулися з фронту в Крим, теж депортували. 12 років кримські татари мали статус спецпереселенців, позбавлених громадянських та людських прав і свобод.
Офіційно повертатись до Криму депортованим дозволили у 1989 році.
У 2015 році Верховна Рада визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом.
