У Києві показали національні костюми і предмети побуту кримських татар на виставці "Кримська ідентичність"

Виставка “Кримська ідентичність”. Суспільне Крим

У Києві 18 серпня на виставці "Кримська ідентичність" представили традиційні кримськотатарські костюми, прикраси, предмети побуту, килимки для намазу (молитви), а також весільне вбрання ХІХ століття. Всі експонати відображають побут та спосіб життя кримськотатарської сім'ї.

Про це повідомляє кореспондентка Суспільне Крим.

Український актор, режисер кримськотатарського походження, співорганізатор виставки Ахтем Сеітаблаєв у коментарі Суспільне Крим розповів, що на заході представлені ескізи тих святих місць в Криму, які залишилися в пам'яті кримських татар.

"Ми абсолютно переконані в тому, що ми повернемось до своєї землі, тому що ми завжди повертаємося до своєї землі. І будемо вас раді вітати на нашій землі. Ця виставка — це частина того, що ми називаємо "культурною дипломатією". Костюми, які ви бачите, зроблені нашими майстрами саме в Криму. Яким чином вони доставлялися сюди, на материкову Україну — це окрема історія, яка колись, можливо, буде зафіксовано в якомусь художньому фільмі", — зазначив він.

За словами Сеітаблаєва, цим проєктом організатори хочуть показати, що цей культурний міст між Кримом та іншою частиною України ніколи не був зруйнований. Він уточнив, що це важлива частина корінних народів і важливий політичний складник України та її культури й нації.

Виставка Суспільне Крим

Режисер додав, що багато візерунків і сама техніка виконання елементів в кримськотатарському костюмі, прикрасах та тканинах дуже збігається з українською вишивкою.

"Це ще одне підтвердження того як багато, на жаль, ми втратили знань одне про одного. І ця виставка є якраз частиною тієї інформації, якою ми з вами хочемо поділитися для того, щоб щонайменше повертати наші знання про нас самих", — наголосив він.

Крім того, на виставці показані футляри для священних книг, зокрема, Корану, а також прикраси, які виготовлені у техніці філіграньСтворення орнаменту через споювання між собою елементів з тонкого дроту дорогоцінних і недорогоцінних металів.

Водночас можна побачити композиції одягу кримськотатарських сімей ХІХ століття, у тому числі вбрання літньої жінки, що складається з головного убору у формі зрізаного конуса — марами або фесу. Він повсякденний, тому не прикрашений монетами чи іншими прикрасами. Одяг на жінці — рубаха, шальвари (жіночі натільні штани) і вільна сукня, а зверху старовинна національна так звана "куртка". Монети на головному уборі чи на кокуслюк Нагрудник із золотих монетслугували оберегом. Взуття було шкіряне.

Українська історикиня та телеведуча кримськотатарського походження Гульнара Абдулаєва для Суспільне Крим описала також костюм молодої заміжньої жінки. Її вбрання було більш розкішне.

Виставка “Кримська ідентичність” Суспільне Крим

"Як в українській, так і в кримськотатарській вишивці також закладені символічні речі та обереги, які несли свої позитивні моменти в життя, тобто вони оберігали. Тут теж є рубаха, шальвари та зверху вільна сукня, але тут вже ви бачите монети кокуслюк — оберіг. І фес теж з монетами. Тут дійсно все виконано з натуральних матеріалів. Є топелік — це така прикраса, вона виконана в техніці філігрань. Вони теж слугували як оберіг. І ось якщо в літньої жінки була марама, то в жінки, яка молодша була фарматма. Тут є декілька відмінностей в матерії і виконаній вишивці", — зазначила Абдулаєва.

Вона уточнила, що наразі не може назвати імена майстрів цього вбрання, це стане відомо згодом. Вони робили практично автентичне те, що бачили на старих фото та залишилось на мініатюрах. Майстри виконували точну копію, як одягалися в ХІХ столітті.

Абдулаєва також показала традиційний костюм чоловіків. У літніх чоловіків були шальвари простого, широкого крою з кишенями. В одязі хлопчиків були відмінності. У кожного з них був свій одяг, ніхто його ні за ким не доношував.

"Далі ви бачите такого дорослого чоловіка — голову сім'ї, — хлопчика і більш розкішний жіночий костюм. Це вже дівчина, якій приблизно 16 років, за задумом майстрів. Її костюм більш розкішний завдяки використанню коштовних тканин. Взагалі використовували шовк, бавовну, оксамит та інші натуральні тканини. Щось замовляли, що завозили в Крим, а щось самі виготовляли", — розповіла історикиня.

Куратором проєкту виступив кримськотатарський кераміст, заслужений майстер народної творчості України Рустем Скибін. Виставка триватиме до 18 вересня.