У Києві організували виставку “Заради Криму” до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

За інформацією: Суспільне Хмельницький.

Мавіле Халіл, кураторка виставки “Заради Криму”. Суспільне Крим/Анастасія Діденко

До Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу у Києві організували мистецьку виставку "Заради Криму". На ній були представлені картини, одяг та вироби з кераміки кримськотатарських митців.

На виставці побувала кореспондентка Суспільне Крим.

Полотна кримськотатарського художника. Суспільне Крим/Анастасія Діденко

Виставку назвали на честь вірша поета-кримця Шевкі Бекторе. Як каже кураторка заходу Мавіле Халіл, організатори хотіли показати паралелі між сучасними подіями та тими, що передували депортації кримських татар у 1944 році, а також продемонстрували боротьбу кримців за право жити на рідній землі.

Полотна кримськотатарського художника. Суспільне Крим/Анастасія Діденко

“Місячна соната (В пам’ять жертвам Арабатської трагедії)”, 2003 рік. Полотно, олія. Суспільне Крим/Анастасія Діденко

Полотно кримськотатарського художника. Суспільне Крим/Анастасія Діденко

"Ми намагалися розказати не просто історію депортації, ми намагалися створити мандрівку Кримом, щоб зануритись в його непросту історію. Щоб зрозуміти, що для тих людей, для кого це було просто місце відпочинку, щоб вони ширше осягнули масштаби того, що відбувалося в Криму, бо Крим завжди був центром історичних подій і мені здається, що в межах цієї виставки ми змогли відповісти на питання, хто такі кримські татари", — розповіла кураторка виставки Мавіле Халіл.

Полотно кримськотатарського художника. Суспільне Крим/Анастасія Діденко

На заході побувала постійна представниця президента України в АР Крим.

"Ми як ці ластівки, які завжди повертаються додому, як повернулися після депортації вже з країн Центральної Азії в Крим так і зараз після деокупації Кримського півострова, я більше ніж впевнена, що переважна більшість кримських татар повернеться на свою історичну Батьківщину", — заявила вона.

“На чужій землі”, 2004 рік. Полотно, олія. Суспільне Крим/Анастасія Діденко

Полотно кримськотатарського художника. Суспільне Крим/Анастасія Діденко

Депортація кримськотатарського народу

18 травня 1944 року на світанку розпочалася депортація кримськотатарського народу з Криму. У таємній постанові Державного комітету оборони "Про кримських татар" увесь народ звинуватили у зраді та колабораціонізмі і наказали виселити з Криму. Готували цю операцію тиждень, залучивши до неї 32 тисячі НКВСників.

За майже три доби з Криму вивезли близько 200 тисяч кримських татар. У дорозі та в перші роки після виселення загинуло 46% депортованих.

Вивозили переважно до республік Центральної Азії, зокрема до Узбекистану. 10 тисяч кримських татар, солдатів Червоної армії, які повернулися з фронту в Крим, теж депортували. 12 років кримські татари мали статус спецпереселенців, позбавлених громадянських та людських прав і свобод.

Офіційно повертатись до Криму депортованим дозволили у 1989 році.

У 2015 році Верховна Рада визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом.

Новини України