За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Молебень у пам’ять про жертв геноциду кримських татар на Майдані Незалежності у Києві. Суспільне Крим
У Києві біля Газону Національної Пам’яті на Майдані Незалежності 18 травня відбувся Дуамолебень у пам'ять про жертв геноциду кримськотатарського народу у 1944 році. Помолилися й за воїнів Сил оборони України, які загинули у сучасній російсько-українській війні.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного Крим.
Дуа розпочався о 17:00 годині та тривав понад 20 хвилин. Його провів імам Адем-бей. Сам захід організував кримський татарин Арсен Тартан.
Всі, хто зібралися, вшанували пам'ять загиблих військових у російсько-українській війні та депортованих кримських татар. Були також кримські переселенці та кримці, які давно проживають у містах, підконтрольних Україні.
Молебень у пам’ять про жертв геноциду кримських татар на Майдані Незалежності у Києві Суспільне Крим
Молебень у пам’ять про жертв геноциду кримських татар на Майдані Незалежності у Києві Суспільне Крим
Молебень у пам’ять про жертв геноциду кримських татар на Майдані Незалежності у Києві Суспільне Крим
Молебень у пам’ять про жертв геноциду кримських татар на Майдані Незалежності у Києві Суспільне Крим
Крім того, у заході взяли участь українські військові, які також прийшли вшанувати пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу і за звільнення українського Криму від російських окупантів.
"Поки є я, поки є така молодь, яка вшановує таким чином, ми зможемо здобути ту справедливість, за яку бореться кримськотатарський народ 80 років. Я теж є жертва сталінського режиму, бо якби не депортація, я б народився в Криму, як і батьки. У нас це відняли", — заявив колишній політв'язень Ісмаїл Рамазанов.
Водночас 20-річний учасник молебню Усеїн зазначив, що мало кого знає з оточення свого народу.
"Треба знайомитися розширювати круг людей, сила нашого народу в єдності. В цьому є мотивація, чому я прийшов. І також прийшов почтити честь кримськотатарського народу", — наголосив він.
Депортація кримськотатарського народу
18 травня 1944 року на світанку розпочалася депортація кримськотатарського народу з Криму. У таємній постанові Державного комітету оборони "Про кримських татар" увесь народ звинуватили у зраді та колабораціонізмі і наказали виселити з Криму. Готували цю операцію тиждень, залучивши до неї 32 тисячі НКВСників.
За майже три доби з Криму вивезли близько 200 тисяч кримських татар. У дорозі та в перші роки після виселення загинуло 46% депортованих.
Вивозили переважно до республік Центральної Азії, зокрема до Узбекистану. 10 тисяч кримських татар, солдатів Червоної армії, які повернулися з фронту в Крим, теж депортували. 12 років кримські татари мали статус спецпереселенців, позбавлених громадянських та людських прав і свобод.
Офіційно повертатись до Криму депортованим дозволили у 1989 році.
У 2015 році Верховна Рада визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом.