У Франківську представили одноденну виставку "Крим очима громадянських журналістів. 10 років у неволі"

У Франківську представили фотовиставку про репресії кримських татар. Суспільне Івано-Франківськ

В Івано-Франківську правозахисники організації ZMINA представили одноденну виставку "Крим очима громадянських журналістів. 10 років у неволі". 48 світлин, що фіксують репресії проти кримських татар, виклали на Вічевому майдані у формі кримськотатарського герба — тамги. Також кожен охочий міг написати лист незаконно ув’язненим у Криму, повідомив кореспондент Суспільного з місця події.

У Франківську представили фотовиставку про репресії кримських татар. Суспільне Івано-Франківськ

Менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко розповідає, що фотографії, представлені на виставці, створили громадянські журналісти в Криму. На світлинах зображені обшуки в будинках кримських татар, незаконні арешти й затримання. Є також фото родичів правозахисників і політичних в'язнів.

Фотовиставка “Крим очима громадянських журналістів. 10 років у неволі”. Івано-Франківськ, 16 серпня 2024 року. Суспільне Івано-Франківськ

"Громадянська журналістика виникла після анексії Криму. Найперше окупанти знищували свободу слова: приходили в редакції медіа, щоб ті почали транслювати російську пропаганду на окупованій території. Професійні ЗМІ позакривалися, і громадянські журналісти перейняли на себе зобов’язання висвітлювати події, що відбуваються в окупації", — говорить Вікторія Нестеренко.

Українська журналістка Олександра Єфименко каже, що з 2017 до 2021 року фіксувала випадки порушення прав людини в окупованому Криму. Вона працювала для проєкту Радіо Свобода "Крим. Реалії", видання Суспільне Крим і Громадського радіо, де і продовжує роботу дотепер.

"Інформація рятує життя. Якщо після викрадення людини в Криму про неї дуже швидко починали підіймати галас у соціальних мережах, ЗМІ, то це реально могло врятувати її від катувань", — каже Олександра Єфименко.

Журналістка також розповіла про те, наскільки небезпечно було працювати в окупації: "Я приїжджала у Крим з Києва, перетинаючи адміністративний кордон. Щоразу, заїжджаючи на територію свого дому, була вимушена заповнювати міграційну картку, бо я не брала російський паспорт. Декілька разів я потрапляла на допити — що частіше їздила в Крим, то довше вони тривали. Моя робота закінчилася тим, що мені підкинули у хвіртку будинку дві гвоздики з чорною стрічкою. Тоді зрозуміла, що мені там небезпечно залишатися".

Про важливість заходів, що стосуються теми полонених і політичних в'язнів, говорить Азіз Умеров — брат незаконно ув'язненої росіянами Леніє Умерової. Сестру Азіза окупанти затримали під час спроби потрапити в Крим у грудні 2022 року і звинуватили у шпигунстві на користь України. На момент ув'язнення Леніє було 25 років, а свої 26 вона зустріла у слідчому ізоляторі ФСБ.

Світлини виклали на Вічевому майдані у формі кримськотатарського герба — тамги, 16 серпня 2024 рік, Івано-Франківськ. Суспільне Івано-Франківськ

"Леніє їхала до Криму, щоб доглянути за онкохворим батьком після операції. Її затримали, оскільки вона була єдиною в автобусі, у кого не було російського паспорта. За її громадянську позицію росіяни почали такий акт помсти. П'ять місяців її тримали під адміністративними арештами, продовжуючи ув'язнення кожні 15 діб за різними вигаданими обставинами", — розповідає Азіз Умеров.

Виставку “Крим очима громадянських журналістів. 10 років у неволі” також планують провести у Львові, Хмельницькому і Дніпрі. Суспільне Івано-Франківськ

У травні 2023 року, говорить Азіз Умеров, сім’ї Леніє стало відомо, що її літаком доправили з Кавказу до Москви.

"Наразі справа повністю засекречена. Ми не розуміємо, в чому її підозрюють і звинувачують. Спілкування з Леніє повністю обмежене. Їй загрожує 20 років позбавлення волі", — додає Азіз Умеров.

Відвідувачі виставки мали змогу написати лист полоненим у Криму. Суспільне Івано-Франківськ

Такими показовими політичними розправами, говорить Азіз Умеров, росіяни намагаються придушити настрої громадян Криму, які є лояльними до України та зберігають свою позицію, чекають на звільнення окупованих територій. Тому, каже Азіз, потрібно надавати цим ситуаціям щонайбільшого розголосу, аби міжнародні організації тиснули на Росію і спонукали її на обмін усіх полонених.

Список кримських політв’язнів, 16 серпня 2024 року, Івано-Франківськ. Суспільне Івано-Франківськ

У перші декілька хвилин після відкриття виставки біля фотографій зупинився з десяток людей. Жителька Івано-Франківська Оксана Сокольська каже: говорити про полонених і незаконно ув'язнених потрібно частіше, зокрема — у школах.

"Ми повинні знати нашу історію, знати про наших політв'язнів. Я думаю, що на такі акції мають приходити всі люди. Мій чоловік загинув на війні рік тому, і мені теж це болить", — говорить Оксана Сокольська.

Фотовиставка “Крим очима громадянських журналістів. 10 років у неволі”. Івано-Франківськ, 16 серпня 2024 рік. Суспільне Івано-Франківськ

Неподалік викладених світлин правозахисники поставили намет, де можна було написати лист полоненим у Крим та надіслати слова підтримки кримським татарам.

"Я побажала їм витримки, сили, терпіння. Впевнена, що вони пройдуть цей шлях гордо і будуть щасливі, і що ми їх чекаємо вдома", — говорить франківка Анна Когут.

Менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко розповіла, що виставку "Крим очима громадянських журналістів. 10 років у неволі" вже презентували в Одесі. Її також проведуть у Львові, Хмельницькому і Дніпрі.