За інформацією: Суспільне Чернігів.
Антонієві печери у Чернігові. Суспільне Чернігів
У Чернігові вперше обстежать Антонієві печери, через виявлені проблеми з вологістю.
Про це розповіла Чернігівському онлайн-журналу PECHERA.info директорка Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Наталія Реброва.
"Ми маємо зараз обстежити печери, бо фахово їх не обстежували ніколи. Вони виглядають пристойно, але є порушення щодо вологи. Звідки вона потрапляє, ми не знаємо, тут необхідна думка фахівців. Чи це просто конденсат, чи таки волога потрапляє з поверхні. Ми маємо дати відповідь на це питання навесні".
Також зі слів Наталії Ребрової, реставрації потребує і метал у печерах.
"Металу дуже багато в печерах, і він потребує фахівця та реставрації. Ми маємо його законсервувати, ми маємо подолати іржу, забезпечити його цілісність на довгі роки, тому що зараз заміна не на часі, це дороговартісно.
Гендиректорка заповідника “Чернігів стародавній” Наталія Реброва. Суспільне Чернігів
Нагадаємо, на Чернігівщині планують запустити паломницький тур "Шлях Антонія", що буде пов’язаний із постаттю святого Антонія Печерського. Точних дат, коли тур стане доступним для людей, – поки що немає.
"Проходити такий символічний «Шлях Антонія»: де він народився, де він викопав другі печери, потім викопав перші печери, прийти до Києва і побачити той монастир, який він започаткував", — розповів Суспільному автор проєкту Андрій Мельник.
Андрій Мельник каже, ідея такого туру у нього виникла після здобутого досвіду паломництва за кордоном.
Більше про це дивіться у сюжеті:
Що відомо про Антонієві печери у Чернігові
Антонієві печери — пам’ятка архітектури XI—XIX століть, йдеться на офіційному сайті Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній". Засновані вони в 1069 році князем Святославом Ярославичем і Антонієм Печерським, який народився на Чернігівщині у Любечі.
Згідно з літописом, монастир спочатку мав назву Богородичний (монастир Божої Матері). Літописець стверджує, що Антоній прибув до Чернігова, рятуючись від гніву князя київського Ізяслава. Він полюбив Болдині гори, викопав печеру і з того часу на Болдиних горах існує монастир.
Зараз печери є комплексом підземних приміщень і переходів загальною довжиною близько 350 метрів. Глибина Антонієвих печер коливається від двох до 12 метрів відносно поверхні гори.
У XVIII—XIX століттях значна частина давніх комунікацій була перебудована, внаслідок чого печери остаточно втратили свій первісний вигляд. Тоді були створені три облицьованих цеглою підземні храми.
У 1967 році пам’ятка була включена до складу чернігівського архітектурно-історичного заповідника.
***
Допоможіть нам стати кращими, розповівши про свій досвід користування сайтом Суспільного. Пройдіть це коротке опитування, воно займе до п'яти хвилин вашого часу. Дякуємо!
