У Чернігові перейменували 24 вулиці та провулки: на честь кого і чого вони були названі та які назви матимуть зараз

ФОТО: Суспільне Чернігів

Депутати Чернігівської міської ради проголосували за перейменування 21 вулиці та трьох провулків у місті, які звеличують, пропагують, увіковічують або символізують Російську Федерацію та Республіку Білорусь.

Про це повідомляє кореспондентка Суспільного, яка була на сесії міськради.

Повний список перейменованих вулиць та провулків з поясненням їх колишніх та теперішніх назв від міського управління культури та туризму:

Вулицю 1-ї Гвардійської Армії на вулицю Національної Гвардії

Ця вулиця була названа на честь 1-ї Гвардійської армії Збройних Сил СРСР у 1980-х роках. Ця армія була створена 4 червня 1957 року зі з’єднань і частин, які були виведені з території Румунії. Штаб цієї армії розташовувався у Чернігові.

Військові 1-ї Гвардійської Армії та бійці Національної Гвардії України. ФОТО: Вікіпедія

Перейменували цю вулицю на честь Нацгвардії України – військового формування з правоохоронними функціями, що входить до системи МВС й призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян України, суспільства і держави. НГУ бере участь у російсько-українській війні.

Вулицю 8 Березня на вулицю Натана Рахліна

8 березня – свято, яке пов’язане з діячками Розою Люксембург та Кларою Цеткін. Ця дата має комуністичне забарвлення та не має жодного стосунку до української жінки чи боротьби за її права.

Роза Люксембург та Ратан Рахлін. ФОТО: Вікіпедія

Перейменували цю вулицю на честь українського диригента Натана Рахліна, який народився 28 грудня 1905 року у Сновську на Чернігівщині в єврейській сім’ї музикантів. Твори українських композиторів, які виконані вперше під диригентурою Рахліна: третя симфонія Бориса Лятошинського, "Героїчна увертюра" Віктора Косенка, твори Вадима Гомоляки, Георгія Майбороди, Льва Колодуба тощо. У Сновську іменем Натана Рахліна названо музичну школу.

Вулицю Банченкова на вулицю Джеймса Мейса

Банченков Г. С. – військовий діяч часів СРСР, льотчик-винищувач, воював у складі 92-го винищувального авіаційного полку. Не був уродженцем міста Чернігова та Чернігівського регіону. Його образ військове радянське керівництво використовувало у пропагандистських цілях під час Другої світової війни та після неї.

Радянський літак та Джеймс Мейс. ФОТО: Вікіпедія

Перейменували цю вулицю на честь американського та українського історика, політолога, публіциста, дослідника Голодомору в Україні, професора Києво-Могилянської академії Джеймса Ернеста Мейса, який у 1993 році переїхав до України. Він започаткував традицію запалювати свічку в знак пам’яті про загиблих від Голодомору. Чернігів став першим містом в Україні, яке підтримало цю ініціативу на державному рівні. У 2002 році Мейс відвідав Чернігів та підтримував дружні стосунки з місцевими істориками та науковцями.

Вулицю Бланка на вулицю Князя Давида Святославича

Михайло Бланк (1898-1941) з серпня 1918 року у Червоній армії, військовий комісар, брав участь у московсько-українській війні та радянсько-польській війнах у 1920 році й 1939 році.

Михайло Бланк та Давид Святославич. ФОТО: Вікіпедія

Перейменували цю вулицю на честь Давида Святославича (близько 1050 – 1 серпня 1123) – князь чернігівський протягом 1097 – 1123 років. Середній з п’яти синів Великого князя Київського Святослава II Ярославича. Онук Ярослава Мудрого. За рішенням Любецького з’їзду 1097 року Давид Святославич князював у Чернігові. На згадку про свого сина Ростислава розбудував собор на честь перших руських святих Бориса та Гліба у Чернігові. У 2023 році відзначили 900-річчя цієї пам’ятки архітектури національного значення.

Вулицю Галанова на вулицю Медиків

Микола Галанов — депутат Чернігівської міської ради депутатів трудящих у 30-ті роки XX століття. Дані про його діяльність як керівника підпільної групи не мають підтверджень в офіційних джерелах.

Будівля міської ради та медикиня. ФОТО: gettyimages

Перейменували цю вулицю на честь медичних працівників, які допомагають зберегти здоров’я людям та вберегти від різних хвороб. Після 24 лютого 2022 року медики постали перед новими викликами та випробуваннями: осколкові, мінно-вибухові поранення, робота без світла, води, тепла, під обстрілами. Під час блокади й обстрілів міста вони працювали цілодобово та жили на роботі.

Вулицю Матросова на вулицю Степана Подобайла

Матросов був радянський смертник, Герой Радянського Союзу, рядовий-піхотинець часів Другої світової війни, що закрив амбразуру своїм тілом. Його видозмінений образ радянське військове керівництво використовувало під час війни для наснаги недосвідчених солдатів, спонукаючи молодих людей йти на невиправдані ризики.

Матросов та Степан Подобайло. ФОТО: Вікіпедія

Перейменували цю вулицю на честь Степана Подобайла (1600-1654), який є уродженцем Чернігівщини, був українським військовим діячем, чернігівським полковником (1651), наказним гетьманом Лівобережної України (від 1652 року). Степан Подобайло був серед козацької старшини у роки Визвольної війни українського народу 1648–1654 років. Похований на території Троїцько-Іллінського монастиря у місті Чернігові, відбудованого 1649 року за його ж кошти.

Вулицю Менделєєва на вулицю Володимира Івасюка

Дмитро Менделєєв (1834-1907) – російський хімік, один з авторів періодичної таблиці хімічних елементів. Він дотримувався правих поглядів, належав до російського ультраправого монархічного руху "Чорна сотня". Ніякого відношення до України та Чернігова не мав.

Дмитро Менделєєв та Володимир Івасюк. ФОТО: Вікіпедія

Перейменували цю вулицю на честь Володимира Івасюка – українського композитора та одного з основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. Українці можуть його знати за піснею — "Червона рута".

Вулицю Миколи Неборака на вулицю Автозаводську

Цю вулицю у 2003 році назвали на честь померлого директора КП "Квіти Чернігова", яке було розташоване в урочищі Ялівщина, землю якого згодом розпаювали між працівниками цього підприємства та приватизували у 2006 році. На цій землі побудували ТРЦ HOLLYWOOD та з 2013 року частково забудували на вулицях Галанова, Героїв Крут, Олександра Кониського, Лазаря Барановича.

Квіти у Чернігові та робота на “Чернігівському автозаводі”. ФОТО: Вікіпедія/Google

Перейменували цю вулицю на честь розташованого поруч ПрАТ "Чернігівський автозавод". Будівництво заводу розпочалося у 1968 році. Перша продукція випущена у 1973 році. Завод спеціалізувався на випуску передніх осей та задніх мостів до автомобілів ГАЗ-51 та ГАЗ-63 і запчастини до них. Навесні 2022 року підприємство зазнало руйнувань. Зараз підприємство відновило свою роботу.

Вулицю Мічуріна на вулицю Симиренків

Іван Мічурін (1855-1935) — російський біолог і селекціонер-помолог, автор сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР (1935), академік ВАСГНІЛ (1935). На його честь місто Козлов Тамбовської області РФ у 1932 році перейменували у Мічурінськ.

Іван Мічурін та родина Симиренків. ФОТО: Вікіпедія

Перейменували цю вулицю на честь родини Симиренків – роду промисловців-цукроварів, конструкторів та власників машинобудівних заводів, ініціаторів пароплавства на Дніпрі, вчених і практиків садівництва, меценатів української культури. Протягом 40 років Симиренки передавали 1/10 своїх доходів на розбудову української культури. Вони фінансували журнали "Україна", "Рада", матеріально підтримували українського публіциста, історика, філософа, економіста, літературознавця, фольклориста, громадського діяча Михайла Драгоманова, українського письменника, голову "Просвіти" в Чернігові Михайла Коцюбинського. Фінансували побудову шкіл, університетів, музеїв, театрів та інших закладів культури, які й досі служать осередками культурного життя в країні.

Вулицю Довженка на провулок Київський

Олександр Довженко – український письменник, кінорежисер, кінодраматург, класик світового кінематографа. Народився 10 вересня 1894 році у селі В’юнище на Чернігівщині в селянській родині. У доробку Довженка 20 кінострічок. Його фільм "Земля" за кордоном визнали одним із найкращих фільмів в історії кіно. У 2015 році ЮНЕСКО включило стрічку в список шедеврів світового кінематографа. Автор автобіографічної повісті "Зачарована Десна" (1956), що містить спогади письменника про дитинство в рідному селі на Чернігівщині. За радянською топонімічною традицією відбувалося насадження російських топонімів на найбільших вулицях міста. Водночас меншим вулицям надавали назви українських корифеїв. Саме тому цю вулицю перейменовують, а на честь Довженка тепер назвали колишню вулицю Толстого.

Олександр Довженко та Майдан незалежності в Києві. ФОТО: Вікіпедія

Перейменували вулицю на провулок Київський, який дотичний до однієї з головних магістралей міста – вулиці Київської, що стало топонімічною передумовою для перейменування.

Вулицю Поліни Осипенко на вулицю Семена Лощенка

Поліна Осипенко (1907-1939) – радянська льотчиця українського походження. Урна з її прахом поміщена в Кремлівській стіні на Красній площі в Москві. До Чернігова не мала ніякого стосунку.

Поліна Осипенко та Семен Лощенко. ФОТО: Вікіпедія

Перейменували цю вулицю на честь Семена Лощенка (1893-1980) – підполковника, командира 1-ї Запорізької гарматної бригади 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР, учасника бою під Крутами, Першого Зимового походу армії УНР, гарматника часів Української революції 1917-1921 років. У січні 1918 року зі своєю гарматою калібром 76 мм на залізничній платформі взяв участь у стримуванні російсько-більшовицького наступу на чернігівському фронті в районі населених пунктів Макошине, Бондарівка, Доч, Часниківка та інших.

Провулок Бойовий на провулок Семена Лощенка

При перейменуванні вулиці Бойової у 2007 році назва провулку Бойовий залишилася без змін. У зв’язку з перейменуванням вулиці Поліни Осипенко на вулицю Семена Лощенка для упорядкування топоніміки вирішили перейменувати провулок Бойовий на провулок Семена Лощенка.

Вулицю Разiна на вулицю Експертна

Степан Разін (близько 1630-1671) – ватажок повстання у Московському царстві. Разін не є українським національним героєм і не має ніякого стосунку до Чернігова. У радянські часи назва вулиці на честь Разіна являла собою маркування української території топонімами російської історії.

Степан Разін та будівля Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. ФОТО: Вікіпедія/Google

Перейменували цю вулицю на Експертну через розташований на ній Чернігівський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр, який є територіальним підрозділом Експертної служби МВС України.

Вулицю Савчука на вулицю Паркова

Григорій Савчук (1902-1983) — учасник громадянської, радянсько-польської воєн, командир 288–го полку 181–ї Сталінградської ордена Леніна стрілецької дивізії, підполковник, Герой Радянського Союзу (1943).

Григорій Савчук та Центральний парк культури та відпочинку. ФОТО: Вікіпедія/Google

Вулицю перейменували на Паркову через фактичне розташування на території історичної локації "Кордівка" та близькості до Центрального парку культури та відпочинку. Зазначені території мають щільну паркову зону.

Вулицю та провулок Смирнова на вулицю та провулок Кастуся Калиновського

Вулиця була названа на честь одного з 41 Героїв Радянського Союза на прізвище Смирнов, ймовірно Сергія Смирнова (1902-1943) — полковника, командира 236-го стрілецького полку 106-ї стрілецької дивізії 65-ї армії, Героя Радянського Союзу (1943). З 1923 року служив в прикордонних військах НКВД. Член ВКП(б) з 1925 року. На фронті був з лютого 1943 року.

Радянські військові та Кастусь Калиновський. ФОТО: Вікіпедія

Перейменували цю вулицю на честь Кастуся Калиновського – революціонера, білоруського національного героя, на честь якого названий полк білоруських добровольців, які долучилися до захисту України з початку повномасштабного російського вторгнення. Кастусь Калиновський відомий як один з регіональних очільників Січневого повстання 1863 року, спрямованого проти російської імперії. Він видав білоруською мовою сім номерів підпільної газети "Мужицька правда", де пропагував ідеї незалежності від Росії, свободи та загальної рівності.

Вулицю Стратилата на вулицю Патріарха Мстислава

Михайло Стратилат (1909-1943) — комуністичний функціонер районного масштабу, керівник Носівського райкому ВКП(б), перший командир партизанського з’єднання "За Батьківщину", сформованого за його ініціативою у жовтні 1941 року на території Носівського району.

Михайло Стратилат та Патріарх Мстислав. ФОТО: Вікіпедія

Перейменували цю вулицю на честь Патріарха Мстислава I (у миру – Степана Скрипника) (1898-1993) – перший патріарх незалежної Української Православної Церкви, глава УАПУ США, хорунжий армії УНР, державний і церковний діяч. Під час німецької окупації у київському соборі Андрія Первозванного таємно висвячений на єпископа Переяславського незалежної української церкви. За активну діяльність нацисти його заарештували і утримували в чернігівській та прилуцькій в’язницях. До Чернігова Патріарх Мстислав привозив ліки дітям, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії та призначив першого священика УАПЦ. На Всеукраїнському Православному Соборі в Києві 6 червня 1990 року, за участю понад 700 делегатів з усієї України його обрали Патріархом Київським і всієї України.

Вулицю та 2-й провулок Толстого на вулицю Олександра Довженка та провулок Болдинський

Лев Толстой (1828-1910) — російський письменник імперської доби, учасник оборони Севастополя, просвітник, публіцист, релігійний мислитель, граф Російської імперії, який створив міф про успіхи російської армії у Кримській війні, написавши "Севастопольськие рассказы" — хоча насправді всі кримські війни Російська імперія програла.

Лев Толстой та Олександр Довженко. ФОТО: Вікіпедія

Провулок перейменували через історичну місцевість Болдиних гір, на якій він розташований. Болдині гори — пам'ятка садово–паркового мистецтва (з 1972 року), де збереглося багато археологічних, історичних і архітектурних пам'яток, зокрема, один найбільших в Україні курганних некрополів ІХ-ХІ століть, Антонієві печери, з'єднані підземними переходами з Іллінською церквою (XII ст.) та Троїцько–Іллінський монастир з Троїцьким собором (кінець XVII ст.).

Вулицю Тургенєва на вулицю Задорожна

Іван Тургенєв (1818-1883) — російський письменник, який ніколи не був в Україні і не має ніякого стосунку до українського культурного надбання. Така назва – класична радянська практика, що є спадком радянського імперського минулого.

Іван Тургенєв та вулиця Задорожна. ФОТО: Вікіпедія/Google

Вулицю перейменували на Задорожну, адже цей топонім є історичною назвою вулиці. Вона була прокладена у 1956 році і отримала таке найменування через розташування за залізничною дорогою. Забудована приватними будинками.

Вулицю Ударна на вулицю Добрянська

Вулиця мала назву Ударна через звеличення та пропаганду радянського визначення "ударник" та "ударна праця", які були складовою політики п`ятирічних планів під час індустріалізації та передвісником Голодомору в Україні.

Значок “ударника комуністичної праці” та село Добрянка. ФОТО: Вікіпедія/Google

Перейменували цю вулицю на честь Добрянки – прикордонного селища у Чернігівському районі. Це перший український населений пункт і поштова станція на шляху до Києва у ХVІІІ – поч. ХХ ст. У 1843, 1845, 1947 роках тут жив Тарас Шевченко. З цією місциною пов’язані життя та творчість українського поета-лірика, сатирика, драматурга і перекладача Володимира Самійленка та українського поета, перекладача, публіциста, політика, громадського та державного діяча доби УНР Павла Тичини.

Вулицю Федоровського на вулицю Політехнічна

Назву Федоровського вулиця отримала у 1985 році на честь Федора Федоровського (1883-1955) – радянського театрального художника, головного художника Великого театру (1929-1953), віце–президента АМ СРСР (1947-1953), автора оформлення сталінських революційних свят, фізкультурних парадів на Червоній площі в Москві, нагородженого двома орденами Леніна.

Федір Федоровський та НУ “Чернігівська політехніка”. ФОТО: Вікіпедія/Суспільне Чернігів

Перейменували цю вулицю на честь Національного університету "Чернігівська політехніка" – найбільшого в області закладу вищої освіти. Його історія починається з 1960 року, коли створили загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту, який в 1965 році перетворили у Чернігівський філіал Київського політехнічного інституту. У 1991 році Чернігівський філіал КПІ став самостійним вищим навчальним закладом та отримав назву Чернігівський технологічний інститут, а 10 грудня 2019 року – Національний університет "Чернігівська політехніка".

Вулицю Чкалова на вулицю Киїнська

Валерій Чкалов — радянський льотчик-випробувач, комбриг (1938), Герой Радянського Союзу (1936). Його видозмінений образ радянське військове керівництво активно використовувало для пропаганди комуністичної політики.

Валерій Чкалов та стела в селі Киїнка. ФОТО: Вікіпедія/Google

Вулицю перейменували на Киїнську, адже вона розташована на західному виїзді з міста і веде до села Киїнка. Поблизу села були знайдені поселення епохи бронзи (ІІ тис. до н.е.), скіфське селище (V – III ст. до н.е.) та селища доби Київської Русі. Під час російського вторгнення у лютому 2022 року село Киїнка постраждало внаслідок обстрілів.

Вулицю Чудінова на вулицю Христини Алчевської

Петро Чудінов (1917 – 1943) – командир батареї артилерійського полку, гвардії капітан, Герой Радянського Союзу. Загинув у боях за Дніпро в Лоєвському районі (Білорусь). Похований у центрі Чернігова у братській могилі в парку на Валу. До Чернігова не мав ніякого стосунку.

Петро Чудінов та Христина Алчевська. ФОТО: Вікіпедія

Перейменували цю вулицю на честь Христини Алчевської (1841-1920) – українська педагогиня, організаторка народної освіти. Народилася у Борзні. Заснувала Харківську жіночу недільну школу, яку сама і утримувала. Відкрила школу у селі на Луганщині, де викладав український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько–культурний діяч Борис Грінченко. На своїй садибі у Харкові встановила перший у світі пам’ятник Тарасу Шевченку. Організувала та видала ряд книг для народної освіти. Її ім’ям названо вулицю у Львові та школу у Борзні.

Нагадаємо, що чинна робоча група з перейменування вулиць Чернігова створена у квітні 2022 року на базі управлінні культури та туризму Чернігівської міської ради. За її рекомендаціями вже перейменували 75 вулиць та 26 провулків.