За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Собачки, які допомагають в реабілітації дітей. Суспільне Тернопіль
На заняття з каністерапії прийшов 9-річний Святослав Телесніцький з Кобиловолоків, що на Тернопільщині. З ним займається педагогиня обласного центру комплексної реабілітації Ірина Солан-Осьмак.
Ірина Солан-Осьмак, каністерапевтка. Суспільне Тернопіль
"У Святослава є така особливість, що він має соціальну напруженість, не може говорити з незнайомими людьми. Цей діагноз називається "вибірковий мутизм". Любить собак, йому подобається приходити на каністерапію. Напруження значно зменшується, він стає розслабленіший", — говорить Ірина Солан-Осьмак.
Під час заняття з собаками. Суспільне Тернопіль
"Також ми пропрацьовуємо з ним, які професії можуть бути пов’язані з собаками. Не тільки кінолог, а й поліцейський з службовими собаками, грумер, ветеринар. Святослав може вже знати, як може себе реалізувати", — сказала каністерапевтка.
Святослав Телесніцький з собаками. Суспільне Тернопіль
За пів року занять поведінка Святослава змінилася, розповіла його мама Ольга Телесніцька.
Ольга Телесніцька, мама Святослава. Суспільне Тернопіль
"Зараз він розкутіший, має більший підхід до дітей. Навіть, якщо з ними не спілкується, то коротко їм відповідає, коли вони його щось запитують.
Святослав дуже любить урок інформатики. Вчитель одного разу розказував, коли діти чогось не розуміють або не справляються, то він скоренько робить своє завдання і допомагає іншим. Вдячна всім працівникам центру за їхні щирі усмішки, за блиск в очах і за все, що вони роблять для дітей", — сказала Ольга Телесніцька.
Собачки Річард і Токі. Суспільне Тернопіль
"З іншою нашою вихованицею Іринкою спрацьовують сенсорні відчуття, вона гладить собачок, ми з нею багато комунікуємо, говоримо про різні породи. Запам’ятовуємо, пропрацьовуємо пам’ять, вивчаємо різні породи, дізнаємося цікаві факти", — говорить Ірина Солан-Осьмак.
Ірина, відвідувачка реабілітаційного центру займається з каністерапевткою і з собачками. Суспільне Тернопіль
"Я люблю комунікувати з собаками. Вони мої друзі. Я з ними подружилася. Він дає мені лапку, я кажу: "Привіт, маленький". Мені подобається, що собачка мені позитив приносить", — зазначила Ірина.
Ірина, відвідувачка реабілітаційного центру. Суспільне Тернопіль
Ірині 16 років. Дівчина незряча, говорить педагогиня Ірина Солан-Осьмак. Заняття з каністерапії відвідує три роки.
Ремі породи шпіц. Суспільне Тернопіль
"Перший контакт і бажання взаємодіяти — це надважливо для результату. Іринка вже багато знає про собак, цікавиться ними. Завдяки цьому вірші читаємо і запам’ятовуємо, знаходимо інформацію, яку Іринка потім переказує.
І, звичайно, це сенсорна інтеграція. Каністерапія — це науково доведений метод, що змінює гормональний фон людини, дитини при взаємодії з тваринками. Також це безпечний простір, де можна почувати себе комфортно", — розповіла Ірина Солан-Осьмак.
Заняття в реабілітаційному центрі. Суспільне Тернопіль
У перерві між заняттями Ірина Солан-Осьмак працює зі своїми чотирилапими помічниками, вивчає нові вправи, удосконалює техніку. Ірина має сертифікат каністерапевта. Сертифікацію пройшов і собака Річард. А двоє його асистентів Токі та Ремі досі навчаються:
"Річард у нас працює четвертий рік. Він має досвід, знання, має сертифікацію. А ці собачки асистують, дивляться, також виконують свою роль, бо всі ними милуються. Собак можна використовувати в каністерапії тільки після двох років, тобто, вони ще будуть звикати до приміщень, до взаємодії з дітьми.
Є великі плюси, коли собачка присутня на заняттях, тому що це природне включення дитини в заняття і виконання індивідуальної програми реабілітації для дитини".
Один з песиків у реабілітаційному центрі. Суспільне Тернопіль
У Центрі комплексної реабілітації займається 84 дитини, які мають інвалідність, говорить виконувачка обов’язків директорки Ірина Долішня.
Ірина Долішня, виконувачка обов’язків директорки Центру реабілітації. Суспільне Тернопіль
"Працюємо з дітками, котрі мають сформовану інвалідність і також з молоддю з інвалідністю. Дітки проходять корекційні заняття кожен за своєю індивідуальною програмою реабілітації. Основним методом у нашій роботі є любов до дитини.
У нас є діти з найскладнішими нозологіями. Ми вчимося бачити маленькі кроки в розвитку дитини і вчимо цього батьків", — сказала Ірина Долішня.
