За інформацією: Суспільне Вінниця.
Звільнені з полону захисники спілкуються з представниками групи реінтеграції. Суспільне Вінниця
За словами офіцера постізоляційного супроводу Максима Полупанова, зараз іде набір офіцерів, які пройшли бойові дії та вмотивовані працювати саме зі звільненими з полону.
"Людей, на жаль, не вистачає для роботи. Підготовлених людей не вистачає. Зараз, дякувати Богу, йдуть великі обміни, і потрібні професійні люди для роботи зі звільненими з полону, щоб робота була більш якісною психологічно", — сказав Максим Полупанов.
Про перебування у російському полоні він знає з власного досвіду, адже провів там 121 день. Потрапив у неволю під час служби у лавах 36 бригади морської піхоти та був звільнений під час першого обміну, у вересні 2022 року. Нещодавно Максим Полупанов повернувся з США, де проходив курси "Рівний — рівному".
"Я працюю зі звільненими з полону в форматі "Рівний – рівному", я такий як вони, я через це пройшов. Я знаю, що вони відчували, що вони зараз відчувають. І що з більшістю відбуватиметься в найближчому майбутньому. Моє завдання — підготувати цих людей до того, як вони вийдуть із центру реінтеграції", — сказав Максим Полупанов.
Херсонець з оселедцем, ветеран АТО Олександр Кузьмін з братом Андрієм, який повернувся до України з російської неволі під час 64 обміну, 23 липня. Суспільне Вінниця
У складі 36 бригади боронив Україну головний сержант взводу, командир бойової машини, старший сержант Олександр Савчук. У полон він потрапив у квітні 2022 року. Суспільному розповів, що разом з побратимами трималися до останнього, аж поки не опинились у потрійному кільці в глибокому тилу російських військових.
"Мені б не хотілося про це говорити, бо я вже тут, а хлопці ще там, це може зашкодити їм, дуже може зашкодити. Я сам через це пройшов. Я три з половиною роки при ввімкненому світлі — і вдень, і вночі, в СІЗО суворого режиму. З підйому до відбою стояли, все по команді робили, команда вранці — "підйом", туалет по команді, воду попити по команді, тільки з дозволу. Якщо це зробиш — каралась вся камера. В туалет пішов без дозволу — це теж каралось", — розповів Олександр Савчук.
З першого дня повномасштабного вторгнення пробув у російській неволі морпіх Артем Новіков. Етапами пройшов від Оленівки до Алтайського краю.
"Коли були ДНРівці, нас в їдальню супроводжував один чоловік, а коли заїхала Росія, коли масово почали заїжджати з Азовсталі та Ілліча, на одного по 5 по 6 спецназівців водили. Всі в масках, бо боялися показувати свої обличчя", — розповів Артем Новіков.
Офіцер пост ізоляційного супроводу Максим Полупанов спілкується зі звільненим з російського полону Олександром Савчуком. Суспільне Вінниця
Після полону захисники не лише повертаються до життя на волі, а й звикають спати, спілкуватися та просто жити. Про це розповіла Олена Семенда, яка з полону 3,5 роки чекала на свого коханого Артема Новікова.
"Дуже важко, просидівши три з половиною роки, виходити в люди, дуже важко. Мозок ще не розуміє", — сказав Артем Новіков.
Олена Семенда поруч із коханим Артемом Новіковим, якого чекала з російського полону 3,5 роки. Суспільне Вінниця"Трохи починає повертатися пам’ять, він звикає до суспільства, до оточення., пристосовується до життя, реагує нормально на звичайні речі. На дотик, що можна взяти за руку", — сказала Олена Семенда.
Понад 3,5 роки не бачилися херсонець, ветеран АТО Олександр Кузьмін та його брат Андрій, який повернувся до України з російської неволі під час 64 обміну, 23 липня. Цього ж дня додому повернувся і син Олександра — Віктор.
"Вперше після полону ми побачилися наяву. Привіз йому матір, сам приїхав, дружина приїхала, діти. Ми сьогодні зустрілися всі, херсонських кавунів привезли, виноград — Херсонське привезли", — сказав Олександр Кузьмін.
Андрій Кузьмін. Суспільне Вінниця
За словами Віктора Кузьміна, разом із дядьком Андрієм вони разом служили у 36 бригаді морської піхоти, разом потрапили в полон. Пройшли бараки Оленівки, Горлівки та Торезу. Сім останніх місяців сиділи в камерах Бійська (Алтайський край) і не знали про долю один одного.
"В полоні всі етапи ми були разом, єдине, що останні сім місяців сиділи в різних камерах. Не знали, хто де перебуває. Я думав, що його обміняли", — розповів Віктор Кузьмін.
Як розповіли захисники, в полон вони вийшли за наказом командирів навесні 2022 року.
"Я важив сто п'ять кілограмів, а коли в Горлівку привезли — шістдесят п'ять чи шістдесят сім важив. Можливо, я б не здався б полон, забрав би ще когось із росіян із собою на той світ, якби знав, що такий термін буде довгий", — сказав Андрій Кузьмін.
