За інформацією: Суспільне Полтава.
26 квітня у Кременчуці відбулося вшанування пам’яті жертв аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка сталася 26 квітня 1986 року. У Придніпровському парку біля знаку "Жертвам Чорнобиля" зібралися ліквідатори катастрофи та представники влади.
Про це повідомив кореспондент Суспільного із місця події.
"Сьогодні ми вшановуємо тих, хто загинув у боротьбі з ворогом, якого ніхто не бачив", — зазначив ліквідатор аварії на ЧАЕС Віталій Чирва.
Вшанування памʼяті жертв аварії на ЧАЕС у Кременчуці 26 квітня. Суспільне Полтава
26 квітня 1986 році внаслідок вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася одна з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства, яка призвела до викиду величезної кількості радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
Покладення квітів 26 квітня у Кременчуці на вшануванні пам’яті жертв аварії на ЧАЕС. Суспільне Полтава
Як зазначає Віталій Чирва він був одним із перших, хто опинився у зоні катастрофи, Йому тоді було 26 років.
Ліквідатор аварії на ЧАЕС Віталій Чирва. Суспільне Полтава
"Після аварії нас підняли по тривозі, і вже о шостій ранку я був у Чорнобилі на нараді. А з червня по грудень ми виконували свій обов’язок — охороняли 30- та 10-кілометрову зону. Пам’ятаю, о 7:30 ранку нас зупинили біля Чорнобиля, на самій межі міста. Їхали автобуси й "Ікаруси", а на них лежали люди на ношах, обгорілі", — згадав ліквідатор Віталій Чирва.
За словами ліквідатора, наслідки аварії відгукнулися через роки. Чоловік втратив зір та страждає на хронічне підвищення тиску.
Із засобів захисту були лише марлеві пов’язки, роповів Микола Бокарєв. Після аварії його призначили заступником командира батальйону санітарної обробки.
Ліквідатор аварії на ЧАЕС Микола Бокарєв. Суспільне Полтава
"Їхали ми якось ліквідовувати наслідки аварії та, за наказом командира полку, потрапили в одне із сіл. Думали, що там нікого немає. Почали зливати воду, проводити санітарну обробку хат. Аж тут виходить бабуся й каже: "Ой, синочки рідненькі, дякую, що ви приїхали! Треба дров нарубати, криничку почистити" — "Зробимо, бабусю, зробимо все!", — відповіли ми. А вона: "Я зараз вам щось винесу". Бабуся старенька, ми їй: "Вам пора евакуюватись, в такий тяжкий час". А вона: "Я тут жила, тут і помру", — згадав ліквідатор Микола Бокарєв.
Санітарне відділення Миколи Бокарєва. Фото надане М.Бокарєвим
Микола Бокарєв зазначив, що багато тодішніх його командирів і побратимів померли.
Вручення нагороди Миколі Бокарєву. Фото надане М.Бокарєвим
