За інформацією: Суспільне Полтава.
В Опішні на Полтавщині до 100-річчя гончара Василя Омеляненка відкрили музей-садибу. У ній представлені роботи митця, а на подвір’ї – садові скульптури сучасних керамістів, які створювали їх під час кераморезиденції.
Про це Суспільному розповів виконувач обов’язків гендиректора Національного музею-заповідника українського гончарства Олесь Пошивайло.
П’ять садових фігур у дворі, а в будинку – тисячі керамічних виробів. Такий вигляд має музей-садиба гончара Василя Омеляненка – заслуженого майстра народної творчості України. Його відкрили до 100-річчя митця.
Портрет Василя Омеляненка. Суспільне Полтава
"Він дуже любив глину і він завжди говорив, що глина заспокоює. Хоч які проблеми не є в житті, тільки він приступає до глини, одразу стає спокійно на душі, гарно і все забувається погане", — розповіла донька Василя Омеляненка Наталія Городніченко.
Роботи Василя Омеляненка в його будинку, де і заснували музей. Суспільне Полтава
Садиба — це частина Національного музею-заповідника українського гончарства. Ідея заснувати його з’явилася десять років тому, ще за життя Василя Омеляненка.
Вироби Василя Омеляненка. Суспільне Полтава
"На сьогодні Національний музей заповідник українського народного мистецтва володіє найбільшою колекцією робіт Василя Омеляненка. Навіщо нам потрібен цей музей? По суті, ми усвідомлюємо, що сьогодні Україна, як ніколи, потребує маркування нашої етнічної території різними пам'ятками, які засвідчують нашу ідентичність, нашу неповторність і самобутність української культури. Його роботи створені на українській землі. Вони передають українські традиції тисячоліть, вони створені на основі місцевих, регіональних, гончарських канонів і традицій", — розповів виконувач обов’язків гендиректора Національного музею-заповідника українського гончарства Олесь Пошивайло.
Кераміка авторства Василя Омеляненка. Суспільне Полтава
На подвір’ї розташовані п’ять великих скульптур. Їх створили сучасні художники-керамісти, які у своїй творчості використовують елементи стилю Василя Омеляненка. Цей проєкт реалізували спільно з Українським культурним фондом.
Скульптура “Козак” авторства Андрія Ільїнського. Суспільне Полтава
"Мені пощастило зрозуміти, дуже швидко зрозуміти, що я хочу зробити, і зробити цю роботу по мотиву іграшки Василя Онуфрієвича. Одна зі скульптур – п’ятиметрова "Берегиня", — розповів гончар Андрій Ільїнський.
П’ятиметрова скульптура “Берегиня” авторства Тетяни Погребняк. Суспільне Полтава
"Берегиня – це передусім для мене мати. А мати оберігає всіх, все і відразу. Мені хотілося створити її на перший час, позитивною, щоб вона була яскрава, посміхнена і людям несла радість і позитивні емоції. Чому в неї закриті очі і розправлені крила? Напевно, тому, що вона кайфує, що стоїть в Опішні, на садибі у такої гарної людини, як Василь Онуфрійович Омеляненко", — пояснила гончарка Тетяна Погребняк.
Відкриття музею до 100-річчя гончара Василя Омеляненка . Суспільне Полтава
У Василя Омеляненка навчалася гончарству Наталя Бойко з Києва.
"Я приїхала, я місяць тут жила, ходила по музеях, багато малювала. І завідувачка музеєм Олександра Селюченко познайомила мене з Василем Онуфрійовичем. І ми, знаєте, як-от зустрілися, він мені один майстер-клас дав і я зрозуміла, що мені вже просто нікого не треба, що це — моє. Те, як він викладав, те, як він показував", — розповіла гончарка Наталя Бойко.
Гончарка, учениця Василя Омеляненка Наталя Бойко. Суспільне Полтава
Знала Василя Омеляненка особисто і Тетяна Погребняк.
"Він часто приходив до нас до школи і проводив дітям майстер-класи. Це унікальна людина була. Діти, хоч він маленький такий, добренький, його із задоволенням слухають. Слухали завжди. Це унікальна людина, він наскільки добрий, це взагалі", — додала Тетяна Погребняк.
Кераміка Василя Омеляненка. Суспільне Полтава
"І я приїхала, я вирвалася сьогодні буквально на декілька годин із Києва, потім я знову у Київ поїду. Щоб потішитися і відчути майстра, поговорити з ним, подумки, доторкнутися до його виробів. І я щаслива з того, що він живе, він живе, поки ми пам'ятаємо, поки буде стояти ця садиба, поки люди будуть приходити сюди і будуть торкатися, бачити ці вироби, доти він буде жити. А ще він буде жити в моїх учнях, бо я своїх учнів вчу по його заповітам", — додала учениця Василя Омеляненка Наталя Бойко.
