Військовослужбовець із Полтавщини майже рік тримав позицію на Донеччині

За інформацією: Суспільне Полтава.

Молодший лейтенант із Кременчука Сергій Ананенко тримав позицію на Донеччині 10 місяців та 6 днів. Воїн був командиром мотопіхотного взводу 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Про досвід проходження служби та утримання позицій воїном – у матеріалі, який Суспільному надали у відділенні комунікації 30-ої окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.

Свій шлях у війську Сергій Ананенко розпочав 21 липня 2024 року.

Про службу та військовий шлях

"Прийшов добровольцем, мобілізувався і потрапив до батальйонного резерву у Черкасах, 167-й батальйон", — розповів військовослужбовець.

Сергій Ананенко. instagram Сергій Ананенко

Після цього пройшов навчання у Львівській національній академії сухопутних військ, де отримав звання молодшого лейтенанта. В середині січня чоловіка направили до складу 30-ї бригади. Перший вихід на позиції відбувся у лютому.

"Мій захід на позицію був у лютому місяці, 15-го, тобто це все був період адаптації. Шлях був близько 3 кілометрів. Нас зустріли, це було взимку, доволі таки ясна нічна погода. Місяць світив і місцевість запам'ятовувалась. Захід був на той час складний. Ті самі рюкзаки треба було нести. І з собою поїсти, і БК (боєкомплект – ред.)".

Тоді, для Сергія відбулось перше бойове хрещення.

"Не міг передбачити, що буде такий термін довгий. Ні я, ні сім’я до цього не були готові. Там був військовослужбовець, який був старшим позиції, який вводив мене в курс діла і пояснював мені всі тонкощі, моменти, які потрібно знати. Чи було страшно, чи не було? Ти вже просто розумієш, що якщо став на цей шлях – то в тебе вже немає вибору".

Про позицію, яку обороняв воїн

На позиції чоловік виконував обов’язки командира взводу.

"Сама позиція була облаштована, але в ході несення служби, тобто вже по факту якихось змін, які коректували нам наші гості, тобто вже потім змінювалася сама середина позиції, тобто облаштовували вже по факту, і на сьогодні зміни там кардинальні. Змінилась війна, сам хід війни, у зв'язку з цим і змінюється сама позиція".

Позиція, де перебував воїн – забезпечувала решту позицій електроенергією за допомогою генератора.

"Ми заряджали його раз на деякий час, міняли енергію між позиціями. Хтось вмів непогано варити їсти, хтось дуже гарно запарював чай або каву. Хтось добре робив якісь бутерброди чи ще щось", — продовжив молодший лейтенант.

Забезпечували позиції переважно з повітря: воду, продукти та необхідні речі доставляли безпілотниками.

"Дронів все ставало більше і більше. Провізія у нас доставлялась через небо, це була ББА, тобто скидала посилки по 8-9 кілограмів. Також нам скидали воду. Вода часто розбивалась. Коли була зима, в принципі, можна було сніг розтопити. Далі ми знайшли воронку біля позиції, набирали там воду. Далі нам довелося викопати криницю. Копати – це вже була така необхідність, бо ми розуміли, що у нас вже закінчується вода в тій калюжі, в якій ми набирали від воронки, від міни, де прилетіла".

Сергій Ананенко про бойові зіткнення на лінії фронту

"Гостями" військовослужбовці називали російську піхоту, зокрема, штурмовиків. А також дрони, які наносять враження скидами.

"Якщо ти дрон можеш почути, коли він підлітає до тебе на позицію, а коли піхота, вони можуть підійти тоді, коли літають. їхні дрони, наприклад, і вони просто підходять тихенько, і по факту ти вже бачиш його або чуєш його кроки за один-два метри", — розповів військовий.

Спочатку російські солдати діяли великими штурмовими групами, а згодом перейшли до тактики малих підрозділів і активного застосування дронів.

"Коли я зайшов на позицію взимку, це були одні штурмові дії. У броньованій машині був десант, цей штурм був для них надалі. Його відбили, їх уразили. Тактика дуже змінилась. Прохід противника малими групами. Просочитися і далі вже діяти".

Військовий згадує про бойові зіткнення безпосередньо на позиції, яку вони тримали. А саме, коли один із російських солдатів намагався сховатися в викопаній криниці.

"Їх було троє, двоє були знищені, і один заховався там. І коли я підходжу до входу і дивлюсь, що я не пам'ятаю, щоб минулого разу там лежав автомат. Коли я починаю тягнути його лопатою на себе, то він навпаки забирає його на себе. Я розумію, що там хтось заховався. Він сидів і чекав своєї нагоди, щоб завдати шкоди. Але йому не вдалося — ми його знищили», — говорить військовослужбовець.

Що знаходили в особистих речах російських солдатів

"Деяких можна було знешкодити з дронів. Густий туман, періодами він розсіюється, але потім знову. І бувало таке, що вони могли хтось повз проходити, ми могли їх бачити, ми могли їх засікти, могли їх вразити своїми силами. В мене доволі таке гарний зір, міг роздивитися, умовно, навіть якщо це був туман, метрів на триста, на чотириста, міг і далі роздивитися. Одного разу не дали пройти майже цілому відділенню повз нас і закріпитись далі. Знаходили в їхніх: тушонка, згущенка, особисті якісь речі, якісь препарати, наркотичні дії, під якими вони скоріш за все і проводили ці всі маніпуляції", — розповів старший сержант.

Виходили з позицій захисники іншим ходом, а не тією дорогою, якою заходили на оборону.

"Так, як там була велика активність ворога, забрали із собою, в принципі, ті необхідні речі, які потрібно було. Вихід був вночі. Це було поле зі зміненим рельєфом. Це як воронки, яри, пагорби і так далі. Там були перепади 1-2 метри, але на тій відстані, яку ми пройшли, це було порядка більше 8 кілометрів, може навіть і до 9. Було таке, що я скупався по шию і доводилося йти мокрим, бо там не було вибору. До кінця я сам не вірив, що ми це зробимо, але нам це вдалося вийти".

Про плани на майбутнє

"На даний момент проживаю в Кременчуці зі своєю сім'єю, дружиною та синочком. Хочеться трішки адаптуватися до цивільного життя, відпочити. Хочеться провести відпустку із сім'єю. Моя сім'я любить гори. Я став такою дуже сімейною людиною. І за той період, що ти там провів, багато переосмислюєш цінностей, у відношенні до людей. Те, що ти вважав раніше звичайними речами, а по факту, там, де ти провів скільки часу, то ці речі не звичайні, а вони на вагу золота.Та ж сама вода, те ж саме сонце, чисте повітря і так далі. Все переосмислюється, абсолютно все".

Новини України