За інформацією: Суспільне Полтава.
Тато Інни Голобородько Віталій Лебідь зник безвісти на війні понад пів року тому. Увесь цей час вона отримує повідомлення з його телефону, які надсилають військові РФ. За словами полтавки, вони погрожують їй та родині. Водночас, рідні не припиняють пошуків чоловіка.
Зниклий безвісти Віталій Лебідь із Полтави
Віталій Лебідь із Полтави у цивільному житті був слюсарем, любив риболовлю та цікавився мікологієюнаука, яка досліджує гриби, їхню біологію, біохімію та використання. До лав ЗСУ долучився у лютому 2023-го. Він — військовослужбовець 44-ї окремої механізованої бригади. Донька воїна Інна Голобородько Суспільному розповіла:
"Посада в нього — помічник гранатометника, але також, як і всі, виїжджав на бойові завдання. На Донецькому напрямку, на Лиманському, на Харківському і на Луганському. Взагалі йому дуже подобалось. У вільний від бойових завдань час він збирав гриби, також займався риболовлею".
Зліва Віталій Лебідь під час служби. Справа Інна Голобородько із донькою під час акції у Полтаві. фото надані І.Голобородько
9 вересня 2024-го Віталій Лебідь із побратимами пішов на бойове завдання, відтоді із ним немає зв’язку. Донька воїна розповіла:
"Після 20-го числа я почала телефонувати у військкомати, командирам, запитувати, що з ним. Мені говорили, що все добре, вони на позиціях, їх немає ким замінити. 30 вересня ввечері мені зателефонував командир, що буквально дві години тому під час виходу з позиції почався артилерійський обстріл. Всі розбіглися в різні сторони, і чотири військовослужбовці, які були з ним, повернулися, а він ще ні".
Офіційно військовослужбовця вважають зниклим безвісти від 30 вересня 2024-го.
Віталій Лебідь зник безвісти понад пів роки тому. фото надані І.Голобородько
Переписки з військовими з РФ
Того ж дня, 30 вересня, телефон Віталія Лебедя вийшов на зв’язок, також у соцмережах був статус "онлайн". Рідні почали дзвонити та писати військовому.
"Зрозуміли, що це ж він, подумали, що він уже прийшов, все добре. Але повідомлення були прочитані, а відповіді ніякої не було. Потім протягом ще трьох днів він з'являвся в мережі. Ми також писали, телефонували, але відповіді не було", — сказала Інна Голобородько.
Інна із батьком та донькою. фото надані І.Голобородько
За її словами, через тиждень після цього їй почали писати повідомлення із татового акаунту. Спочатку полтавка подумала, що батько у полоні. Кілька разів намагалася телефонувати на його номер.
"Мені написали: "Якщо будеш телефонувати, ми його вб'ємо". Дуже багато інформації розповіли мені про мене, мого чоловіка, про мою сім'ю, якої ніде не було в соціальних мережах. Розповідали, що мій чоловік теж військовослужбовець, що вони його знайдуть, погрожували мені, йому, моїй сім'ї. Вони по відеозв'язку телефонували, було шеврони їхні видно (російські — ред.)".
Перша зустріч Віталія Лебідя із онукою. фото надані І.Голобородько
Крім того, сказала полтавка, її розпитували про політичні погляди та ставлення до війни в Україні. Підтверджень того, що тато полонений чи загинув, їй не надали і досі.
"«До цього часу пишуть, але вже пишуть просто різні повідомлення по типу на тему війни, на тему політики. Нічого конкретного, ні фотографії, ні відео вони не надсилали. До мене приїздив командир, який був разом з ним тоді. Також розповідав, що на 90 % — це те, що він загинув (Віталій Лебідь — ред.)".
Як рідні шукають Віталія Лебідя
Окрім Інни Голобородько, Віталія Лебідя розшукує та чекає його дружина та мати, а також маленька онука.
Інна Голобородько із портретом батька на акції у Києві. фото надані І.Голобородько"Їй один рік і 11 місяців. Я їй часто показую фотографії, часто беру з собою на акції. Розповідаю, що її дідусь захищав нас та нашу країну, що ми його обов'язково знайдемо. Коли бачить фотографію, каже "дід", — сказала Інна.
Вона із рідними щовихідних виходить на акції на підтримку військовополонених та зниклих безвісти у Полтаві та Києві. За її словами, так отримує підтримку для себе та надає її іншим.
Рідні Віталія Лебідя не припиняють пошуки. Вони беруть участь в акціях на підтримку військовополонених та зниклих безвісти. фото надані І.Голобородько"Можливо, що хтось десь побачить, якусь інформацію нададуть. Спілкуюся зі звільненими з полону, надсилаю фотографії, але поки нічого. Я координаторка об'єднання родин безвісти зниклих 44-ї бригади. В нас під опікою 33 військовослужбовці, яких ми активно розшукуємо з цієї бригади. І на даний час тільки три підтверджених полонених із них".
За словами полтавки, у таких ситуаціях важливо не опускати руки та вірити, що близьку людину вдасться знайти.
