За інформацією: Суспільне.
На Черкащині протягом 2025 року до складу Православної церкви України перейшло 20 парафій. Торік таких було 26.
Про це розповів Суспільному митрополит Черкаський і Чигиринський владика Іоан. Та попри це, додав, що в області досі лишається багато парафій Московського патріархату.
Як за 12 місяців змінилося релігійне життя на Черкащині. Суспільне Черкаси
Спасо-Преображенський храм Православної церкви України у Мошнах настоятель отець Миколай називає спорудою на межі декількох релігій з унікальною архітектурою та непростою історією.
"У 1830 році розпочалося будівництво цієї церкви на місці дерев'яної старої. І вже у 1840 році ця церква була освячена. Ми бачимо, вона неординарна і є нетиповою церквою, яку ми зазвичай бачимо в наших регіонах і взагалі в Україні, тому що тут поєднання і мусульманської релігії, поєднання і католицької, і православної".
Настоятель додав, що в церкві збереглися стародавні ікони:
"Це чудотворна місцева ікона, в 1926 році була принесена ченцями із Мошногірського монастиря і перебувала до цього часу і нашій церкві".
У відображенні цієї ікони себе бачили ті прочани, які зверталися з молитвами про диво, розповів отець Миколай. На знак вдячності Божій Матері вони лишали дарунки.
"Звичайно, протягом історії цієї церкви було багато втрачено ікон, було багато втрачено різних святинь, але і до нашого часу дійшли деякі святині і фрагменти старих іконостасів".
Як за 12 місяців змінилося релігійне життя на Черкащині. Суспільне Черкаси
Настоятель додав, що за 185 років святиня пережила війну, часи радянської влади та належність до Української православної церкви московського патріархату, що мало свої наслідки:
"Звичайно, протягом довгих десятиліть тут не проводились ніякі роботи, в тому числі навіть такі елементарні, ми не бачимо, що були проведені. І тому церква потребує сьогодні реставрації, церква потребує ремонту".
Ззовні споруда повністю вкрита тріщинами, стан колон загрожує існуванню дзвіниці, а верхній шар покрову подекуди оголив цегляну кладку. Утім, нині, додав, найголовніше – гуртувати людей. Вірянин Валерій Онопрієнко розповів, що із собором пов’язані спогади, адже тут вінчалися його діти.
"Ходимо до церкви, ходили, як і всі люди, як правило, Паска, Різдво, ну і там деколи, тому що так ми вірили в ці часи".
Звертати увагу на те, до якої саме православної конфесії належить церква, почав від початку повномасштабної війни:
"Сказати, чи я задоволений, чи не задоволений тим, що наша церква стала українська, тут навіть не стоїть питання, тому що за що тоді наші хлопці воюють? За що вони гинуть? Ну, ми постаралися їм допомогти тут у тилу, скажімо так, щоб вони знали, що хоч ми теж маленьку допомогу їм, як би, робимо".
Як за 12 місяців змінилося релігійне життя на Черкащині. Суспільне Черкаси
Такої ж думки і місцевий житель Анатолій Масненко:
"Ми в Україні живемо. Проти нас Росія воює. Наших людей, дітей, всіх убивають. Чого вони мають у нас тут командувати?"
Місцева жителька пані Марія вважає, що з переходом церкви, частині вірян доведеться змінювати й звички.
"Дуже хороше було ставлення до попереднього отця. Я за всіх людей не можу говорити, але церква, як на мене, була для літніх людей, вони туди частіше ходили. І звичайно вони лишилися свого місця. Тепер їм нове місце доведеться шукати".
Голова громади Богдан Шкарбута розповів, що Православній церкві України Спасо-Преображенський храм належить із січня 2024 року. Тоді "за" перехід до ПЦУ проголосували 475 жителів громади. А цьогоріч в листопаді там вперше прозвучала молитва українською.
"Держава передбачила цей процес в рамках закону, який передбачає волевиявлення громадян, саме релігійних громад. Це закон про свободу совісті та віросповідання. Релігійна громада діє так, як вона вважає за потрібне. Ніяких дій місцевої влади в напрямку насильницьких переводів, або якоїсь іншої реєстраційної дії, яка не передбачена закону, ми цього не робимо".
Голова громади додав, що гроші на реставрацію храму із бюджету громади не спрямують, адже згідно із законодавством фінансування релігійних установ за бюджетні кошти не передбачене.
Як за 12 місяців змінилося релігійне життя на Черкащині. Суспільне Черкаси
Михайлівська церква Української Православної Церкви Московського Патріархату в місті Городище. Її настоятель Стефанівської православної церкви України Отець Богдан називає окрасою міста.
"Вона була освячена в 1844 році, пізніше потроху розписувалася. Але з приходом радянської влади, як взагалі духовне життя, так і культові споруди, церкви руйнувалися. Вона використовувалася як кінозал, на місці іконостаса був екран. Пізніше, з 1933 року, церковне приміщення використовувалося як зерносховище і була зруйнована дзвіниця".
Доглядати за спорудою почали у 1979-му, коли за постановою Кабінету Міністрів УРСР церкву внесли до пам'яток республіканського значення. У 1989 році в її стінах прозвучало перше богослужіння.
"На жаль, ні війна 2014 року, ні повномасштабне вторгнення, ні надання Томоса і автокефалії нашої церкви, на жаль, є прихильники. І серед парафіян, серед священників, які не виявляють бажання, а скоріше навпаки, не хочуть доєднатися до Православної церкви України".
Як за 12 місяців змінилося релігійне життя на Черкащині. Суспільне Черкаси
Настоятель Михайлівської церкви отець Іван, пояснив, що не змінювати церковну приналежність — рішення громади.
"Кожного Богослужіння у нас повна церква людей. Це дійсно радує і збагачує нас, що справа наша немарна, люди вірують, моляться".
Настоятелем церкви отець Іван служить 36 років. Впродовж цього часу разом із вірянами повертали церкві її первісний вигляд, зокрема відновили настінні розписи.
"Говорять, що в нашому храмі є страшний суд понад сто квадратів. У нас немає ні одного сантиметра цієї ікони страшного суду. У нас є сюжети на об'явлення Іоанна Богослова, на книгу, яку він бачив «Майбутнє світу і життя людей».
З його слів, цьогоріч у травні за позовом прокуратури розпочали процес повернення Михайлівської церкви до державної власності. Це означає, що храм більше не може належати Московському патріархату.
Як за 12 місяців змінилося релігійне життя на Черкащині. Суспільне Черкаси
Речниця обласної прокуратури Ірина Головня розповіла, що причиною втручання прокуратури стало протиправне вибуття з державної власності пам'ятки архітектури Михайлівської церкви.
"Було рішення виконавчого комітету, воно ще старе, про передачу приміщень Михайлівської церкви пам'ятки архітектури церковній общині Городищенській РПЦ, тобто Російська православна церква. І на підставі цього рішення в 2018 році було зареєстровано дану церкву. Вказана реєстрація речового права є незаконною, оскільки відповідно до статті 18 закону України «Про охорону культурної спадщини» погодження органу охорони культурної спадщини на відчуження пам'ятки національного значення у приватну власність не надавалось".
Окрім того, додала речниця обласної прокуратури, відповідно до частини другої статті четвертої закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", приватизації не підлягають, зокрема, об'єкти права власності українського народу.
"Оскільки церква є об'єктом архітектури національного значення, то вона не могла вибувати з державної власності".
Речниця обласної прокуратури додала, що нині справа перебуває в апеляційній інстанції, у зв’язку зі скаргою відповідача.
Наразі в Міністерстві культури України вирішують питання щодо закріплення будівлі Свято-Михайлівської церкви за Державним історико-архітектурним заповідником "Стара Умань". Цю інформацію ми отримали у відповідь на інформаційний запит. Також у Міністерстві культури додали: питання стосовно проведення реставраційних робіт чи обстеження технічного стану буде вирішуватися балансоутримувачем.
Як за 12 місяців змінилося релігійне життя на Черкащині. Суспільне Черкаси
Юрист Мирослав Тараненко пояснив, що такі процедури потребують тривалого часу на виконання.
"Вона чітко передбачена і регламентована законом, тому воно такі довго все і виходить, що вони сидять до того моменту, поки не буде рішення, не набере законної сили, потім відкривається виконавче провадження, бо ні одна, як зараз ми можемо побачити, ні одна парафія Російської православної церкви, тобто це, добровільно не віддає. І лише після винесення відповідної постанови, відповідного рішення Верховним судом, почнеться процедура примусового виконання даного рішення".
Утім, додав юрист, громада може свій вибір зробити й самостійно
"Були внесені зміни до закону України про свободу совісті та релігійні організації, що дозволило релігійним громадам всупереч волі священника чи інших осіб збиратися і вирішувати своє духовне канонічне питання. Закон містить обов'язково мінімальну межу, а саме 10 осіб. Тобто ці 10 осіб, візьмемо зараз на прикладі село, вони можуть зібратися разом і проголосувати по тих питаннях".
Як за 12 місяців змінилося релігійне життя на Черкащині. Суспільне Черкаси
20 серпня 2024 року Верховна Рада ухвалила Закон України “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, який встановлює підстави та процедуру для заборони релігійних організацій пов’язаних із Росією. Простіше кажучи, закон про заборону УПЦ МП або російської церкви в Україні.
Привести свою діяльність відповідно до нових вимог релігійні організації мали до 23 грудня 2024-го, тобто протягом трьох місяців від дня ухвали закону. Натомість на Черкащині досі діють сотні церков підпорядкованих Московському патріархату. І відповідальності, за словами юриста Мирослава Тараненка, вони не несуть.
"Ну, цей закон не так, він не імперативний. І ми зараз бачимо, що, по-перше, був поданий позов проти київської митрополії, що дає ліквідацію з прямим зв'язком з російською православною церквою. Так, нам, стороннім глядачам, все просто. Ну, вони ж московські. Але є вимоги до судової процедури, є вимоги до обґрунтування позову і доказів".
Як за 12 місяців змінилося релігійне життя на Черкащині. Суспільне Черкаси
Митрополит Черкаський і Чигиринський владика Іоан розповів, що у 2025 році на Черкащині до Православної церкви України приєдналися 20 парафій, які раніше перебували в підпорядкуванні Московського патріархату. Торік таких переходів було 26.
"Зберігається тенденція, але слабка все одно, тому що залишається ще багато парафій Московського патріархату".
Священник додав, що таких на Черкащині майже 300, дві з яких — в обласному центрі. Попри це радить громадам вирішувати питання зміни парафіями церковної приналежності без використання насильницьких методів, а керуватися чинним законодавством.
"Якщо громада не може війти з якихось причин, є частина громади, яка чинить опір, якщо силовим шляхом брати і цей храм захоплювати, то відповідно залишається оце напруження всередині громади, села".
