“Відчували, що робимо правильну справу”: спогади полтавки Ганни Кіященко про “Живий ланцюг” 1990-го

За інформацією: Суспільне Полтава.

Кілька десятків полтавців 21 січня 1990-го року поїхали до Києва, аби долучитися до акції "Живий ланцюг". Спогади учасниці тих подій Ганни Кіященко ― у матеріалі Суспільного.

Що таке "Живий ланцюг"

"Живий ланцюг" організували з нагоди 71-річчя проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919-го. Акцію провели напередодні ― 21 січня 1990-го року.

За даними Інституту національної пам’яті, це була одна з найбільших у Центральній і Східній Європі масових акцій. Від 500 тисяч до 3 мільйонів українців узялися за руки та створили ланцюг від Києва до Львова.

Мітинги біля будівлі сучасної обласної адміністарції у Полтаві. Фото надане Г.Кіященко

Учасниця "Живого ланцюга" із Полтави Ганна Кіященко Суспільному розповіла:

"Це день злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Тоді українці вирішили, що їм треба створювати власну державу, але створили дві, а потім зрозуміли, що треба нам об'єднатися, тому що ми одні українці. І тому в цей День злуки ми проводили цей "ланцюг".

Полтавка Ганна Кіященко у Корпусному саду, де були мітинги. Суспільне Полтава

Делегація із Полтави на акції "Живий ланцюг" у Києві

Ганна Кіященко була головою управи Полтавського об'єднання "Народного руху України". Вона та її однодумці й стали учасниками акції.

"Увесь час тоді ж комуністи розказували, що там то "западенці", вони там такі страшні, там, а ми тут інші. А просто треба сказати, що ми єдині, ми хочемо єдиного. І тому було прийняте рішення провести цей ланцюг злуки", ― сказала полтавка.

За її словами, делегація поїхала з Полтави до Києва тому, що у східних областях не могли зібрати достатньо людей для утворення "ланцюга". Кілька десятків людей поїхали у Київ потягом.

Мітинги у Корпусному саду у Полтаві. Фото надане Г.Кіященко

"Ми ходили по Києву, тоді було холодненько, холодніше навіть ніж зараз. То ми співали козацькі пісні, українські пісні і прапор піднімали. Нас не так то й багато приїхало поїздом. Але коли до нас почали приєднуватися кияни, то всі думали: "Боже, Полтава, така велика делегація". Всі за нами йшли".

На думку Ганни Кіященко, керівництво УРСР тоді теж розуміло, що в Радянського Союзу немає майбутнього, тому й не перешкоджали таким акціям.

Мітинги за незалежність України у Полтаві

Перші зібрання на підтримку ідеї незалежності у Полтаві організували 1988-го. Вони були переважно у центрі міста. Одна з подій ― ланцюг "Від ката Петра до ката Сталіна" 1990-го.

"Якраз от де в нас кат Петро? Музей Полтавської битви, звідти було. І до ката Сталіна ― це в нас Триби. Брали в Трибах, по-моєму, чи пісок, чи щось таке, і знайшли, що там багато людських кісток. З'ясували, що якраз у Трибах під час сталінської епохи розстріляли дуже багато полтавців. І це саме тих, хто був і підтримував незалежну Україну".

Цими акціями хотіли показати необхідність незалежності України, розповіла Ганна Кіященко. Також заходи проводили біля сучасної будівлі обласної адміністрації, раніше там був обком компартії. Правоохоронці у відкриті конфлікти з учасниками акцій не вступали, розповіла полтавка.

Акції біля будівлі Полтавської ОВА. Фото надане Г.Кіященко

"Потім виписували організаторам, що "ви там порушили те-то, те-то", викликали в суд і якісь штрафи виписували. Або ж викликали, щоб поговорити. А під час самих акцій, то вони ніяких перешкод дуже значних не чинили".

Такі заходи, на думку Ганни Кіященко, мали значний вплив на становлення незалежності України. Це, зокрема, тому, що до мітингів долучалося багато людей.

"Ми розуміли, що якби в нас була незалежна Україна, у нас не було б голодомору, бо він штучно створений був. І багато людей в нас винищували тому, що ми не мали власної держави. Напрямок руху задають меншість людей. І це меншість активних людей, які розуміють самі, чого вони прагнуть. Головне нам ― відстояти нашу державу".

Новини України