За інформацією: Суспільне Полтава.
Донецькі кравчині-переселенки Вікторія Калініна та Олена Штагер облаштували релоковане виробництво у Полтаві. Майстрині мають власний бренд повсякденного одягу: для чоловіків і жінок ― футболки, світшоти, сукні. Родзинка виробів ― вишивка, переважно національні орнаменти. Як вкоріняється донецький бізнес у Полтаві ― історія переселенок у матеріалі з циклу “ТутРемБуд”.
Вікторія й Олена познайомилися у Добропіллі на Донеччині, куди родина Калініних виїхала з Макіївки, окупованої РФ 2014-го. Шиттям Вікторія цікавилася із дитинства, а професійно опанувала у декреті, ще у Макіївці.
"Шила, кому могла: знайомим, друзям, родичам. Одним треба було вкоротити штани, іншим — пошити спідницю. Так потроху підтримувала родину", ― сказала Вікторія Калініна.
У майстерні в Полтаві жінки самостійно роблять лекала та кроять майбутній одяг. Суспільне Полтава
Заняття захопило, і повертатися на роботу до податкової вона вже не захотіла. У Добропіллі чоловік Вікторії почав займатися волонтерством, допомагав переселенцям, заснував громадську організацію. Разом вони писали проєкти для допомоги дітям та вразливим групам. На одному з таких соціальних заходів Калініна познайомилася з Оленою Штагер. З’ясувалося, що жінки мають спільне захоплення ― кравецьку справу.
"Я працювала економістом на заводі і не мала жодного досвіду у швацькій справі та вишивці. Коли народилася перша донечка, я почала в’язати. А згодом, після народження другої, вже в’язала дитячі сукні, а для них треба було нижні спідниці. Пішла на курси, щоб навчитися базовим навичкам шиття. Потім придбала першу вишивальну машину і почала оздоблювати рушники, крижми, вишивала різні написи. А далі познайомилася з Вікторією", — розказала Олена Штагер.
Майстрині-переселенки у Полтаву змогли перевезти лише частину обладнання. Суспільне Полтава
Олена з Вікторією отримали гранти, купили перше професійне обладнання, започаткувати власну справу. Ательє відкрили 2018-го року. За словами Вікторії, на той час вишивка на Донеччині тільки набувала популярності, тому замовлення не були великими. Перша значна партія була і першим успіхом.
"Наше перше велике замовлення було від місцевої школи. Школу зробили опорною, і для учнів початкових класів потрібно було пошити 341 жилет із логотипом закладу. Я шила жилети, а Олена вишивала. Можеш нас зараз вночі розбудити — ми точно скажемо, скільки їх було! І воно так пішло, пішло", — розповіла Вікторія.
Вишиті узори на заготовках для одягу. Суспільне Полтава
Першу власну колекцію повсякденного одягу з вишивкою майстрині створили восени 2021-го: вона налічувала дев'ять речей для жінок і була оздоблена художньою вишивкою. Друга мала традиційні українські орнаменти, але виготовити її не встигли через повномасштабне вторгнення РФ.
Виробництво у Добропіллі працювало до квітня 2022-го року: майстрині мусили завершити приватні замовлення для клієнтів, паралельно виготовляли елементи з мілітарною символікою для українського війська.
Вікторія Калініна та Олена Штагер у Полтаві мешкають у будинку на двох власників. Суспільне Полтава
"Було страшно. Я це вже переживала раніше, і коли чоловік сказав "Пакуємося і їдемо", я розуміла, що є велика ймовірність, що ми не повернемося. Ми поїхали до Полтави. Олена спершу вирушила до Кривого Рогу, але зрештою вирішила відновлювати виробництво разом зі мною у Полтаві. Ми знайшли будинок на два власника. Поряд у нашого орендодавця ще було приміщення, ми взяли собі цю будівлю і запустилися”, ― розповіла Вікторія Калініна.
Із Добропілля партнерки змогли вивезти швацьке обладнання, але не меблі. На новому місці цех облаштовували, чим змогли. Спершу виробництво працювало переважно в форматі ательє ― на замовлення клієнтів. Прибуток витрачали на розвиток власного бренду одягу.
У майстерні переселенок роблять одяг, зокрема, на замовлення. Суспільне Полтава
"Люди підтримують. У нас є постійні клієнти-переселенці, які розуміють, як важко наново ставати на ноги. Вони приходять саме до нас", — сказала Вікторія.
2023-го року на місцевому ярмарку відвідувачі попросили жінок пошити світшоти й футболки з вишивкою для чоловіків. Так Вікторія та Олена створили нову колекцію і хотіли б розширити виробництво, але бракує швачок, кілька машин у цеху стоять вільними.
Один із узорів вишивки, який наносять на одяг у майстерні. Суспільне Полтава
"Здавалося, що в Полтаві буде легше знайти людей для роботи в цеху, але ні. Ми готові навчати всьому, хоча це й складно. Ми багато чого навчилися самостійно, багато речей робимо інтуїтивно. Я б хотіла, щоб усі наші машини були постійно зайняті, щоб наш бренд був упізнаваним", — розповіла Олена Штагер.
За словами Вікторії Калініної, поки що їхній бізнес залишається зареєстрованим у Добропіллі, але найближчим часом вони планують перереєструвати його у Полтаві.
