За інформацією: Суспільне Чернігів.
Робота над меморіальним знаком у Чернігові. Юрій Кайгородцев"Задум спеціально був не моногендерного порядку, як раніше, у Другу світову війну, адже і жінки в ЗСУ, і чоловіки в ЗСУ рівноправно віддали в цьому випадку своє життя, щоб ми тут з вами в Чернігові, в місті героїв, сиділи і вільно розмовляли".
Як розповідає Петро Купріяненко, концептуальний проєкт вони почали розробляти чотири-п'ять місяців тому.
"Саме виробництво безпосередньо зайняло майже шість тижнів кропіткої щоденної роботи. До речі, до якої були залучені і студенти, і викладачі технічних університетів, зокрема "Чернігівської політехніки". Тобто була можливість до цього пам'ятного знаку доторкнутися тим, хто бажав, спробувати зробити свій вклад через таку посильну працю. Команда працювала у кількості приблизно 18 людей. Це постійні співробітники, які кожен день приділяли певний час створенню даного об'єкту".
У "Чернігівській політехніці" спеціалісти прорахували конструкції та повністю були залучені в процес. Кожен день була нова технологічна розробка, яка покращувала естетичний вид фінальної стели, каже Юрій.
Встановлення готового меморіального знаку у Чернігові. Юрій Кайгородцев
З чого зроблений пам’ятний знак
Основний матеріал меморіального знаку – на 90% метал, крім самої основи, де є відсів, зазначив Юрій.
"Чому метал? Тому що метал дозволяє зробити такі атектонічні літаючі конструкції. При правильних розрахунках, які зробили вищезазначені люди, ця стела не стоїть на п'яти-шести опорах, а вона ніби висить над землею й опори її максимально скриті. І саме правильний розрахунок металевих конструкцій та правильний підхід до підбору металу дозволяє зробити такий ажурний результат".
Також під час створення цього меморіального знаку застосовували новітні технології, зокрема роботизовані ЧПУ-станки, плазморіз і лазерний станок.
Робота над меморіальним знаком у Чернігові. Юрій Кайгородцев"Щодо самої конструкції, якщо подивитися, то вона здається нібито такою тонкою. Але можна сказати, що це такий немаленький парус, який може рухати невелику яхту. Тобто, конструкція схильна до вітрових навантажень, тому точки фіксації мають бути надійні. І там у нас, в принципі, в чотири-п'ять разів певні вузли перевищують запас міцності саме на цей прорахунок. Це чіткий математичний розрахунок".
Петро Купріяненко на питання, чи стійкий цей меморіальний знак до корозії або температурних коливань, відповів так:
"Тут використовувався метал різної товщини, залежно від елементу. Вся мапа України вирізана зі стального листа товщиною три-чотири міліметри. Насправді це досить не тонкий матеріал, але незалежно від товщини металу, будь-який метал може піддаватися корозії, це фізичні процеси. Що ми робили для уникнення цього? Ми професійно підійшли до фарбування, тобто вся конструкція спочатку гарно зачищалася, піскоструїлася до білого металу. Потім вже в сухому приміщенні в технологічних камерах ми наносили цинковий ґрунт у два шари й лише після цього два шари порошкового фарбування".
Також Юрій відзначив, що метал, з якого виконували цей знак, український та придбаний у Чернігові. Загалом з роботою цей меморіальний знак коштував благодійникам та волонтерам 530 тисяч гривень.
