За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Поквартирне голосування на окупованій території. Фото: Getty Images
Отримати інформацію з ТОТ зараз важко — нині там проблеми зі зв’язком та комунальними послугами, а міжнародні спостерігачі не працюватимуть через небезпеку. Проте загальна картина підготовки вже відома, каже начальник Енергодарської міської військової адміністрації Дмитро Орлов:
«На ТОТ сформовано резерв спостерігачів — це близько 600 осіб. Окупаційні виборчі дільниці фактично існують, юридичні адреси у них є. Але здебільшого “вибори” дистанційно — у форматі триденного обходу по квартирах у супроводі озброєних окупантів та представників так званих територіальних виборчих комісій».
Дмитро Орлов. Суспільне Запоріжжя
Голосування на тимчасово окупованій території України. Так звана “виборча комісія” робить подворовий обхід, тимчасово окупована Гола Пристань, Херсонщина, 6 вересня 2023 р. Фото: Избирательная комиссия Херсонской области/Telegram
Для росіян такі методи не нові, наголошує радник з правових питань Громадянської мережі «ОПОРА» Павло Романюк. Він каже, що аналогічні схеми психологічного тиску та імітації на ТОТ фіксували й під час незаконних референдумів та фейкових виборів у 2023 році:
«Потрібно чітко розрізняти легітимне голосування за місцем перебування, яке має відбуватися виключно за попереднім зверненням виборця, та системний поквартирний обхід населення з примусовою пропозицією проголосувати. “ОПОРА” фіксувала подібну практику ще під час незаконних референдумів та “виборів” 2023 року. Обходи будинків у супроводі озброєних осіб — це прямий інструмент тиску та імітації виборчих процесів, створений для масштабних фальсифікацій заздалегідь».
Павло Романюк. Соцмережа “Х”
Організаторам доводиться проводити обходи в напівпорожніх населених пунктах, оскільки через нестерпні умови життя люди масово залишають окуповані території. Зокрема, в Енергодарі, за приблизними підрахунками, залишилося близько 20% від довоєнної кількості населення, зазаначив Дмитро Орлов:
«І зараз ми спостерігаємо ще тенденцію до виїзду людей з окупованих територій у зв’язку з опалювальним сезоном».
Енергодар. Особистий архів підписників Суспільного Запоріжжя
Ті ж, хто змушений залишатися в місті, максимально уникають контактів з окупаційною владою: не відчиняють дверей і ховаються. Однак навіть за таких умов люди відчувають шалений психологічний тиск, зауважує директорка з адвокації Центру прав людини «ЗМІНА» Альона Луньова:
«Навіть якщо хтось вирішить не відкривати двері, окупанти починають опитувати сусідів: чи живе тут людина, де вона. Це вже жорсткий тиск, коли ти позбавлений права обирати — брати участь у цьому чи ні. Очевидно, що подібні закриті процедури потрібні Росії виключно для того, щоб масово підробляти та фальсифікувати голоси».
Альона Луньова. Скріншот/Youtube Укрінформ
Нинішня агітаційна кампанія РФ суттєво відрізняється від попередніх. Через безпекову ситуацію та гуманітарну кризу організатори відмовилися від проведення масових заходів.
«Зараз люди знаходяться в умовах дуже жорстких з точки зору виживання. В людей нема світла, води, зв’язку, не вивозиться сміття. Газу вже теж декілька тижнів нема — люди готують їжу просто на вулиці на багаттях. Про які вибори, про яке волевиявлення і агітацію в таких умовах може йти мова?» — наголошує Дмитро Орлов.
Дострокове голосування у Криму. Telegram/Дождб
Психологічний тиск та поквартирні обходи з автоматами
Паралельно росіяни використовують адміністративний ресурс у бюджетних і державних установах, підпорядкованих окупаційній владі, просуваючи кремлівські партії, каже Альона Луньова:
«Там проходять зустрічі, розгортають агітацію, часто залучаючи приміщення навчальних закладів. Через такий примус людям прямо дають зрозуміти: всі ці партії є “партіями війни” і просуватимуть ідеї подальшої окупації».
Члени «виборчкому» зі скриньками обходять двори у населених пунктах на лівобережжі Херсонщини, вересень 2026 року. Окупаційна “виборча комісія Херсонської області”/Telegram
Як голосують «мертві душі» у війську
Щоб компенсувати брак реальних виборців серед цивільного населення, окупанти масово залучають до голосування військовослужбовців російської армії. Оскільки на тимчасово окупованих територіях немає незалежного контролю, маніпулювати списками й голосувати можна за будь-якими папірцями. Тож коли з Москви надходить розпорядження забезпечити максимальну явку, штабні працівники вносять до переліків виборців десятки тисяч «мертвих душ» — загиблих або зниклих безвісти солдатів, які в документах підрозділів числяться живими, наголошує Представник партизанського руху «АТЕШ:
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«Мертві душі на російських виборах у військах крутяться через банальний паперовий бардак і затримку списання безповоротних втрат. Командиру роти чи батальйону просто невигідно одразу визнавати загибель бійця у штурмі. Поки труп лежить десь у сірій зоні або в переповненому морзі в Донецьку чи Мелітополі, на нього капає штатний розпис, йдуть виплати, або так приховують реальний некомплект підрозділу. Коли з Кремля приходить рознарядка показати стовідсоткову явку, штабний писар просто відкриває цей сірий список. Хто числиться в ньому живим або зниклим безвісти — автоматично йде в таблицю як “проголосував”. Пачки бюлетенів заповнюються просто на колінці в кабінеті. Рахунок іде на десятки тисяч».
За даними руху «АТЕШ», на Запорізькому напрямку (зокрема у 291-му мотострілковому полку) у списках «живих виборців» масово спливали вже ліквідовані військові. Така ж схема працює у 3-й та 27-й мотострілкових дивізіях, 30-й і 114-й бригадах, а також у 810-й та 155-й бригадах морської піхоти РФ.
Дострокове голосування військовслужбовців РФ, які воюють на Херсонщині, вересень 2026 року. Окупаційна “виборча комісія Херсонської області”/Telegram
Проте маніпуляції з паперовими списками загиблих — це лише частина виборчих схем у військах. Для живих російських солдатів, які воюють на передовій або перебувають у тилу, це «голосування» зробили повністю примусовим, зазначає представник «АТЕШ»:
На самому «нулі» ніяких виборчих кабінок чи довгих черг немає і бути не може. Комбат просто отримує цифру явки 98%, замполіт бере списки тих, хто в бліндажах, і просто ставлять хрестики, де треба. Часто навіть не даючи бійцям нічого в руки. У прифронтовому тилу, за 10–30 км, на рембазах, складах схему спрощують до військово-політичного фарсу. Просто під’їжджає автобус, у супроводі замполіта вишикується особовий склад, роздають папірці. Подивитися косо чи показати заповнений не так бюлетень неможливо. Бо санкція прилітає невідворотно — забирають з тилової роботи і кидають у штурмову п’ятірку пішки в посадку, або закривають грошові виплати».
Межі кримінальної відповідальності та застереження щодо пропаганди
В окупації залишається чимало проукраїнських громадян, які не змогли виїхати через складні особисті обставини. Рано чи пізно окупанти можуть прийти й до них із вимогою проголосувати. Проте Альона Луньова заспокоює: якщо людину під загрозою зброї чи репресій змусили поставити галочку в бюлетені, хвилюватися не варто. Українське законодавство чітко розмежовує дії колаборантів та поведінку людей, які стали заручниками обставин. Кримінальна відповідальність загрожує лише тим, хто добровільно допомагає організовувати цей процес:
«Сама участь у голосуванні — процес заповнення бюлетеня та закидання його в урну — не є кримінально караним діянням, адже люди перебувають під примусом. Але кримінально караним є участь в організації виборчого процесу. Бути членом фейкової виборчої комісії, працювати спостерігачем, долучатися до технічного чи фінансового забезпечення або брати активну участь у публічних політичних акціях окупантів — ось це тягне за собою серйозні наслідки».
Довідково: Відповідальність за добровільну участь в організації та проведенні незаконних виборів передбачена ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України. Санкція статті — до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Головна порада від правозахисниці для тих, до кого все ж увірвалися з виборчою урною — у жодному разі не потрапляти в об’єктиви пропагандистських камер, аби ваші обличчя не використали у зйомках для виправдання російської окупації:
«Усі зйомки у пропагандистських роликах, де участь людей у голосуванні використовується для виправдання агресії та легітимізації виборів, обов’язково викличуть проблеми в подальшому. Навіть якщо справа не дійде до прямої кримінальної відповідальності (оскільки добровільність участі ще треба довести), то при спробі людини виїхати з окупованої території серйозні питання від Служби безпеки України будуть гарантовані. Тому максимум: утримуйтеся від організації та не з’являйтеся на камерах».
Павло Романюк також застерігає громадян від зйомок:
«Закликаємо не потрапляти в об’єктиви камер. Участь у пропагандистських роликах, де голосування людей можуть використати для того, щоб пропагувати агресію та самі вибори, — усе це може викликати проблеми в подальшому».
Псевдовибори на ТОТ Херсонщини, вересень 2026 року. Окупаційна адміністрація Херсонської області/Telegram
Юридична нелегітимність псевдовиборів
Щоразу під час проведення внутрішніх виборів чи голосувань в окупації Кремль намагається притягнути лояльних до РФ іноземних «експертів» та «спостерігачів». Ця присутність потрібна Москві для того, щоб брехати світові, що ніби процедури відповідають міжнародним стандартам. Але їхня присутність на дільницях не має нічого спільного з незалежним міжнародним спостереженням, зауважує Павло Романюк:
«Росія намагається запрошувати іноземних громадян, представників окремих організацій чи держав, яких представляє як міжнародних спостерігачів. Але сама присутність іноземця не означає міжнародного визнання виборів. Ключова професійна місія міжнародного спостереження — БДІПЛ ОБСЄ (Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі)— відсутня, бо РФ їх не запросила».
Водночас БДІПЛ ОБСЄ ( Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі) та Парламентська асамблея ОБСЄ вже наголосили, що будь-яке голосування на тимчасово окупованих територіях України є грубим порушенням її суверенітету. Натомість завдання міжнародно визнаних спостерігачів – не просто присутність на дільниці, зауважує Павло Романюк:
«Загалом функція міжнародних спостерігачів полягає не в тому, щоб своєю присутністю легітимізувати вибори, а в тому, щоб оцінити, наскільки весь процес відповідає міжнародним демократичним нормам: чи є вільна конкуренція, свобода агітації, таємниця голосування та відсутність примусу».
Для тих іноземців, які все ж погодилися зіграти роль у російських «виборах», наслідки будуть невідворотними, попереджає Альона Луньова:
«Якщо якісь іноземні громадяни будуть долучені до виборчих процесів, особливо на окупованих територіях, на них точно чекають жорсткі санкції з боку України. Перш за все, вони грубо порушать наше законодавство, незаконно в’їхавши на тимчасово окуповану територію України не через офіційні державні пункти пропуску. Це автоматично тягне за собою кримінальну відповідальність. Окрім того, вони гарантовано будуть внесені до міжнародних санкційних списків, оскільки своєю присутністю намагаються легітимізувати злочини окупантів».
Псевдовибори в окупованому Криму. РІА “Новости Крым”
Позиція державних органів України
Центральна виборча комісія (ЦВК) України винесла цим «виборам» однозначний і безкомпромісний вердикт – такі заходи не мають нічого спільного з демократичними процедурами й міжнародними стандартами. Не мають жодної законної сили і будь-які результати голосування, підсумкові протоколи чи видані «депутатські мандати», зауважує Павло Романюк:
«ЦВК прямо визначила організацію таких виборів на ТОТ як нелегітимну, а результати голосування, протоколи та майбутні депутатські мандати — як юридично нікчемні й такі, що не створюють жодних правових наслідків. Використання цих результатів для формування російських представницьких органів не надає цим діям жодної легітурності щодо окупованих територій. ЦВК окремо звернула увагу правоохоронних органів на необхідність ретельно документувати організаційне, технічного, фінансове та логістичне забезпечення цих псевдовиборів, а також максимально встановлювати всіх причетних осіб».
Що відомо про вибори на ТОТ України
2026 рік
Фейкові голосування до Державної думи РФ на тимчасово окупованих територіях України розпочалося 29 серпня, основні з псевдовибори мають відбутися 18-20 вересня.
У цих псевдовиборах окупаційна влада вкотре вдається до махінацій — деякі голоси віддають нині загиблі російські військові задля фальсифікації результатів, саме волевиявлення проходить без реального незалежного контролю та «таємниці голосування».
Окупаційна влада залучає до псевдовиборів молодь, котра нині проживає на ТОТ Запорізької області. Для цього росіяни заохочують їх брати участь за символічну винагороду — павербанк. Ще частину молоді долучили до навчань так званих «громадських спостерігачів».
2024 рік
- 15-17 березня 2024 відбулися псевдовибори президента РФ — під час кампанії неодноразово спостерігалися фальсифікації результатів, поквартирні обходи жителів ТОТ та «нагадування про правильний вибір» на голосуванні;
- 31 серпня – 10 вересня 2023 року відбувалися «голосування» до окупаційних місцевих адміністрацій — тоді у псевдовиборах брали участь чотири російські політичні партії, серед кандидатів чи не половина були немісцевими, інші ж — визнані українським судом колаборанти.
- 23-27 вересня 2022 року відбулися фейкові вибори — так званий «референдум» щодо приєднання Запорізької області до РФ, на якому нібито 93% учасників проголосували «за».
