За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Як голосували депутати з Хмельниччини. Суспільне Хмельницький
За урядовий законопроєкт №8371 про регулювання діяльності релігійних організацій проголосувало вісім з десяти народних депутатів від Хмельниччини. У документі йдеться про заборону функціонування церков, які підпорядковуються Росії.
Про це свідчать результати поіменного голосування під час розгляду цього питання на пленарному засіданні Верховної ради України.
За результатами голосування, народний депутат Олександр Герега був відсутній, Сергій Мандзій не голосував. Всі інші нардепи проголосували "за".
За інформацією, розміщеною на сайті Хмельницької обласної ради, наразі обранцями від Хмельниччини є десять депутатів Верховної Ради:
- Віктор Бондар, позафракційний, 191 виборчий округ (Старокостянтинів, Летичів, Стара Синява, Віньківці, Деражня)
- Олександр Герега, депутатська група "Партія "За майбутнє", 192 виборчий округ (Городок, Чемерівці, Дунаївці)
- Сергій Лабазюк, депутатська група "Партія "За майбутнє", 188 виборчий округ (Хмельницький, Волочиськ)
- Олексій Жмеренецький, депутатська фракція політичної партії "Слуга народу", 190 виборчий округ (Славута, Полонне, Шепетівка)
- Олена Копанчук, депутатська фракція політичної партії "Слуга народу", 189 виборчий округ (Нетішин, Теофіполь, Ізяслав, Красилів)
- Микола Стефанчук, депутатська фракція політичної партії "Слуга народу", 187 виборчий округ (місто Хмельницький)
- Ігор Марчук, депутатська фракція політичної партії "Слуга народу", 193 виборчий округ (Кам'янець-Подільський, Нова Ушиця)
- Володимир Ватрас, депутатська фракція політичної партії "Слуга народу", загальнодержавний багатомандатний округ
- Сергій Мандзій, депутатська фракція політичної партії "Слуга народу", загальнодержавний багатомандатний округ
- Юрій Заславський, депутатська фракція політичної партії "Слуга народу", загальнодержавний багатомандатний округ
Сьогодні, 20 серпня, за законопроєкт №8371 проголосували 265 народних депутатів.
Що відомо про законопроєкт
- Законопроєкт №8371 розробив уряд на виконання рішення Ради національної безпеки та оборони у січні 2023 року. Мова про заборону релігійних організацій, пов'язаних з РФ. Найбільше критикують цей законопроєкт представники УПЦ МП.
- В УПЦ називають такі кроки парламенту порушенням прав людини й переслідуванням церкви. Там наполягають, що ще з травня 2022 року є незалежною від Москви церквою й обіцяють оскаржити закон у разі його повного ухвалення. Проте, у грудні 2022 року спеціальна експертна комісія ДЕСС офіційно встановила зв'язок УПЦ з Московським патріархатом.
- УПЦ як юридичної особи не існує, а є окремі одиниці, проти яких треба позиватись: Київська митрополія (головна), єпархії (понад пів сотні) та окремі парафії (тисячі). І таких юридичних осіб загалом близько дев'яти тисяч.
- Ще у грудні 2022 року спеціальна експертна комісія ДЕСС офіційно встановила зв'язок УПЦ з Московським патріархатом. Сама УПЦ з цим не погоджується і заявляє про свою незалежність від Москви, хоча й визнає, що повної автокефалії так і не проголосила.
- На початку 2023 року уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №8371 щодо заборони в Україні релігійних організацій, згідно з яким може бути припинена діяльність УПЦ МП.
- У першому читанні Верховна Рада ухвалила законопроєкт 19 жовтня 2023 року. Та наступні місяці законопроєкт не виносився на друге читання.
- 5 березня 2024 року Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт у другому читанні.
- 21-го травня, вимагаючи розгляду законопроєкту, фракція “Європейської Солідарності” блокувала трибуну парламенту. На погоджувальній раді парламентарі дійшли домовленості, як тільки зберуть 226 підписів “за” — законопроєкт винесуть на голосування.
- Як пояснив тоді Суспільному голова парламенту Руслан Стефанчук, зробили це для того, щоб законопроєкт був точно ухвалений, а не провалений.
- 17 серпня Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій заявила, що підтримує законопроєкт щодо заборони в Україні діяльності релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою.
