За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Михайло Дерлиця з сім’єю. Тернопільська обласна військова адміністрація
У Тернополі військовослужбовця 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ Михайла Дерлицю відзначили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Тернопільської обласної військової адміністрації.
Як йдеться в дописі, Михайло Дерлиця пішов служити 26 лютого 2022 року. За цей час пройшов шлях від бійця до офіцера.
«Як пілот дронів на найгарячіших напрямках фронту, зокрема на Сумщині, Михайло здійснив понад дві сотні бойових вильотів. На його рахунку — понад сотня уражених ворожих цілей: автомобільна техніка, командно-штабні машини, засоби РЕБ, спостережні пункти, елементи інфраструктури та десятки укриттів із живою силою противника», — повідомили на сторінці ОВА у соцмережі.
На врученні ордена Михайло Дерлиця розповів, що 24 лютого 2022 року одразу ж вирішив йти в ЗСУ:
«Коли почалася повномасштабна війна, в перший же день хотів сам піти. Але ще сміявся: “Ні-ні, нікуди ти не йдеш”. Однак на другий день вирішив, що все ж таки я піду. Нічого нікому не сказав, тільки, що мені треба їхати заправити машину. Поїхав у Тернопіль і зразу пішов у військкомат. Були, пам’ятаю, великі черги.
В ЗСУ зразу не брали, бо там було зайнято. Справді багато було хлопців, то кажуть: ″Йди в ТРО″. То я пішов. В ТРО забрали з третього разу. Казав: ″Або берете зараз, або я більше не приїду″. І так з 26 лютого 2022 року почалась моя військова служба», — поділився спогадами військовий.
Орден «За мужність» ІІІ ступеня. Тернопільська обласна військова адміністрація
За словами Михайла Дерлиці, він завжди захоплювався безплотними військами:
«Ще в 2023 році планував перевестися в безпілотні. Щоправда, не вийшло, тож вирішив залишитися в бригаді. Спочатку був простим пілотом. Тоді було відрядження на Курський напрямок, там три місяці відпрацював. Вчився на FPV сам, всьому вчився сам. Жодної школи не прийшов. Хто хоче, тому завжди вдасться».
У 2025 році Михайло отримав офіцерське звання. Наразі військовий проходить у Тернополі реабілітацію після поранення.
«Після одужання все одно планую пілотувати. Цього не зрозуміти тим, хто не пробував. Який це адреналін. Я цим захоплююся, і намагаюся щоразу вдосконалюватися, переймати досвід із інших підрозділів, і в своїй роботі намагаюся викластися на всі 100. Це не завжди вдається, але постійно стараюся», — розповів про службу Михайло.
Разом із дружиною Іриною, яка також військова, вони — багатодітне подружжя:
«Ми в різних підрозділах: я — у зв’язку, а він у 2025 році уже перевівся в безпілотні системи. Коли переводився, то я була проти, бо на той момент вже була вагітною, збиралася в декретну відпустку. Не скажу, що я була в захваті. Для себе розуміла, що це вже буде в рази небезпечніше. Це для мене буде дуже важко. Тим більше, що ми уже не будемо разом і в одному підрозділі. Але мій чоловік такий — патріотичний, вольовий, впертий, тому він це рішення все ж таки прийняв і перевівся», — поділилася військова.
Після закінчення війни Михайло Дерлиця, каже, що з військовою службою надалі себе не пов’язуватиме:
«Поки я служу, розумію, що приїжджаю кілька разів на рік, на пару днів і це дуже тримає дітей. Це дуже важко для них. Буде мирний час, я хочу вже їм приділяти найбільшу увагу. Вони в мене заслужили на це. Якась цивільна професія, щось своє плануємо [з дружиною] відкрити. Воно щоб закінчилося, а далі щось вийде. Головне бажання. Мені достатньо».
