Таблетки, спіралі, ЕКЗ, кесарів розтин чи природні пологи, клімакс, лубриканти, вакцинація: довкола жіночого здоров’я надто багато суперечливих думок. Як зрозуміти, що справді норма, як правильно піклуватися про себе і де правда серед усіх цих міфів?
Про вакцинацію проти вірусу папіломи людини, планування вагітності, замороження яйцеклітин, ЕКЗ, природні пологи та кесарів розтин, клімакс і менопаузу, гормональну терапію та багато іншого луцька гінекологиня, репродуктологиня Олеся Кравець розповіла на YouTube-каналі «Чиста формула».
Волинські Новини пропонують своїм читачам ознайомитися з текстовим форматом цього інтерв’ю.
Як часто потрібно ходити до гінеколога?
Раз на рік. Цього цілком достатньо. І зауважу, що варто ходити, навіть якщо нічого не турбує.
Плановий перший візит має бути в повних 18 років. Стосовно дівчат до 18 років, то зазвичай таких планових візитів немає. Хіба що може бути візит на вакцинацію проти вірусу папіломи людини.
Що таке вірус папіломи людини? Чи всім потрібно вакцинуватися?
Загалом типів вірусу папіломи людини є дуже багато. Ми боїмося високоонкогенних типів, тому що вони найчастіше провокують рак шийки матки, рак вульви в жінок, можуть провокувати рак статевого члена, рак глотки, рак гортані в чоловіків. Проти вірусу папіломи людини є вакцинація, тобто ми можемо захистити себе від потенційного інфікування та потенційного розвитку раку.
Вакцинацію роблять один раз на життя. Курс складається з однієї-трьох доз, залежно від вікового діапазону. Сьогодні на ринку є три вакцини: Церварікс, Гардасил-4 і Гардасил-9. Усі прекрасно працюють. Відрізняються лише тим, від скількох типів вірусу захищають. Церварікс – від двох, 16-го та 18-го. Гардасил-4 – від чотирьох. І Гардасил-9 – від дев’яти.
Читати ще: «Не потрібно ігнорувати чи засуджувати жінок, які пережили аборт», – акушер-гінеколог з Луцька Надія Щурук
Якщо вакцинацію не зроблено в дитячому віці, то чи не пізно робити її дорослим?
Чому вакцину рекомендують робити до початку статевого життя? Тому що вірусом папіломи людини ми можемо заразитися лише під час статевих контактів. Але вакцинуватися можна і після початку статевого життя. ВООЗ рекомендує вакцинуватися до повних 45 років, якщо ми говоримо про вакцини Гардасил-4 і Гардасил-9.
Як виявляють вірус папіломи людини?
Якщо ми говоримо про виявлення ВПЛ перед вакцинацією, то це недоцільно. Загалом же мазок на вірус папіломи людини набирають з шийки матки як метод скринінгу раку шийки матки.
Як часто потрібно робити цей скринінг?
Більшість рекомендацій щодо тестування на ВПЛ базуються на закордонних протоколах, де культура вакцинації вища, де практично всі жінки і чоловіки вакциновані проти вірусу папіломи людини.
Я рекомендую після початку статевого життя набирати ПАП-тест і мазок на вірус папіломи людини й тоді вже відштовхуватися від результатів. Якщо все добре, то можна раз на три роки. Якщо є погрішності, то лікар підбирає індивідуально частоту скринінгів.
Якщо в жінки є ВПЛ, вакцинація вже не потрібна?
Якщо є один із типів вірусу папіломи людини, ми можемо провакцинуватися, щоб захистити себе від потенційного інфікування іншими типами, тому що типів ВПЛ дуже багато. Вакцинація не вилікує вже наявний тип вірусу папіломи людини, і в принципі ніщо не вилікує. Тобто імуномодулятори, імуностимулятори, різні мазі чи таблетки, які пропагують, на жаль, не працюють. Що справді працює, то це здоровий імунітет. Наш організм може побороти вірус папіломи людини самостійно, тобто вірус може сам по собі зникнути з організму.
Тобто людина може жити з цим вірусом і навіть не мати жодних симптомів?
Так. Вірус папіломи людини не має жодних симптомів. Деякі із типів, наприклад, 6-й та 11-й, можуть провокувати гострокінцеві кондиломи. Це папіломи на статевих органах. Також цей тип вірусу може бути в організмі певний час, не провокуючи папілом. Загалом якихось скарг, наприклад, як-от свербіж, печіння, біль, ВПЛ не викликає. Він викликає дисплазію, передраковий стан шийки матки і рак шийки матки в жінок.
Які обстеження потрібно проходити жінкам? Як часто?
До профілактичного огляду входить забір на ПАП-тест. Він виявляє, чи немає на шийці матки станом на день забору передракових і ракових змін. Можна набирати ПАП-тест і ВПЛ-тест. Чому ВПЛ? Щоб віднести чи не віднести пацієнтку в групу ризику, тобто щоб зрозуміти, чи може в неї потенційно розвинутися рак шийки матки і які дообстеження потрібно провести. До профілактичних обстежень також належить УЗД органів малого тазу. Ще рекомендую періодично робити УЗД грудних залоз. Інші обстеження призначають індивідуально.
А як часто потрібно обстежуватися на наявність інфекцій, які передаються статевим шляхом?
Немає офіційних рекомендацій. Я своїм пацієнткам раджу тестуватися на етапі планування вагітності й коли змінюється статевий партнер, навіть якщо партнерка повністю в ньому впевнена.
Якими мають бути нормальні вагінальні виділення?
Нормальні вагінальні виділення можна визначити за консистенцією. Вони можуть бути такі, як яєчний білок. Це зазвичай під час овуляції. Можуть бути кремоподібні. Вони можуть бути білі, прозорі, злегка жовтуваті, без неприємного запаху або з ледь відчутним кислим запахом. Я хочу зазначити, що виділення в жінки мають бути. Жінка не має бути сухою.
Дуже часто до мене приходять пацієнтки і скаржаться на виділення. І коли я починаю розпитувати, а потім оглядати, то виявляється, що це звичайні здорові вагінальні виділення. Їх може бути в певні дні циклу більше, в певні дні циклу – менше. Так само кількість виділень залежить від того, чи є статеве життя, від виду контрацепції, від віку, від харчування, від території, де живе жінка.
Щодо ненормальних вагінальних виділень, то вони зазвичай супроводжуються неприємним запахом. Вони можуть бути зеленкуваті, грудочками. І зазвичай ці виділення супроводжуються свербежем, печінням, мікротріщинами, набряком.
Дуже часто жінки самодіагностують собі молочницю. Це загальна назва вульвовагінального кандидозу. Йдуть в аптеку, купують щось проти молочниці, застосовують. Наче допомагає, але потім скарги повертаються знову. Я завжди розповідаю пацієнтам, що не все, що свербить, – це молочниця, це кандидоз. Найкращим рішенням буде прийти до лікаря, зробити забір аналізів, отримати діагноз і тоді лікар призначить лікування. До того ж, якщо ми будемо безконтрольно приймати протигрибкові препарати, антибіотики, в нас виробиться антибіотикорезистентність. І потім дуже важко буде лікарю підібрати препарат, який працюватиме. Не варто вдаватися до самолікування.
Читати ще: Волинські медики – вагітним: «Не панікуйте і залишайтеся вдома»
Чи можуть бути психологічні проблеми, пов’язані з жіночим здоров’ям?
Стрес значно впливає на жіноче здоров’я. Він може впливати на регулярність менструального циклу, на швидкість настання вагітності. Якщо ми говоримо про такі психологічні проблеми, як, наприклад, розлади харчової поведінки, зокрема анорексію, то на фоні різкого зниження ваги, як наслідок, стресу може виникнути такий стан, як функціональна гіпоталамічна аменорея, коли в жінки повністю зникають менструації. Цей стан досить складний, тому що терапія здебільшого залежить від пацієнтки. Лікар ставить діагноз, дає рекомендації, але левову частку роботи над собою має зробити жінка.
Чим такий стан небезпечний?
Коли в нас зникають менструації, це ж не просто ми перестаємо користуватися прокладками. У нас знижується рівень естрогену, відповідно, страждають кісткова тканина, наші судини, зуби, шкіра, нігті, волосся. Фактично, гормональний фон не такий, як у жінок в клімактеричному періоді, але є досить схожі симптоми.
Менструації мають бути, адже регулярний менструальний цикл – це ознака того, що наші гормони працюють коректно. Ну і, звісно, якщо немає менструації, то немає овуляції й жінка не може завагітніти.
Які методи гігієни під час менструацій ви рекомендуєте?
Звичайні прокладки без ароматизаторів, без барвників підтримую. Просто вчасно змінюємо. В ідеалі – кожні три-чотири години. Щодо тампонів, то є синдром токсичного шоку. Він може статися з жінкою, якщо невчасно замінити тампон. Проте тампони теж мають місце бути. Кожні три години ми замінюємо тампон, із тампонами не спимо – і все буде гаразд.
Я є прихильницею чаш. Як на мене, це дуже зручно. Це досить гігієнічно. Це екологічно. Єдине, що потрібно навчитися правильно чашу встановлювати. Не у всіх це виходить з першого разу. Проте ті, в кого виходить, хто почав користуватися чашею, звик до неї, вже не повертаються до класичних засобів гігієни.
Також класний, проте не дуже популярний засіб – це багаторазові прокладки. Так, із ними потрібно заморочуватися, бо їх треба прати, їх потрібно якось зберігати в сумочці, коли ми їх замінюємо, але це екологічно, зручно, не спричиняє подразнення на шкірі. Ще є така класна штука, як менструальні трусики. Їх можна використовувати як додатковий захист або на останні дні місячних.
Чи можуть бути менструації без виділень?
Якщо ми говоримо про менструацію без кров’янистих виділень, то такого практично не буває. Чому я кажу практично? Тому що є така патологія, як атрезія гімена. Це коли дівоча пліва суцільна, тобто не має отворів. Відповідно, коли у дівчинки йде менструація, кров та ендометрій не можуть вийти назовні. Це супроводжується жахливими болями і закиданням крові в малий таз. І це потребує хірургічної корекції, тобто розрізу гімена. Це фактично єдиний випадок, коли є менструація без крові. Решта – це нонсенс.
Коли ми ведемо здоровий спосіб життя, коли в нас нормальний індекс маси тіла, наші менструації зазвичай проходять не рясно, відносно не боляче.
Що таке рясні менструації? Чи можуть вони бути причиною низького феритину, тобто дефіциту заліза в організмі?
І справді одна з причин низького феритину – це рясні менструації. Що таке рясні менструації? Це коли прокладку або тампон міняють щогодини, коли виділень настільки багато, що потрібно вставати вночі, щоб замінити засіб гігієни, коли є згустки в півтора-два сантиметри, коли втрачається працездатність у менструацію через те, що потрібно постійно міняти засоби гігієни. Чи місячні справді рясні, ми можемо перевірити за рівнем феритину й рівнем гемоглобіну.Читати ще: Гінекологиня з Луцька розповіла, що таке ендометріоз та хто у зоні ризику
Ви згадали про втрату працездатності. За кордоном є випадки, коли жінка має вихідні під час менструацій.
Це радше стосується менструального болю. Місячні можуть проходити дискомфортно, іноді без якихось об’єктивних причин. Цей стан називається первинною альгодисменореєю. Це коли місячні болючі від їх появи без наявності якоїсь органічної патології. Так буває в частини жінок. Це відбувається через простагландини, які виділяються в порожнині матки під час менструації. Через них матка дуже сильно скорочується і це подразнює больові рецептори. Цей стан досить успішно коригується препаратами, вправами, режимом. Але тут важливо зрозуміти, чи справді немає жодної причини, чи пацієнтка просто недообстежена.
Що можна використовувати для полегшення болю під час менструації? Чи можна впоратися з болем без медикаментів?
Здебільшого це можливо. Це тепло, наприклад, грілка на низ живота, тепла ванна або теплий душ. Досить поширений міф, що тепло, тепла ванна чи теплий душ можуть спровокувати кровотечу. Це неправда. Кровотечу не спричинять, але дуже класно знеболять. Також знеболювальний ефект дають медитативні практики, як-от йога, розтяжка, легкі прогулянки. Тому що розслабляються м’язи організму і, відповідно, матка теж трохи розслабляється.
Можна застосовувати вітаміни групи B, магній. Я завжди кажу пацієнткам, що не обіцяю, що вітаміни знеболять місячні до нуля, але є такі рекомендації і ви точно можете їх застосовувати.
Чи можна ходити в лазню, сауну або басейн у критичні дні?
Можна. Звісно, без фанатизму. Звісно, потрібно вчасно змінювати засоби гігієни.
Чи може біль під час менструації сигналізувати про якусь проблему?
Суб’єктивно – ні. Якщо ваші місячні виснажливі, якщо знеболення не працює або працює короткотерміново, варто звернутися до лікаря, пройти огляд, обов’язково зробити ультразвукове обстеження й із лікарем обговорити потенційний діагноз або норму.
Навіть якщо місячні болючі без якоїсь об’єктивної причини, це не означає, що їх не можна знеболювати і що з цим потрібно жити. Зазвичай первинна альгодисменорея полегшується з віком. Проте якщо є якісь гінекологічні захворювання, то, звісно, їх потрібно корегувати. Я закликаю всіх болючі місячні не терпіти.
Чи бувають випадки, коли спершу менструації проходили без болю, а потім стали болючими? Що робити в таких випадках?
Якщо менструації були спершу неболючі, а потім стали болючі й біль з кожним разом наростає, то, імовірно, є якась причина. Дуже часто менструації стають болючими через ендометріоз. Однак, на жаль, початкову стадію ендометріозу не видно під час огляду, на УЗД, на КТ, на МРТ. Ми можемо її запідозрити лише за симптомами, до того ж, не у всіх. Тому що хтось більш чутливий до болю, хтось – менш чутливий. Він протікає у всіх по-різному.
Завжди, коли мені пацієнтки розповідають, що в них болючі менструації і вони стали болючі з віком, я насторожуюся. Я завжди попереджаю про імовірний ендометріоз. Ми максимально якісно оглядаємося. Якщо нічого не знаходимо, то розробляємо схему повторних обстежень, щоб нічого не пропустити.
Що таке ендометріоз?
Це системне захворювання, коли клітини, які дуже схожі на ендометрій, на слизову в порожнині матки, починають рости, де їм подобається: на маткових трубах, на яєчниках, у стінках матки, на сечовому міхурі, на прямій кишці, на діафрагмі.
Часто в мене запитують, звідки береться ендометріоз. На жаль, ми не знаємо. Є певні теорії, що це поломка в генах чи генетична схильність. Але єдиної, на яку ми стовідсотково опиралися би, поки що, на жаль, немає.
Читати ще: Рак матки: що це та які можуть виникати ускладнення за відсутності лікування
Як часто трапляється ендометріоз у ваших пацієнток?
Не можу назвати якусь статистику серед своїх пацієнток, але можу сказати, що нерідко. Особливість ендометріозу – в тому, що це хронічне захворювання, тобто взяти і пролікувати ендометріоз курсом гормонів та антибіотиків, на жаль, неможливо. Я рекомендую пацієнткам гормональну терапію, і вона дуже класно працює. Станом на сьогодні, окрім гормональної терапії, нічого кращого доказові джерела ще не придумали.
Гормональна терапія – це комбіновані оральні контрацептиви, тобто КОКи?
Якщо ми говоримо про ендометріоз, то перша лінія терапії – це препарати прогестерону, препарати дієногесту. А в КОКах є і естрогени, і прогестиновий компонент.
Які побічні ефекти бувають від приймання КОКів?
Що ми знаємо про комбіновані оральні контрацептиви? Що це досить класно досліджені препарати. Вони можуть застосовуватися як підтримувальна терапія для лікування акне, але не як перша лінія. Ми ніколи не лікуємо КОКами висипання, але як підтримувальний варіант, особливо коли дерматологічна терапія працює дуже повільно, застосовувати можемо.
Щодо комбінованих оральних контрацептивів і ваги, то КОКи точно можуть провокувати набряки, тобто плюс кілограм-два за рахунок затримки води може бути. Щодо набору жирової маси з повітря, тобто якщо у вас не змінюються харчові звички, режим дня, фізична активність, а ви починаєте набирати вагу, то це так не працює.
Я завжди своїм пацієнткам розповідаю, що я людина, яка досить тривало використовує комбіновані оральні контрацептиви як метод контрацепції, і за цей період я була в різній вазі. Зараз я в своїй найменшій вазі за доросле життя, і я досі на комбінованих оральних контрацептивах. Тобто я живий приклад того, що вага змінюється на комбінованих оральних контрацептивах, але це не залежить від приймання таблеток.
Із якими скаргами зараз найчастіше приходять жінки до гінеколога?
У контексті повномасштабного вторгнення я мушу зазначити, що почастішали випадки порушень менструального циклу, зникнення менструації на фоні стресу. Дуже часто до мене приходять дівчата із синдромом полікістозних яєчників, із ендометріозом.
Що таке синдром полікістозних яєчників? Які його симптоми?
Це ендокринно-метаболічний синдром, який характеризується певними ознаками. У пацієнтки простежуються порушення менструацій, нерегулярні менструації, відповідно, нерегулярні овуляції, мультифолікулярні яєчники на УЗД. Також одним із критеріїв може бути гіперандрогенізм – це підвищення чоловічих статевих гормонів або клінічне, або біохімічне. Клінічне – це акне, випадіння волосся, підвищена сальність шкіри обличчя, голови, оволосіння в тих місцях, де ми не любимо бачити волосся. Біохімічне – це за аналізами крові. Іноді воно буває поєднане.
Діагноз ставимо після того, як опитали пацієнтку, оглянули її, зробили ультразвукове обстеження. Також я рекомендую пацієнткам здавати кров на певні гормони. Якщо в пацієнтки є вісім і більше менструацій на рік, ми можемо з синдромом полікістозних яєчників нічого не робити, тому що це теж хронічний стан, його не можна взяти і вилікувати. Ми підбираємо терапію і рекомендації відповідно до запиту пацієнтки.
Якщо пацієнтка не має зайвої ваги, в неї плюс-мінус регулярні місячні, а, наприклад, є акне, я відправляю її до дерматолога. Якщо в пацієнтки все гаразд зі шкірою, з вагою, просто є нерегулярні менструації, ми домовляємося про якийсь підбір або вітамінів та режиму, або якоїсь гормональної терапії, щоб ці місячні все-таки були. Чому? Ми боїмося гіперплазії ендометрію і появи поліпів у порожнині матки. Тому що якщо менструації проходять раз на три місяці, раз на пів року, раз на рік, це означає, що ендометрій у порожнині матки наростає-наростає і не може відшаруватися. Це небезпечно. Це потенційно призводить до тієї ж гіперплазії, до потовщення ендометрію, а нелікована гіперплазія може призвести до онкології. Це може призвести до поліпів ендометрію, до рясних кровотеч, які зупиняють у стаціонарі. Тому менструальноподібна реакція хоча би на препаратах мусить бути. А якщо пацієнтка планує вагітність і в неї тривало не виходить самостійно завагітніти, ми застосовуємо, наприклад, стимуляцію овуляції.
Чи вагітність лікує від певних гінекологічних захворювань?
Це так не працює. Я скажу більше: вагітність – це не поїздка в санаторій. Вагітність не оздоровлює. Це подвійне навантаження на організм. І якщо вам хтось обіцяє, що ви вагітністю щось полікуєте, це неправда. Правда – в тому, що деякі гінекологічні захворювання не проявляють себе під час вагітності. Наприклад, той же ендометріоз. Проте після народження дитини, а особливо після завершення грудного вигодовування і відновлення менструацій, вогнища знову можуть рости. Я тоді рекомендую пацієнтці повертатися на терапію.
Чи якось впливає на жіноче здоров’я відсутність статевих контактів?
Абсолютно ніяк. Будь-які наслідки, про які говорять у соцмережах, – це неправда. Тобто відсутність статевого життя жодним чином не впливає на гінекологічне здоров’я.
Щодо припливу крові до органів малого таза, то цьому сприяє і спорт. Щодо гормонів щастя, то якщо у вас є партнер, якого ви кохаєте, вам хочеться жити статевим життям і ви отримуєте задоволення, то це тільки на користь. А якщо ви робите це через силу, бо так хтось сказав, бо це нібито корисно… Це так не працює.
Чи є оптимальний вік для старту статевого життя?
Хочу зазначити, що вік статевої згоди в Україні – 16 років. Я зараз не буду читати мораль про те, що не варто надто рано починати статеве життя. Просто зазначу: використовуйте, будь ласка, контрацепцію. Це важливо.
Щодо того, коли надто пізно, то немає такої межі. Нічого не змінюється з віком. Дівоча пліва не стає менш еластична, нічого там не заростає. Тобто вік початку статевого життя для кожного індивідуальний. Ви маєте хотіти цього, має бути відповідний партнер. Я прихильниця того, що це має відбуватися, коли є почуття. Вік не має значення.
Як ви оцінюєте різноманітні операції, як-от, наприклад, відновлення дівочої пліви чи інтимне омолодження?
Якщо ми говоримо про ушивання дівочої пліви саме з метою імітації першого разу, то, на мою суб’єктивну думку, це варварство і знущання з жінки. Поясню чому. Наш гімен еластичний. Він у принципі вже має отвір. І перший статевий акт у житті жінки може бути без болю і без крові. Це нормально, тому що гімен просто розтягується. Чи зрозуміє партнер, що це перший статевий акт, якщо не буде болю і крові, не буде якихось ознак від партнерки? Радше ні. Тому що піхва не стає якоюсь інакшою. Тобто фактично все, що роблять, коли коректують дівочу пліву після першого чи не першого статевого акту, – то це беруть краї слизової, зшивають, щоб під час наступного статевого акту партнер цю слизову розірвав. Коли зшивають краї слизової, є невеличкий рубець, і травма під час наступного статевого акту майже стовідсоткова. Свідомо цією операцією створюють дискомфорт і біль жінці. Для чого? Щоб побачити кров на простирадлах? На мою думку, це має відійти в минуле. Я категорично проти.
Щодо естетичної гінекології, то вона досить різноманітна. Деякі операції мають місце бути. Це, наприклад, пластика статевих губ, коли їх розмір чи форма спричиняють пацієнтці дискомфорт під час ходьби, є натирання та набряки під час статевого життя. Проте я категорично проти нав’язування. Я можу сказати як лікарка, як жінка, яка бачила сотні-тисячі статевих губ: немає некрасивого. Поняття красиве-некрасиве нав’язані нам порноіндустрією. З естетичної гінекології, як на мене, ще має місце бути пластика піхви після важких травматичних пологів, коли в пологах були розриви третього-четвертого ступенів. Тоді ми хірургічно це коректуємо.
Читати ще: Онкогінекологиня з Волині – про вірус папіломи людини, рак шийки матки та вакцинацію
Тема вагітності цікавить багатьох. Із якими запитами чи проблемами приходять до вас у спробах завагітніти?
До мене як до репродуктолога пари приходять і для планування вагітності, і в разі ненастання вагітності. Це насправді два різні напрямки. Коли ми говоримо суто про планування, коли пара ще не пробувала жити відкрито, тобто жити статевим життям без контрацепції, а тільки готується – це один перелік обстежень. І коли пара не вагітніє рік або більше, коли є діагноз непліддя – це зовсім інший перелік обстежень.
До речі, щодо діагнозу непліддя, колись у мене запитували: як так, що лікар ставить діагноз непліддя, а жінка через певну кількість років вагітніє, виношує і народжує здорову дитину? Я пояснюю, що діагноз непліддя ставлять після року регулярного статевого життя без контрацепції, а після 35 років – через шість місяців. Нам не потрібно якихось додаткових факторів, щоб постановити факт непліддя. А непліддя якого генезу, тобто на якій ланці іде щось не так, уже визначає репродуктолог.
Коли до мене звертається пара з непліддям, з ненастанням вагітності, є певний список обстежень. Ми обстежуємо чоловіка. Партнер здає як мінімум спермограму. Ми перевіряємо, чи прохідні в партнерки маткові труби, чи є в неї овуляція, чи все гаразд із порожниною матки та ендометрієм. І є чимало пар, де за цими всіма пунктами усе гаразд або практично все гаразд. Коли в пари все добре, а вагітність не настає, ми це називаємо непліддям невідомого генезу. І при такому неплідді ми рекомендуємо або планувати вагітність до того часу, поки вона не настане, або скористатися допоміжними репродуктивними технологіями.
Чому так буває? Насправді медицина ще розвивається, і ми не все знаємо, наприклад, про прикріплення ембріона, про розвиток статевих клітин. На настання вагітності впливає все. Але якщо за згаданими факторами у пари все гаразд, то колись є шанс на самостійне настання вагітності. Якщо ми говоримо про жінку, то дуже важливий оваріальний резерв, тобто кількість яйцеклітин. Тому що може бути таке, що наче жінка здорова, все в неї прекрасно, у партнера теж усе добре, але в жінки яйцеклітин замало для її віку. Тобто теоретично пара може планувати вагітність самостійно певний час. Просто вони в цьому часі обмежені. Я завжди пацієнткам і їхнім партнерам це пояснюю, і ми тоді ухвалюємо разом якесь спільне рішення.
Замороження яйцеклітин. Навіщо це робити?
Я дуже тішуся, коли пацієнтки приходять із таким запитом. У кожної жінки з віком знижується кількість і якість яйцеклітин. Якщо кількість може бути різна, то якість у всіх знижується однаково. Вважають, що до 35 років найкраще народити. Нікого не схиляю зараз бігти і народжувати, якщо не плануєте, але якщо ви розумієте, що хотіли би стати мамою, але не зараз, то варто подбати про замороження яйцеклітин.
Кому це може бути актуально? Тим, у кого є відкладене материнство, або дівчатам, у яких низький оваріальний резерв. Простими словами, коли, наприклад, у 25 років кількість яйцеклітин така, як зазвичай у 40.
Як перевірити свій оваріальний резерв?
УЗД органів малого таза, обов’язково трансвагінальне, на початку менструального циклу, тобто під час або після закінчення менструації. І два статеві гормони: фолікулостимулювальний та антимюллерів. Репродуктолог аналізує, яку кількість фолікулів він бачить на УЗД, що бачить за показниками гормонів, і виносить пацієнтці свій вердикт.
Наскільки безпечно для жінки стати доноркою яйцеклітин?
Це не шкідливо. Як це все проходить? Жінки приймають препарати – або ін’єкційно, або в таблетках, щоб у них в одному менструальному циклі сформувалася не одна яйцеклітина, а якомога більше. Ці препарати достатньо добре вивчені. Вони не мають онкоризиків. Звісно, є якась індивідуальна непереносимість, але зазвичай їх переносять досить добре.
Якщо ми говоримо про донорок яйцеклітин, то для таких дівчат відбувається стимуляція і далі пункція фолікулів. Пункція фолікулів – це мініоперація. Її проводять під загальним знеболенням через піхву. Як і будь-яка мініоперація, вона завжди має певні ризики. Якщо дотримано всіх умов, то ці ризики мінімальні.
Як на мене, найскладніше в процесі донорства яйцеклітин – розуміти, що ти віддаєш свій генетичний матеріал і що десь у світі буде рости людина з твоїм генетичним матеріалом, генетично споріднена з тобою.
Що таке ЕКЗ? І чи це безплатно для українців?
ЕКЗ – це екстракорпоральне запліднення, тобто запліднення поза тілом жінки. Зараз є спроби зробити екстракорпоральне запліднення за кошти держави, якщо пара має діагноз непліддя і коли дотримано певні критерії.
Як можна описати ЕКЗ за пунктами? Перший етап – пара готується до протоколу ЕКЗ, проходить певні обстеження. Другий – стимуляція суперовуляції. Це коли в одному менструальному циклі виростає не одна яйцеклітина, а якомога більше. Третій етап – це пункція фолікулів, тобто забір яйцеклітин. Паралельно із забором яйцеклітин партнер здає сперму, або ж використовують кріоконсервовану сперму. Кожну яйцеклітину запліднюють сперматозоїдом і п’ять-шість днів культивують в лабораторних умовах. Культивують ці клітини фахівці-ембріологи, не репродуктологи. І по завершенню цього терміну або всі ембріони кріоконсервують, або, наприклад, один чи два переносять в порожнину матки, а решту заморожують. Ембріони прекрасно переживають заморожування і розморожування.
Чому в результаті ЕКЗ часто народжуються двійні?
Тому що до певного періоду була практика переносити два ембріони. Зазвичай це робили тоді, коли обидва ембріони були середні за якістю або якийсь був кращої якості, а якийсь гіршої – в надії, що хоча би один приживеться. Іноді приживалося два, іноді – два й один ще ділився наполовину. І власне тому ми маємо багатоплідну вагітність.
Зараз усі репродуктологи світу – прихильники того, що варто переносити один ембріон, щоб ми мали здорову одноплідну вагітність. Багатоплідні вагітності теж можуть бути здоровими, але навіть багатоплідна вагітність, яка настала самостійно, – це все одно певні ускладнення під час виношування та в пологах.
Читати ще: «Я люблю, коли пацієнти приходять парами», – гінеколог із Луцька про планування вагітності
Природні пологи чи кесарів розтин: який із цих методів народження дитини ви зазвичай рекомендуєте пацієнткам?
Зазвичай жінкам здається, що кесарів розтин – це дуже легко. Розрізали живіт, попередньо знеболивши, дістали дитинку і все прекрасно. Але під час кесаревого розтину бувають ускладнення. Після кесаревого розтину на матці завжди залишається рубець. Іноді він занадто тонкий, щоб виносити наступну вагітність. Іноді буває так, що під час наступної вагітності в цей рубець вростає плацента. Це досить тяжке ускладнення. Тому я не є прихильницею якогось конкретного методу розродження. Все має бути за показами.
Звісно, і в природних пологах бувають ускладнення. Природні пологи – це досить важко. Але я прихильниця того, що варто підібрати класного лікаря, варто попередньо проговорити з лікарем усі нюанси, варто готуватися до пологів і розв’язувати питання щодо методу розродження власне під час пологів.
Чи може жінка обрати кесарів розтин самостійно?
На законодавчому рівні в Україні це не дозволено. Офіційно так не можна. Буває таке, що жінка домовляється про природні пологи, але стається кесарів розтин. Буває таке, що жінка домовляється про кесарів розтин, але починається пологова діяльність, вона надто активна і жінка народжує самостійно. Це трапляється рідше, але таке буває.
Що можете сказати про анестезію під час пологів?
Я за знеболення всього, що можна знеболити. Коли я буду народжувати, то народжуватиму тільки з епідуральною анестезією. Навіщо терпіти біль?
А як оцінюєте тренди, як-от народжувати під гіпнозом чи народжувати вдома?
Я прихильниця традиційної медицини. Я не чула ще про пологи під гіпнозом. Чула лише про пологи вдома. Ставлюся до цього негативно. Пологи мають проходити в лікарні, пацієнтка має бути в свідомості, дослухатися до порад лікаря і тоді все буде добре.
Яким методам контрацепції краще віддавати перевагу?
Щодо того, як контрацепція в юному віці впливає на вагітність у майбутньому, то, на мою суб’єктивну думку, надійна контрацепція впливає позитивно, тому що знижує ризик небажаних вагітностей. Якщо ми говоримо про надійну бар’єрну контрацепцію, як-от презерватив або жіночий презерватив, то це мінімізація ризиків інфікуватися хворобами, які передаються статевим шляхом.
До будь-якого методу контрацепції потрібно ставитися відповідально. Таблетки, імпланти, спіралі – це лише після консультації лікаря. І завжди потрібно пам’ятати, що ці методи контрацепції захищають від небажаної вагітності, але не захищають від інфекцій. Для юних осіб, у яких змінюються статеві партнери, найкращий вибір – це бар’єрна контрацепція.
Також зауважу, що спіраль (ні гормональна, ні негормональна) не є абортивним методом. Абортом ми вважаємо явище, коли ембріон прикріпився, а потім із якихось причин відкріпився від ендометрію і вийшов. А спіраль не дає ембріону навіть прикріпитися. А якщо ми говоримо про гормональні спіралі, то в частини пацієнток навіть немає овуляції, тобто не може відбутися запліднення. Усі спіралі перешкоджають проникненню сперматозоїда в порожнину матки, частково згущуючи цервікальний слиз. Тому спіраль, внутрішньоматкова система, не є абортивним методом.
Чи можна призначати і купувати КОКи самостійно?
Я не прихильниця того, щоб дівчата так робили: в когось усе може бути добре, а в когось такий прийом таблеток може закінчитися тромбозом.
Комбіновані оральні контрацептиви – прекрасні препарати. Вони різняться дозуванням і компонентами. І може бути таке: пацієнтка самостійно собі підібрала препарат, починає його приймати, її починають турбувати, наприклад, набряки, кров’янисті виділення, вона думає, що таблетки погані, перестає їх пити, записує гнівні відео в TikTok. Насправді так буває. Препарат не з першого разу ми можемо підібрати ідеально. Для цього існує лікар – щоб пояснити, що так буває, що є такі побічні ефекти, що є такі нюанси прийому, і що робити далі.
Для чоловіків існує віагра, а чи є подібний препарат для жінок?
Це було би науковим проривом, якби щось таке придумали. Але є один важливий нюанс. Як діє віагра? Її активна речовина – це силденафіл. Вона не викликає сексуальне збудження, а просто викликає в чоловіків ерекцію. Наприклад, сексуальне збудження є, ерекції немає, і для того, щоб була ерекція, партнер приймає віагру. В жінок усе складніше. Теоретично, якщо жінка прийме таблетку силденафілу, можливо, в неї станеться нагрубання клітора. Можливо. Але цього мало. Лібідо в жінки – у голові. Збудження починається з голови, і воно починається ще задовго до самого статевого акту. І на жіноче лібідо впливають дуже багато факторів: і гормони, і дефіцит вітамінів, і режим дня, і кількість відпочинку, і якість сну, і стосунки з партнером.
Є такі два поняття, як клімакс і менопауза. Чи є між ними різниця?
Звісно. Клімакс – це такий радше побутовий термін. Коректно казати клімактерій – це період менопаузального переходу і постменопаузи. Це період, коли в жінки знижується кількість яйцеклітин, дещо змінюється характер менструації, вона наближається до припинення менструацій і власне період після припинення менструацій. А менопауза – це факт припинення менструацій.
Дуже часто період відсутності місячних у жінок в дорослому віці називають менопаузою. Насправді коректно казати постменопауза. Менопауза – це факт припинення місячних. Поясню на прикладі. До мене приходить пацієнтка і каже: «В мене остання менструація була рік тому». Я її дивлюся на УЗД. На УЗД немає фолікулів. За гормонами у неї справді рівень такий, як у жінки в постменопаузі. Я кажу: «У вас менопауза». Ми оцінюємо факт менопаузи ретроспективно. Тобто якщо рік немає місячних, у жінки менопауза.
Чи можуть здоровий спосіб життя, корисні звички відтермінувати настання менопаузи?
Частково так. А нездоровий спосіб життя може пришвидшити настання менопаузи. Тому що на вік настання менопаузи впливає кількість яйцеклітин. Вік настання менопаузи може бути закладений генетично. Варто запитати в мами, бабусі, коли в них припинилися менструації. Проте надмірний стрес, хронічний стрес, шкідливі звички, особливо куріння, алкоголь, екологія пришвидшують настання менопаузи. Чи можна якось це відтермінувати? Радше здоровим способом життя. Немає, на жаль, якихось ліків чи вітамінів, щоб яйцеклітини зникали повільніше.
А з настанням менопаузи потрібно приймати якісь ліки, вітаміни?
Це дуже поширений міф. До мене приходять жінки, які впевнені, що якщо в них немає місячних, то їм треба пити гормони. Чому – вони не знають, але треба. Замісну гормонотерапію ми призначаємо лише за показами. Які це покази? Коли в період менопаузального переходу, тобто коли місячні ще є, але їх характер змінюється і жінка наближається до їх припинення, вона почувається зле. Наприклад, є припливи, нічна пітливість, депресивні епізоди, тобто погіршується якість життя настільки, що жінка не може виконувати буденну роботу, якусь звичну працю. Тоді ми це коректуємо.
Буває, що жінка прекрасно почувається. Менопауза – це не завжди про те, що жінка раптово старіє, це не завжди про втрату сексуальної енергії. Іноді це відбувається досить плавно. У таких випадках жодна терапія не потрібна.
Чи можна використовувати лубриканти як доглядовий засіб?
З того, що мені відомо, то наша піхва прекрасно сама себе зволожує, якщо вагінальна флора здорова. Чи варто це робити? Радше ні. Проте під час статевого акту лубриканти використовувати можна і треба. Якщо пара використовує лубрикант, це не означає, що щось у неї не так. Це прекрасний засіб зробити статевий акт комфортним.
Щодо натуральних компонентів, то, наприклад, певні рослинні компоненти можуть спровокувати алергію, особливо в людей, які до цієї алергії схильні. Я раджу обирати лубрикант на водній основі для постійного користування і людям, які дуже чутливі до різних компонентів, – лубрикант без гліцерину. І використовувати під час статевого акту. На щодень, як крем на обличчя, – ні.
Використовувати слину замість лубриканта не варто. Порожнина рота в нас досить брудна, і слина в нас нестерильна. І мікробіом у піхві зовсім не такий, як у роті, навіть якщо ви ретельно почистили зуби. Тому на регулярній основі використовувати слину замість лубриканта не варто. Я не раджу так робити.
Чи відрізняється догляд за статевими органами під час вагітності?
Загалом не відрізняється. Найкращий засіб гігієни і для вагітних, і для невагітних – це проста вода. Її більш ніж достатньо. Підмивати статеві органи варто двічі на день. Якщо жінка хоче, то вона може користуватися якимись мийними засобами. Я прихильниця води. Вода – найкращий метод.
