За інформацією: Суспільне.
Кількість учасників конкурсу Малої академії наук від Черкащини протягом останніх двох років зросла на 50%. Одна з причин — можливість представляти країну на міжнародному рівні, де дітей помічають закордонні заклади вищої освіти та запрошують їх на навчання, надаючи пільги, стипендії та гранти. Тоді як в Україні із 2018 року цій категорії абітурієнтів рішенням Міністерства освіти скасували додаткові бали під час вступу.
Хоч офіційно для призерів МАН та предметних олімпіад бали при вступі не нараховують, втім, кожен університет залишає за собою альтернативну можливість заохочувати абітурієнтів, розповіла Суспільному директорка навчально-методичного центру організації освітнього процесу Черкаського національного університету Людмила Смалиус.
Одинадцятикласниця Ольга Полінко розповіла, що її захоплення космічною тематикою розпочалося у сьомому класі:
"Все розпочалося тоді, коли під час додаткового уроку з фізики я вирішила запитати свого викладача, чи правда, що існують чорні діри. У мене всі в сім'ї лікарі, тому для них така моя зацікавленість астрономією була дуже великою несподіванкою".
Двома роками пізніше школярка долучилася до написання наукових робіт для Малої академії наук.
"Моя перша наукова робота стосувалася комп'ютерного моделювання троянських астероїдів на орбіті Землі, де я доводила, що астероїди з головного поясу можуть потрапити на орбіту Землі в певні точки спокою і залишатися там на мільйони років", — розповіла вона.
Одинадцятикласниця Ольга Полінко. Суспільне Черкаси
З цією роботою Ольга здобула друге місце на всеукраїнському етапі МАН та увійшла до національної збірної, у складі якої представляла країну на міжнародних заходах. А подальші її наукові розробки стосувалися проблем космічного сміття:
"Найбільша кількість космічного сміття наразі малого розміру, і воно перебуває на низьких навколоземних орбітах. Тож коли вони зустрічаються із космічними апаратами, відбувається зіткнення, а космічні апарати виконують повсякденні потреби людства".
Проєкт учениця продовжуватиме і цьогоріч. Це буде її четверта участь у всеукраїнському етапі МАН.
"Для мене однією з найбільших мрій було якраз довести цей проєкт до кінця, до фінішної мрії, в якій я вже побачу, як цей космічний апарат перебуває в космосі і виконує своє завдання", — зазначила Ольга.
Ольга показує свій проєкт. Суспільне Черкаси
Продовжувати наукову роботу планує і в університеті. Наразі отримала пропозицію повного гранту від Київської школи економіки.
"Наразі я не прив'язуюся до конкретного вишу, лише вивчаю всі можливості. Розглядаю і можливість вступу за кордон. Я хочу бачити себе в тому закладі, який буде підтримувати мої амбіції і де я на сто відсотків зможу реалізувати свою ідею", — пояснила школярка.
Науковий керівник дівчини, завідувач кафедри автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Віталій Дідук розповів, що до 2018 року для призерів всеукраїнського етапу Малої академії наук нараховували додаткові бали під час вступу до вищих навчальних закладів:
"Якщо порівнювати, то дійсно були заохочені студенти, на той момент ще абітурієнти, яким це було досить важливо. Сьогодні ми бачимо, наскільки важко потрапити на місця державного замовлення. Боротьба йде за кожну десяту бала, насправді".
Віталій Дідук . Суспільне Черкаси
Нині додаткових балів не нараховують, а все більше дітей відмовляються від можливості взяти участь у конкурсі Малої академії наук та обирають для подальшого навчання закордонні виші, додав він:
"Людям, які вклали багато сил і праці у свою наукову роботу і подальший вибір своєї професії, це досить важливий аргумент. Якщо бути чесним, ми живемо зараз в умовах війни, то тут вибір не тільки якогось закордонного статусного вишу, а ще й можливість залишити нашу державу, поки вони мають таку можливість".
Черкасець Ілля Андрушко перший рік навчається у технічному університеті Дубліна на програмі "Механічна інженерія".
"Я вступив у два канадські виші і в один ірландський, але все-таки вибрав ірландський. Деякі з канадських навчальних закладів пропонували стипендію, але все одно вартість навчання, порівняно з тією стипендією була дуже мала, щоб покрити вартість навчання".
У випускному класі після перемоги на всеукраїнському етапі конкурсу МАН Ілля отримав одне запрошення до вступу від українського вишу, який не пов’язаний з його науковими інтересами.
"Для мене важливим критерієм було те, був виш надавав дуже класний технічний напрямок. Щоб після закінчення навчання я вже міг стати спеціалістом", — пояснив він.
До дублінського закладу вступав на загальних умовах, адже при вступі у закордонні навчальні заклади ті наукові досягнення, які здобув в Україні, не визнаються. В Україні, додав, їх теж нині не враховують.
"Я думаю, що це не справедливо, тому що якщо студент писав якусь роботу чи писав якийсь конкурс, олімпіаду, це означає, що він додатково понад години, які розраховані в школі на навчання, витрачав іще додаткові години. Думаю, що такі студенти на перший час мають отримувати якусь мотивацію, заохочення", — зазначив Ілля.
Черкасець Ілля Андрушко розповідає, що навчається у технічному університеті Дубліна. Суспільне Черкаси
Директорка обласного центру роботи з обдарованими дітьми Людмила Давиденко розповіла: нарахування додаткових балів під час вступу для призерів всеукраїнського етапу МАН Міністерство освіти скасувало у 2018 році, а для призерів предметних олімпіад – у 2020-му:
"Вирішили поставити всіх у рівне положення. Всі пишуть НМТ, щоб преференцій ніяких не було. Хоча це неправильно. Хтось представляє свою область країну і на всеукраїнських і на міжнародних рівнях. Чому вони повинні не отримувати від цього якусь нагороду? Якась мотивація повинна бути стабільна".
Під час вступу та боротьби за державне місце ці бали мали вагоме значення, пояснила пані Людмила.
"У нас щорічно на обласному етапі було до 800 до 850 робіт. Це багато. Зараз набагато менше. Дуже критичним був 2021 рік, аж страшно ставало. А у 2023-2024 роках у нас збільшилася десь на 50 відсотків кількість дітей-учасників. З’явилася можливість взяти участь у всеукраїнському рівні і потім там формується міжнародна команда" — розповіла вона.
Учасників якої на навчання охоче запрошують закордонні університети:
"Наші діти — це наукова еліта. І їхні проєкти досить достойні. Багато хто цікавиться цими проєктами і вони отримують гранти на навчання, фінансову підтримку, і надалі цей проєкт розвивається. У нас відтік дітей дуже-дуже великий".
Скасування додаткових балів під час вступу для молодих науковців — не єдина причина їхнього виїзду за кордон. Втім, ті, хто вирішують залишитися в Україні, мають відчувати свою цінність для неї, вважає Людмила Давиденко:
"Нестабільна ситуація в нашій країні спонукає кожного батька та матір задуматися над майбутнім своєї дитини. Та й сама дитина думає? а який розвиток я зможу отримати у своїй рідній країні. Закінчив ти виш, а що далі? Все-таки мотивація повинна бути. Коли ми ходимо на роботу, в нас є ж мотивація — зарплатня. Хоч вона маленька, але вона є. Чому діти не повинні мати таку мотивацію?".
Директорка навчально-методичного центру організації освітнього процесу Черкаського національного університету Людмила Смалиус розповіла: хоч офіційно для призерів МАН та предметних олімпіад бали при вступі не нараховують, втім, кожен університет залишає за собою альтернативну можливість заохочувати абітурієнтів:
"У нашому університеті вже декілька років поспіль діють курси професійної орієнтації учнівської молоді, які спрямовані саме на підготовку вступників для вступу на певні спеціальності".
Людмила Смалиус. Суспільне Черкаси
Серед них — математика, хімія, агрономія та інші спеціальності.
"Ми організовуємо ці курси із основних предметів НМТ, які мають складати учні. Вони відвідують заняття, проходять певний контроль, і потім мають можливість скористатися балом, який вони можуть отримати, і він нараховується до конкурсного балу", — пояснила пані Людмила.
Після курсів абітурієнти можуть отримати до десяти балів, додала вона. Торік зареєструвалося 165 вступників, а до фінального тестування допустили 12 людей, п'ятеро із них скористалися цією можливістю для вступу.
За інформацією заступниці міського голови Черкас Анастасії Чубіної, яку вона опублікувала у фейсбуці, цьогоріч понад 28% черкаських випускників поїхали навчатися за кордон. Лідерами є Польща, Словаччина та Німеччина.
Щодо ситуації по області, то начальник обласного управління освіти Валерій Данилевський пояснив: точної статистики випускників, які обирають навчання за кордоном, не ведуть. Втім, додав він, закордонні університети виявляють значну зацікавленість українськими абітурієнтами:
"Ми сьогодні відстежуємо і бачимо, що кожна така дитина, навіть якщо це просто призер олімпіад, отримує по кілька запрошень від іноземних вишів. Їм пропонують різні гранти, програми. І очевидно, що ці діти в підсумку і обирають їх. Бо в них є можливість отримати дуже гарну освіту за кошти іншої держави і той диплом буде котуватися".
Тому, зазначив посадовець, для молодих науковців було б доцільно повернути пільги при вступі до вишів. Як депутат обласної ради він підготував звернення до уряду з вимогою їх відновити та винесе цю пропозицію на розгляд наступної сесії облради:
"Фактично іноземний виш, не вклавши ні копійки в розвиток, в навчання, отримує класного фахівця. Дуже б хотілося їх підтримати, ці діти дійсно гордість нашої країни і хай би вони і далі жили й творили тут".
Аби з’ясувати, чи є у планах Міністерства освіти повернення нарахування додаткових балів при вступі для призерів МАН та предметних олімпіад, Суспільне спрямувало інформаційний запит. Щойно отримаємо відповідь — повідомимо.
