За інформацією: Суспільне Хмельницький.
В Ужгороді переселяють ВПО. У чому причина. Суспільне Ужгород/Тетяна Рожновська
В Ужгороді переселяють вимушених переселенців через реорганізацію колишнього держпідприємства "Реабілітація". Люди жили там протягом двох років.
Із скаргою на порушення своїх прав жителі колишньої «Реабілітації» звернулися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця. Як вирішується питання із переселенням людей, які місця проживання їм запропонували та чи всі погодилися на переїзд — читайте у матеріалі "Суспільне Ужгород".
До осені 2024-го року ця установа в Ужгороді називалася Державним підприємством "Науково-практичний медичний центр "Реабілітація". Із початку повномасштабного вторгнення тут розмістили вимушених переселенців.
"За рішенням Дніпропетровської ОДА розпочалася евакуація і розселення жителів Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей. Всього евакуювали 107 людей", — розповіла Суспільному директорка департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОВА Ольга Травіна.
За її словами, в "Реабілітацію" поселяли зокрема мам із дітьми та людей з інвалідністю. "У 2024-му році ми отримали офіційне повідомлення про те, що розпочато процес реорганізації установи шляхом приєднання її до Харківського фармакологічного інституту", — розповіла Травіна. Також їм повідомили, що військова адміністрація "має вжити всіх заходів для переселення внутрішньо-переміщених осіб, які проживають зараз там".
У вересні до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця надійшло колективне звернення від 93-х переселенців про те, що їх змушують покинути місце проживання, розповів представник омбудсмана в області Андрій Крючков.
"Гарячої води немає". Що кажуть люди про умови проживання
"Ми подавали документи у Верховну раду. Відповіли, що до березня 2025-го року нас ніхто чіпати не буде", — розповіла Суспільному вимушена переселенка з Нікополя Раїса Аленіна. "Потім сказали, що підготують приміщення якесь, що 50 мільйонів виділили на це. Але бачите, нас навіть до нового року тримати не хочуть", — каже жінка.
Представник омбудсмана на Закарпатті Андрій Крючков каже: були обіцянки, що нікого виселяти не будуть протягом пів року. "Під час наради керівництво МОЗ взяло на себе зобов’язання, що протягом найближчих 6-ти місяців примусово із держустанови "Реабілітація" виселяти не будуть до того часу, поки не запропонують їм інше місце тимчасового проживання, яке буде відремонтоване і буде задовільняти мінімальні потреби".
За словами Ольги Травіної, частині людей запропонували оселитися у гуртожитку у Хусті. Близько десяти людей погодилися.
"Там поверхи…Мені хоча б на другий, важко підніматися…А там все зайнято", — каже переселенка з Нікополя Раїса Аленіна. "Ремонт там і меблі нові. Але у нас є причини залишатися в Ужгороді", — розповів переселенець Костянтин Фучкін.
Гуртожиток Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти в Ужгороді став ще одним місцем, куди, за словами Ольги Травіної, запропонували переселитися частині жителів, які проживали у приміщенні "Реабілітації".
Через реорганізацію з колишнього ДП «Реабілітація» в Ужгороді переселяють вимушених переселенців. Суспільне Ужгород/Тетяна Рожновська
"Саме родини з дітками і з людьми із інвалідністю змогли переїхати сюди. Найменш травматичний шлях переселення насамперед для дітей, які так само будуть продовжувати навчатися в школах Ужгорода", — каже Травіна.
За словами вимушених переселенців, інших варіантів в Ужгороді просто не було. "Нам запропонували цей гуртожиток, ми змушені були на нього зголоситися, бо інших варіантів немає", — каже вимушена переселенка з Нікополя Христина Бтюткіна. "Оскільки у мене троє дітей і 82-річна бабуся під моєю опікою, то у нас будуть дві кімнати".
"Нас четверо Три тумбочки, два стільці. Оце і все, що можна сказати. У кімнаті тепло. Гарячої води немає", — коментує вимушена переселенка з Марганця Надія Майєр.
"Ми гріємо воду і якось обмиваємося. Труби холодні", каже вимушена переселенка з Нікополя Олена Пучіна.
Натомість у коментарі Суспільному директор Закарпатського інституту післядипломної освіти Ярослав Сивохоп запевняє, що вода таки є. "Там є бойлер на 400 літрів і, звичайно, у пікові навантаження зранку чи увечері, коли люди приходять з роботи і всі одночасно хочуть піти в душ, то ті, хто перші пішли, гарячу воду випустили, бойлер наповнюється холодною водою, а інші не чекають, щоб вона нагрілася".
Ярослав Сивохоп каже: "Цей гуртожиток із самого початку не був спроектований для довготривалого проживання. Оскільки ми заклад освіти, який займається підвищенням кваліфікації педагогів, то він використовувався для короткотермінового проживання".
Представник омбудсмана на Закарпатті Андрій Крючок повідомив, що умови у гуртожитку не відповідають вимогам. "Наразі не облаштоване місце для прання, пральними і сушильними машинами, не облаштовано місце для приготування їжі", — додає Крючков.
Гуртожик післядипломної освіти в Ужгороді. Суспільне Ужгород/Тетяна Рожновська"Спочатку був великий тиск, у "Реаблітації" сказали, щоб ми і за два дні забиралися звідти, і щоб заяви писали, що ми тільки на два тижні залишимося. Що тут все нам повідключають. І світло, і воду, і ніхто нам не буде тепло вмикати", — розповіла переселенка із Нікополя Олена Пучіна.
За словами Андрія Крючкова, вони отримали друге колективне звернення, саме щодо психологічного тиску. "Ми здійснили три моніторингові візити до держустанови "Реабілітація". Виявили, що опалення не увімкнули і температура повітря у кімнатах, де проживали сім’ї з дітьми, в день була лише 13 градусів. Ми встановили, що адміністрація вимкненула один бойлер на гарячу воду. Ми перевірили приміщення, де знаходяться котли і встановили, що бойлер був примусово вимкнений, хоча, зі слів людей, адміністрація повідомляла, що він несправний".
Після звернення до МОЗ, уже вони керівництво міністерства впливало на очільників Харківського фармацевтичного університету з вимогою увімкнути опалення та забезпечити людям гарячу воду.
12 листопада "Суспільне Ужгород" відправило запит до МОЗ, щоб дізнатися причину реорганізації і як вирішують питання із переселенням людей, які проживали в "Реабілітації". Відповідь наразі очікуємо чекаємо.
Наразі у гуртожитку Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти живе 33 людей із числа тих, хто до цього мешкав у державному підприємстві "Реабілітація".
"Ми спільно із представниками військової адміністрації і з представниками гуманітарної місії "Проліска" обстежили гуртожиток. Визначили основні критичні вузли, які потребують втручання. Це душові, кухонний простір. Прийняли рішення у 2025-му році провести ремонт", каже директор Ярослав Сивохоп. "Першочергово будемо розширяти кухонну площу. Буде створена спеціальна зона, де розмістимо пральні та сушильні машини, а також будуть відремонтовані душові".
"Заселення теж дасть додаткові за орієнтовними оцінками від 150 до 200 додаткових місць для поселення внутрішньо-переміщених осіб", розповів керівник гуманітарної місії "Проліска" Євген Каплін.
За словами Ольги Травіної, у приміщенні колишньої "Реабілітації" залишаються 14 вимушених переселенців. Вони відмовилися переїжджати у згадані гуртожитки Хуста та Ужгорода, а також в інші запропоновані місця тимчасового проживання для вимушених переселенців на території Закарпаття. Наразі місце проживання для них ще шукають.
