Багатьом мешканцям Дніпра, особливо старшого покоління, добре відома неофіційна назва великого житлового масиву міста – Мандриковка. Походить вона від назви старовинного казацького поселення на місці, де 50 років тому з’явилася нова забудова.
Про історію цього поселення нагадав відомий дніпровський дослідник, архітектор Сергій Булавенко. Назва походить від зимовника казацького осаула Андрія Мандрики, який розташовувався на березі Дніпра під високою горою. Сюди після початку будівництва Катеринослава почали переселятися люди з території майбутнього міста. У 1850 році тут жили 393 особи (61 двір), а у 1897 г. вже — 895 мешканців (при цьому у перепису враховувалися тільки чоловіки).
– Звичне життя Мандриківки порушила індустріальна революція кінця 19 століття. З того часу її почали ділити на південну та північну. Південна – лоцманська – ще довго зберігала самостійність. Північна з того часу стала фігурувати як частина Катеринослава. Тут відкрилися цегельні, меблева фабрика, “красильний заклад” та броварня, – пише Булавенко.
Рельєф місцевості обумовив кривізну вулочок та числені спуски, які подекуди збереглися і до сьогодні. Електрика на поселенні з’явилася в середині 1930-х. А багатоповерхова забудова розпочалася у 1969 році. Новий житловий масив зводився на намитому ґрунті. Де на той час був беріг Дніпра та як змінився ландшафт, можна добре побачити на світлинах з книги «По Катерининській залізниці» 1903 року.
Житловий масив спочатку носив назву «Лоцманський». А у «Перемогу» було перейменовано у 1975 році. Його автори П.Р. Нірінберг, Н.Т. Розанов, О.Г. Хавкін, Є.Б. Яшунський, А.П. Воловик, В.К. Ґудзь – у 1983 році удостоєні Державної премії СРСР.
Зараз територію колишньої Мандриковки займають 1–3 масиви «Перемога».
