За інформацією: Суспільне Вінниця.
Юрій та Павло Мигуни. Особистий архів Павла Мигуна
Юрій Мигун долучився до лав Сил оборони на початку повномасштабного вторгнення РФ. Він служив сапером у 35 бригаді морської піхоти, мав звання сержанта. Юрій розміновував українську землю на Херсонщині, Запоріжжі й Донеччині.
Юрій Мигун на фронті. Особистий архів Павла Мигуна
За енергійність Юрію дали псевдо "Еней", розповів побратим "Цезар".
"Еней був парубок моторний і хлопець хоч куди козак". Він завжди був гарним побратимом. Підтримував в побуті, на бойових виконував завдання. Пройшли ми з ним немаленький шлях від початку повномасштабної війни. Він був справжнім морським піхотинцем. На жаль, влітку 23 року при контрнаступі Юра віддав своє життя за нашу країну. На жаль, найкращі завжди ідуть першими", — розповів побратим Юрія Мигуна на псевдо "Цезар".
"Еней" загинув 14 червня 2023 року поблизу села Старомайорське, на Донеччині під час зачистки російських позицій. У Щасливій на його честь назвали центральну вулицю.
До лютого 2022 року Юрій Мигун працював вчителем у сусідній Білозерці. У рідному ж селі розвивав спорт, зокрема, організував футбольну команду, згадує його учень та друг Роман Нецимайло.
"Наштовхував нас чимось займатися: футболом, їхати на теніс на змагання. Це ось Юрина нагорода, це вже наші, він нас возив по футболу. Всіх він об’єднував, він всіх стягував до себе", — розповів друг Юрія Мигуна.
Юрій Мигун. Особистий архів Павла Мигуна
В Білозерці, у школі, де працював "Еней", організували фотовиставку його робіт та вивісили прапор із підписами побратимів та бойовою нагородою Юрія. Після завершення педуніверситету, він повернувся до рідної школи викладати фізичну культуру.
"Для школи він побудував спортзал. Бо поки він не був вчителем фізкультури, не було спортзали", — розповіла вчителька Анжеліка Завірюха.
Пам’ятна дошка Юрію Мигуну на школі в селі Білозерка, де він працював учитилем. Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров
Юрій Мигун — єдиний син, біль втрати не може прийняти й досі, розповів батько загиблого оборонця Павло Мигун. Звести церкву у Щасливій вирішили, аби його "Еней" жив у справах.
"При загибелі близьких виплачуються гроші. Але це "чорні" гроші, які не хочеться пускати на особисте, а хочеться щось зробити для людей, в пам’ять про сина, тому вирішили побудувати храм", — пояснив Павло Мигун.
Проєкт храму в пам’ять про загиблоого оборонця Юрія Мигуна. Особистий архів Павла Мигуна
Храм Православної церкви України в пам'ять про Юрія Мигуна в селі чекають, розповів виконувач обов'язків старости села Михайло Микулін.
"300-400 чоловік які хочуть ПЦУ. Це дуже важливо. Ця церква, що її люди чекають тут як Бога. Тут дуже багато людей іде в церкву. Люди ходять до церкви, хочуть ходити. Це буде пам’ять для поколінь, що була така людина в селі, воїн", — повідомив Микулін.
Наразі вже вимурували фундамент майбутньої церкви, заклали капсулу та провели чин заснування храму.
Фундамент церкви в Щасливій, яку будуть в пам’ять про Юрія Мигуна. Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров
За тиждень майстри мають із колод скласти стіни та встановити чотири куполи. Церква, розповів Павло Мигун, буде в козацькому стилі у вигляді хреста. Завершити всі роботи планують до 23 квітня, аби відкрити церкву до дня Святого Юрія.
