За інформацією: Суспільне.
Майор Віктор Романенко. Західне регіональне управління Держприкордонслужби України/Facebook
Майор Віктор Романенко починав свій шлях військового ще в 1990-х роках, пройшов бої на Донецькому та Луганському напрямках. Він повернувся до служби у Мукачівському прикордонному загоні після важкого поранення під Привіллям у Луганській області.
Історію прикордонника розповіли на Facebook-сторінці Західного регіонального управління Держприкордонслужби України.
Після закінчення Хмельницької школи №3 у 1990 році хлопця призвали на строкову службу до ракетних військ. А вже за два роки він ухвалив рішення залишитися у війську і продовжити службу в прикордонних військах, ідеться у відомстві.
"Моє покоління розпочинало доросле життя у країні, яка нарешті стала вільною та суверенною. Вона так само, як і ми, тільки вчилася дихати на повні груди", — розповів Віктор Романенко.
Майор Віктор Романенко. Західне регіональне управління Держприкордонслужби України/Facebook
Згодом він вирішив стати офіцером і вступив до академії прикордонних військ України у рідному Хмельницькому. Після випуску служив на державному кордоні.
У 2014 році Віктор Романенко перебував у запасі. У цивільному житті працював інкасатором. Однак, вирішив знову стати до строю, розповіли у дописі.
Військовий потрапив до підрозділу Національної гвардії України. Разом із побратимами виконував бойові завдання на Луганському та Донецькому напрямках – поблизу Попасної, Кримського, Бахмута.
За інформацією ДПСУ, з початком повномасштабного вторгнення Віктор долучився до 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса.
У одному з боїв під Привіллям, у червні 2024 році ворог здійснив обстріл позицій та один зі снарядів розірвався зовсім поруч із захисником. Прикордонник дістав поранення ніг та голови, розповіли у ДПСУ.
"У якийсь момент мені здалося, що я вже загинув. Було нічне боєзіткнення, навколо суцільна темрява. Я відчував, як кров заливає очі, нічого не бачив. Навпомацки знайшов автомат, попросив когось допомогти вмитися, але ніхто мені не відповів. Тоді й подумав, що, мабуть, уже на тому світі. Трішки броньований став. Маю чотири уламки у лобній частині голови", — поділився Віктор Романенко.
Майор Віктор Романенко. Західне регіональне управління Держприкордонслужби України/Facebook
Після лікування та реабілітації майор повернувся до служби. Наразі він продовжує службу у Мукачівському прикордонному загоні.
"Коли над позиціями з’являються наші літаки чи гелікоптери – це зовсім інший настрій. Тоді ворог притихає, а ми розуміємо: небо над нами тримають свої", — розказав захисник.
