За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Центральний корпус Тернопільського мистецького фахового коледжу ім. С. Крушельницької. Тернопільська ОВА
Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької відзначив дні коледжу. З часу його заснування минуло 67 років. Як працює мистецький заклад Українському радіо Тернопіль розповів виконувач обов'язків директора коледжу Сергій Маловічко.
У соцмережах коледж робить презентації, популяризує здобутки студентів та викладачів. Останні кілька років бачимо, що студенти стали активно виходити в люди.
Абсолютно правильно зауважено, якось приємно дивуєшся, тому що це пріоритет. Зараз і життя дуже таке мобільне, швидкоплинне і потрібно давати про себе знати. Наш заклад є досить знаним і наші студенти досить знані й на теренах України, і за кордоном. Тому наш пріоритет дійсно виходити в люди. Наші діти досить окрилені, моментально це відчувають, реагують. І це, в принципі, дає поштовх для розвитку і їх, і нас.
Розкажіть про волонтерські проєкти коледжу та те, що ви робите для Збройних сил України.
Це наш святий обов'язок. Ми їдемо в лікарні до наших воїнів, збираємо кошти, даємо концерти. І ми вже почали працювати над комерційними концертами, тому що запрезентували свою діяльність і люди почали зголошуватися, що хочуть до повтору, хочуть ще раз прийти. І тому ми збираємо донати, ставимо скриньки, скільки можемо. Навіть були два комерційних концерти, де ми пробували вже заробляти гроші і, звичайно, виділяти їх, відвозити нашим воїнам. Цільова допомога була і на фронт, і де наші студенти служать. І ми не перестанемо це робити до нашої перемоги.
Ви згадали про велику сцену. До недавнього часу коледж не мав такої великої сцени.
Так, це була досить така камерна сцена в першому корпусі, були проблеми з приміщенням. Зараз ви цю сцену отримали.
Як ви реалізуєте потенціал учнів, ну і до речі, викладачів на цій сцені?
Ми маємо тепер можливість робити масштабні мистецькі проєкти, де залучені не тільки солісти, залучені колективи і не тільки наші, а навіть приїжджі, які хочуть побувати на тій сцені. Це зала на 500 місць, яка є дійсно досить акустичною в західній Україні. Це стверджували вже київські спеціалісти, яких ми запрошували для обстеження акустики. Це є амфітеатрова зала і там акустика абсолютно притаманна до аудіо виконання, живого виконання музики. Тому це є новий подих дітям, новий подих викладачам.
І ми цей зал вже завели в єдину базу, в єдину сітку залів України, концертових залів, де вона вже знана. Готуємо її, облаштовуємо, люди хочуть приїздити великим симфонічними оркестрами, якимись ансамблями, для того, щоб презентувати своє мистецтво. Ми зробили великий проєкт, який триває третій рік поспіль — "Музика незламних". Це звіти наших мистецьких колективів, наших солістів, наших студентів. Вони традиційно відбуваються в травні місяці.
Щоправда в холодну пору року ми там не виступаємо, бо вся будівля потребує реконструкції, але ми вже сцену облаштували, студію облаштували, репетиційні зали облаштували.
Училище має три корпуси, і це фактично четвертий. Чи стане він заміною для отих всіх трьох корпусів, які є?
Повністю заміною він не стане, тому що ми не розмістимося в одному корпусі. Але це є дуже потужне доповнення до нашого навчального процесу, до наших всіх форм роботи. Я переконаний, що ця будівля, ця зала буде дійсно представницькою родзинкою нашого міста і області. Звичайно, її треба облаштовувати, будівля потребує приведення до ладу.
Журналістка Наталка Андрушко-Колтун і виконувач обов’язків директора коледжу Сергій Маловічко. Суспільне Тернопіль
У світлі останнього конфлікту коледжу з ветеранами, які мали претензії на цей заклад, якраз і йшлося, що там немає опалення, тобто приміщення не пристосоване. Хто має виділити на це гроші? Яким чином цю проблему вирішити?
Ми є заклад комунальний. І наш власник обласна рада, і на тому є крапка. Тому ми повністю підпорядковуємося бюджету, фінансуємося з обласного бюджету. Відповідно, нам наша влада виділяє кошти на існування і функціонування нашого закладу. Як і було, як і є, нічого не змінено. Звичайно, ми очікуємо від нашої влади, щоб вона нам допомогла в облаштуванні. Звичайно, зараз час не той, бо війна, це ми розуміємо, небагато коштів, ресурсів треба більше давати на наші збройні сили.
Тому ми маємо розуміння того, можливо, не на часі, але все рівно надія залишається, що ми таки облаштуємо за допомогою і влади, спонсорів, грантів. Над цим ми й працюємо. Ви згадали той конфлікт, то так вже сидів, аналізував і мені видається, що трошечки пішло непорозуміння в плані комунікації. Тому що ніколи ми не могли повірити і не віримо до цих пір, щоби дійсно військові, чи влада хотіла відібрати в дітей будівлю, приміщення.
Мені видається, що очевидно десь брак комунікації, десь якісь свої бачення різні. І це нормальна історія в житті кожної людини, в житті кожної країни там чи міста. Але слава Богу, що дослухалися влада до нас, дослухалися військові.
Я щиро дякую, ще раз є нагода подякувати дійсно і військовим, і владі. Збиралися всі комісії, збиралися бралися депутати, висловлювали свої побажання і прийняли рішення, щоби це питання відкласти і не повертатися до нього, оскільки заклад функціонує, він показує досить достойні результати. Інше питання, що в новому приміщенні треба багато дооблаштувати, але це дасть великі плоди.
Діти, студенти, вихованці коледжу, беруть призові місця на конкурсах. Вони стають знаними музикантами. Ким ви пишаєтеся?
Безмежна кількість, понад 5000 випускників тільки. Я не перестаю гордитися. І ми маємо дуже велике представництво в нашій країні, в наших випускників, які вже очолюють наші мистецькі заклади. Ректор Львівської музичної академії, народний артист Ігор Пилатюк. Проректор Київської національної музичної академії Михайло Мимрик. Віднедавна ректорка Одеської національної музичної академії Олена Хіль. Наш знаний український і світовий композитор Іван Небесний, який зараз, до речі, є викладачем коледжу.
Всі разом молимося на цей рівень, молимося на рівень на наших викладачів. Я їх всіх називаю професорами, бо вони дійсно пройшли великий вишкіл і педагогічний, і методичний, і людський, і вони дають результат.
Що у ваших найближчих планах?
Плани розвивати наш центральний корпус, на який ми маємо великі надії, тому що він дозволить всім нам, не тільки колективу коледжу, а навіть цьому місту, всім митцям зорганізуватися на базі такої творчої лабораторії. У мене є таке бачення, що можна було б об'єднатися ще більше. Коли ми будемо разом, ми зможемо робити великі, потужні проєкти. Також багато концертів хочеться відновити. Ми над цим працюємо.
