За інформацією: Суспільне Вінниця.
Юрі з побратимами. Колаж зі світлин з Instagram/_don_prevo_
Суспільному він розповів, що українську вчив на війні. 2023 року він приїхав в Україну й став на її захист.
"За війною в Україні я стежив з 2014 року, а коли почалася повномасштабна — я не міг залишатися байдужим. Почув, що відкривається набір у батальйон іноземців, які можуть приїхати й захищати Україну разом з українськими бійцями, і 2023приїхав у Львів. Пішки ходив по рекрутингових центрах, витягав італійський паспорт, казав, що я італієць і хочу захищати Україну", — розповів Юрі Превіталі.
Юрі з побратимами . Колаж зі світлин з Instagram/_don_prevo_
Так іноземець підписав контракт із 49 окремим штурмовим батальйоном "Карпатська Січ" й вирушив на фронт.
"Я нічого не говорив батькам. Сказав лише своєму молодшому брату і кільком друзям. Батьки думали, що я поїхав у тур Європою. Коли почули, що я в Україні вони були шоковані, а коли я сказав їм, що йду воювати — шок був ще більшим. Зараз батьки мене підтримують. Переживають, коли я на "нулі", але вони зрозуміли мій вибір".
Юрі Превіталі. Instagram/_don_prevo_
Юрі — із містечка поблизу Бергамо. Він був водієм вантажівки. І хоч ні військового фаху, ні рідні чи друзів в Україні у нього не було, втім, мав величезне бажання допомогти українцям дати відсіч росіянам.
"Моя перша місія була в Лимані. Я і ще двоє хлопців мали забрати двохсотих. Вона закарбувалася в моїй пам'яті. В Італії я ніколи такого не бачив".
Юрі Превіталі у Вінниці. Суспільне Вінниця
За два роки служби у ЗСУ Юрі побував у таких населених пунктах, як Харків, Слов'янськ, Краматорськ, Костянтинівка, Добропілля, Запоріжжя, Дніпро, Лиман. За цей час він двічі потрапляв до шпиталю, але щоразу повертався до побратимів. Були серед них не лише українці, а й американці, аргентинці, іспанці й німці.
"Найгірше з війни, це коли побратим помер у мене на руках. Ми кілометр несли на ношах 20-річного німця. Залишалося 100 метрів, але він помер, бо мав дуже серйозні поранення. Було дуже важко. Він був іноземцем, як я, який приїхав воювати за Україну", — розповів Юрі.
Юрі Превіталі на Європейській площі. Суспільне Вінниця
Він сказав, що росіян, які зазіхнули на чуже, не розуміє.
"На одній з місій, коли я очі в очі вистрелив у російського солдата, було неприємно. Думав, що він теж має родину. Я пішов до капелана. А він сказав мені: "Не сприймай їх, як людей. Якби він думав про свою родину і рідних — він би ніколи не прийшов на українську землю".
Італієць Сальваторе Загато, який з дружиною Оксаною мешкає у Вінниці, розповів нам, що знає чимало українських захисників, а ось земляків серед них іще не зустрічав.
"40 років я пропрацював у ДСНС Італії. Я злюся на себе, що не можу піти на фронт. Я дуже пишаюся італійцями й іншими іноземцями, які приїхали захищати Україну. Шкода, що я не можу допомогти. Якби я був молодший на років 15 і не мав проблем зі здоров'ям, теж пішов би на війну", — сказав Сальваторе Загато.
"Радісно, що є такі люди, які приїздять захищати нас і нашу Батьківщину. Велика їм дяка і шана!", — сказала Оксана Бучек.
Юрі, Сальваторе та Оксана у вінницькому кафе. Суспільне Вінниця
У Вінницю Юрі Превіталі приїхав у відпустку. Як іноземець, він має право на неї після закінчення кожного шестимісячного контракту. У середмісті він прийшов до алеї прапорців, аби вшанувати своїх полеглих українських побратимів.
Юрі прийшов до алеї прапорців вшанувати пам’ять загиблих побратимів. Суспільне Вінниця
Юрі розповів, що на війні важко думати про майбутнє. Втім, все ж розповів, що мріє про сім'ю, дружину, дітей.
"Зараз хочу поїхати в Італію. Побачити свою сім’ю. 10 місяців я не бачив маму. В мене там є 99-річна бабуся. Дай, Боже, їй здоров’я. Піду на море".
Юрі прийшов до алеї прапорців вшанувати пам’ять загиблих побратимів. Суспільне Вінниця
Після відпочинку Юрі планує повернутися в Україну, на фронт.
"Поки йде війна, я буду в Україні, а далі час покаже. В Україні вільно дихаєш. Є свобода. Відкриті, щирі люди. Коли приходиш до людей у села, у них хоч немає статків, але вони тобі на стіл покладуть найкраще".
Юрі розповів, що, поки в Україні війна, він потрібен тут.
"Це моя теж війна. Все буде Україна! Наша Україна!", — сказав Юрі Превіталі.
