За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Аппаз Куртамет. Кримська правозахисна група
Вже понад два роки за ґратами перебуває 22-річний Аппаз Куртамет — наймолодший український політв'язень, якого Росія незаконно засудила до 7 років позбавлення волі за "фінансування тероризму". Окупанти затримали кримського татарина, коли йому було 19 років. Нині бранця Кремля утримують у російській в’язниці, що відома як "Владимирський централ".
Як через переказ Куртаметом 500 гривень знайомому росіяни сфабрикували справу проти чоловіка та історію життя наймолодшого бранця Кремля з України розповіла для Суспільне Крим матір кримського татарина Айше Куртамет.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Аппаз Куртамет народився у селищі Новоолексіївка Херсонської області. До повномасштабного російського вторгнення в Україну та затримання окупантами чоловік мешкав у Києві. Там він працював в IT-компанії та волонтерив. До цього понад рік мешкав в Одесі та викладав кримськотатарську мову в Кримськотатарському культурному центрі.
Як згадує його матір, після початку широкомасштабної війни вона разом із сином переїхала до Львова.
"Ми поїхали до Львова з Києва. Він на цьому наполіг. Він хотів перевезти мене трохи далі. Жили ми в Києві — в центрі, можна сказати. Це був Солом'янський район. Після вибуху однієї 24-поверхової будівлі, він сказав: "Мамо, треба мені тебе ховати кудись, тут небезпечно". Він вмовив мене поїхати до Львова, у Львові він волонтерив і також працював в IT-компанії віддалено", — зазначила Айше Куртамет.
Зі Львова у травні 2022 року мати поїхала до Туреччини, щоб підтримати старшу дочку перед пологами. Тоді вони з сином бачилися востаннє.
"Я попрощалась з ним у Львові на залізничному вокзалі. Все, що я його просила — щоб він був обережним, щоб підтримував зв'язок з нашою діаспорою у Львові. Усе вийшло так спонтанно, звісно він нічого з цього не встиг. Відкрилась дорога додому й він вирішив поїхати туди", — розповіла мати політв'язня.
Наймолодший політв’язень Кремля. Instagram/Kurtamet
У липні 2022 року Куртамет повідомив своїй матері, що вирішив навідати сімейний будинок у Новоолексіївці.
"Наш будинок був зайнятий квартирантами. Вони поїхали, дім спорожнів і нам сказали, що є небезпека, що будинок можуть зайняти (російські військові — ред.). Він сказав, що протягом двох тижнів повернеться. Поїхав безнапасно. Приїхав додому. Усе було чудово, дорога була вільна, у селищі Новоолексіївка небезпечного нічого не було. Але в один момент зв'язок з ним зник", — пригадує Айше.
Після двох днів "поза зоною" рідні зрозуміли, що з Аппазом щось трапилося. Але ще довго не могли з'ясувати, що саме.
"Зв'язок зник. Протягом трьох місяців родина нічого взагалі не знала, де він, що з ним відбулося, куди зник. Лише через три місяці хлопцю надали можливість зателефонувати мати й повідомити, що в СІЗО в окупованому Сімферополі й він був заарештований", — розповіла менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру (КРЦ) Зарема Барієва.
Хлопця на блокпосту викрали російські силовики. Instagram/Kurtamet
Матір Куртамета вже з тюремного листування дізналася, що тоді, в липні 2022-го, сина викрали російські силовики. Як зазначила Барієва, окупанти затримали хлопця через банківську транзакцію, яку виявили в його телефоні.
"Він був звинувачений у "фінансуванні тероризму". Але ж це просто абсурд, тому що він позичив 500 гривень своєму однокурснику з міста Ескішехір (місто у Туреччині — ред.). Хлопець на той час служив, скажімо так, у добровольчому батальйоні "Крим". І Аппаз позичив йому 500 гривень. Це послужило "приводом" для того, щоб заарештувати хлопця і винести вирок в 7 років", — зазначила менеджерка КРЦ.
За словами матері, росіяни пропонували Аппазу співпрацю в обмін на свободу. Але він відмовився. Торік 20 квітня окупаційний суд у Сімферополі засудив його на 7 років за нібито фінансування тероризму.
До грудня цього року чоловік перебуватиме у в’язниці "Владимирський централ". Далі його етапують в колонію. У липні сестра Куртамета вперше їздила до нього на дводенне побачення.
"Він там перебуває в цій суворій в'язниці. Ця сувора в'язниця — для вбивць, для ґвалтівників, для злочинців, але не для таких чистих дітей, таких чистих хлопчиків, порядних, як мій син і багато інших", — наголосила мати політв'язня.
Приятель чоловіка Арсен Тартан наголосив, що рідні і друзі кримського татарина до останнього сподівалися, що це все помилка і його відпустять.
"Він настільки не підходить на цю роль. Мені здавалося, що вони там, ці ФСБшники — матірні. Подивляться і скажуть: "Він не підходить під цю роль, хай іде з Богом, з миром. Припишемо йому штраф за перетин кордону і хай іде собі на всі чотири сторони". Я наївно в це вірив десь місяць-два. Третій пішов — ні, не випускають. Четвертий пішов — не випускають", — розповів Тартан.
Зараз, коли минуло понад два роки, рідні й друзі Куртамета вважають, що про сфабриковану проти нього справу треба говорити публічно. Тоді буде більше шансів, що в наступному обміні полоненими може бути й Аппаз.
Матір хлопця писала листа Володимиру Зеленському. Instagram/Kurtamet
Його матір написала листи президенту України Володимиру Зеленському та турецькому голові Реджепу Ердогану з проханням повернути з російського полону її сина.
"Коли в Анкарі була зустріч омбудсманів Москалькової Тетяни (російська омбудсманка — ред.) й нашого українського омбудсмана (Дмитра — ред.) Лубінця, я була там. Я передавала свій особистий лист. Його передали помічникам Ердогану. Відповідь була така: "Ми все зробимо, посприяємо, щоб домогтися його (повернення в Україну — ред.) разом з іншими. Але ми всіх (про всіх полонених — ред.) будемо просити. Кого віддасть Росія — залежить тільки від них", — зазначила Айше Куртамет.
Що відомо про Аппаза Куртамета
23 липня 2022 року Аппаз Куртамет виїхав з Новоолексіївки, що на Херсонщині, до своїх родичів у Криму. Він прибув до Генічеська, де зв'язок з ним зник.
Згодом сім'ї чоловіка повідомили, що його затримали російські силовики, які підозрюють Куртамета у "фінансуванні терористичної організації" за ст. 208 ч. 1 Кримінального кодексу РФ. За версією "слідства", він позичив 500 гривень своєму знайомому, який, як дізнався Аппаз після здійснення грошового переказу, служить у "батальйоні ім. Номана Челебіджихана".
Кримськотатарський Ресурсний Центр повідомляв, що звинувачення у цій "справі" ґрунтуються на свідченнях "прихованих свідків" та висновку "експертів", які активно співпрацюють із російськими силовиками. Розгляд справи відбувався із грубим порушенням норм міжнародного права, вважають у Центрі.
Згодом окупаційний суд запросив для Куртамета 10 років позбавлення волі.
20 квітня 2023 року кримського татарина Аппаза Куртамета засудив окупаційний суд у Сімферополі до семи років колонії за звинуваченням у нібито фінансуванні українського добровольчого батальйону.
