За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Ігор — військовий 128-ї бригади. 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада
Ігор (Шева) — військовослужбовець 128-ї гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Військовий родом з Львівщини, йому 24 років. Ігор не мобілізаційного віку, але навесні 2024 року підписав контракт і прийшов служити в підрозділ безпілотників.
У цьому ж підрозділі з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну служить його старший брат, котрий також пішов у ЗСУ добровольцем.
Історію Ігоря розповіли на Facebook-сторінці бригади.
До війни Ігор мав цивільну роботу й не проходив строкову службу, тому після контракту відбув навчання у себе вдома, на Львівщині. Базову загальновійськову підготовку він проходив у Великобританії.
"Це було дуже корисне навчання. Нас учили як піхотинців-стрільців, а особливу увагу приділили тактичній медицині. Усе це може згодитися тут, під час бойових виїздів. Інструктори у Великобританії були з різних країн НАТО, наше відділення тренував швед. Поза навчальним процесом у нас склалися неформальні, дружні стосунки. Ми, наприклад, учили свого інструктора українських слів, у тому числі не дуже хороших, навіть подарували йому відповідну кепку", — сказав Шева.
Ігор розповів, як виїжджав на бойові завдання: "У нас був дуже хороший "урожай" — за чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські причіпні гармати, замасковані в посадках. Відстань до них була немала, однак нам це не завадило".
Військовий живе разом зі старшим братом. За його словами, різниця в стосунках між рідними братами й іншими товаришами майже не відчувається.
"Ще до контракту, коли в мене визріло бажання піти в ЗСУ, я, чесно кажучи, не дуже прагнув служити в одному підрозділі з братом, хотілося бути більш самостійним, незалежним. Однак рідні наполягли, щоб ми були разом, і я поступився. Розумію, що так правильно, бо підтримка рідної людини завжди важлива, особливо в таких ситуаціях, як війна. Однак у нас тут настільки хороший колектив, що стосунки з іншими товаришами по службі практично не відрізняються від родинних…" — підсумував Ігор.Читати ще
Читати ще “На мою країну напали, тому її треба захищати”: історія бійця 128-ї Закарпатської бригади Артема
